вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" листопада 2019 р. Справа№ 910/15767/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Лозовський В.М.
від відповідача: Новіков І.І.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року (повний текст рішення складено - 21.02.2019 року)
у справі № 910/15767/18 (суддя: Бойко Р.В.)
за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіна-Лойер"
про стягнення 198 818,00 грн.
Акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіна-Лойер" (далі - відповідач) про стягнення х відповідача на користь 198 818,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором про надання юридичних послуг №07/2016 від 27.10.2016 року, у зв'язку з чим позивач вказує на існування правових підстав для стягнення з відповідача сплачених в якості передоплати коштів у розмірі 198 818,00 грн.
Господарський суд міста Києва в задоволенні позову Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіна-Лойер" про стягнення 198 818,00 грн, відмовив повністю своїм рішенням від 14.02.2019 року (повний текст рішення складено - 21.02.2019 року).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ч. 5 ст. 236 та ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за твердженням скаржника суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вдається до аналізу рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.2019 року, копію якого до матеріалів справи сторони не надавали. Таким чином, суд самостійно досліджував докази, які не мають відношення до предмету спору.
Скаржник також вказав, що предметом спору у справі №910/15767/18 є стягнення боргу за договором, предметом якого ж надання юридичних послуг, а суд вдався до аналізу справи №10/1042, яка немає ніякого відношення до предмету спору в нашій справі.
Крім того,скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що по договору було доручено надання послуг, спрямованих на проведення як найнижчої оцінки шляхом лобіювання інтересів банку в експертній установі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2019 року справу № 910/15767/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Руденко М.А.
Одночасно апелянтом було порушено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що Акціонерне товариство "ВТБ Банк" перебуває у стадії ліквідації, що у свою чергу спричинило скрутне матеріальне становище.
Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі №910/15767/18 залишив без руху своєю ухвалою від 25.03.2019.
Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 4473,40 грн, шляхом подання відповідної заяви.
Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі №910/15767/18 та призначив розгляд справи на 27.05.2019 року своєю ухвалою від 18.04.2019 року.
24.05.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що з 07.12.2016 року до 25.10.2018 року включно виконавець приймав участь у підготовці до проведення експертиз і м.м. Бердянськ Запоріжської області, Київ у судовій справі №11/1042 за захистом законних інтересів замовника.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 року, у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А., у відпустці 27.05.2019 року, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15767/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Коротун О.М., Смірнова Л.Г.
Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 910/15767/18 з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Коротун О.М., Смірнова Л.Г., своєю ухвалою від 27.05.2019 року.
Північний апеляційний господарський суд оголосив перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі №910/15767/18 до 19.06.2019 року своєю ухвалою від 27.05.2019 року.
07.06.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли пояснення.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 року, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15767/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року прийняти матеріали справи № 910/15767/18 з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 року, у зв'язку з перебуванням суддів Дідиченко М.А., Смірнової Л.Г. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15767/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 прийнято матеріали справи № 910/15767/18 з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Майданевича А.Г., Ткаченко Б.О.
Північний апеляційний господарський суд оголосив перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019року у справі №910/15767/18 до 01.10.2019 року своєю ухвалою від 19.08.2019 року.
30.09.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли додаткові докази.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2019 року, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15767/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Коротун О.М.
Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 910/15767/18 з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г., своєю ухвалою від 01.10.2019 року.
Північний апеляційний господарський суд оголосив перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі №910/15767/18 до 17.10.2019 рокусвоєю ухвалою від 01.10.2019 року.
16.10.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли письмові пояснення.
Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі №910/15767/18 на 12.11.2019 року своєю ухвалою від 17.10.2019 року.
Північний апеляційний господарський суд оголосив перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі № 910/15767/18 до 21.11.2019 року, своєю ухвалою від 12.11.2019 року.
У судовому засіданні 21.11.2019 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 21.11.2019 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Крім того, представник відповідача у письмових дебатах, зокрема, зазначив, що він є особою, яка не вчинила винних дій по відношенню до позивача, так як довів, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором про надання юридичних послуг №07/2016 від 27.10.2016 року.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "ВТБ Банк" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 27.10.2016 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юстіна-Лойер" (виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг №04/2016 (далі - договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання протягом дії цього договору надавати замовнику за плату послуги в галузі права щодо супроводження судової справи №11/1042 у господарському суді Житомирської області щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод", а замовник зобов'язується здійснити їх оплату в порядку та на умовах, визначених цим договором. Послуги надаються протягом строку дії договору.
У пункті 1.2 договору сторонами погоджено перелік послуг в галузі права:
- у судовій справі №11/1042 у Господарському суді Житомирської області, по якій призначено судову експертизу, здійснити підготовку та надання пояснень, заяв, документів експертній установі для повного та швидкого виготовлення експертних висновків;
- провести необхідні дії для повної та об'єктивної експертизи, з виїздом на місце дослідження об'єкта експертів КНІДСЕ, з визначенням ринкової вартості об'єкта дослідження.
Згідно п. 2.1 договору,вартість послуг становить 198 818,00 грн без ПДВ та сплачується відповідно до п. 3.1 цього договору.
За послуги, надані виконавцем замовник сплачує 198 818,00 гр без ПДВ до 09.11.2016 шляхом безготівкового перерахунку на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.1 договору).
Згідно п. 3.2 договору приймання-передача послуг здійснюється сторонами згідно-акут приймання-передачі послуг, що підписується уповноваженими представниками сторін.
Із змісту вказаного договору вбачається, що його предметом є замовлення позивачем платних послуг, спрямованих на повне, швидке та об'єктивне проведення експертного дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (надалі - КНДІСЕ) у справі №11/1042 у господарському суді Житомирської області.
На виконання своїх зобов'язань за договором позивачем згідно рахунку-фактури №5 від 03.11.2016 року було перераховано відповідачу кошти у розмірі 198 818,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №19995 від 08.11.2016 року.
21.11.2018 року Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Юстіна-Лойер" претензія вих. №7490/1-2 від 21.11.2018 року, в якій позивач просив відповідача повернути сплачені ним кошти у зв'язку з ненаданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Юстіна-Лойер" послуг за договором.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, в провадженні господарського суду Житомирської області перебувала справа №11/1042 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" про стягнення 4 880 396,00 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: комплексу будівель і споруд (Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Бахчисарайська, 5) шляхом проведення прилюдних торгів; та позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління №13 "Електро") до ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення відшкодування перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.09.2016 року у вказаній справі для з'ясування вартості предмету іпотеки призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено КНДІСЕ.
Із змісту вказаної ухвали вбачається, що ПАТ "ВТБ Банк" вважало попередній висновок експерта у вказаній справі завищеним, зокрема вказувало про застосування дорогих аналогів, вартість яких не є співмірною з об'єктом дослідження.
Із змісту рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.2019 року у справі №11/1042 (текст наявний в Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1160 від 27.03.2015 року вартість предмету іпотеки становить 113 015 604,00 грн; висновком судового експерта №1255 від 24.06.2015 року, після виправлення арифметичної помилки, допущеної експертом у висновку №1160 від 27.03.2015 року, вартість предмету іпотеки становить 74 248 204,00 грн.
Так, за твердженням відповідача, по договору було доручено надання послуг, спрямованих на проведення якнайнижчої оцінки шляхом лобіювання інтересів банку в експертній установі, адже за попереднім експертним висновком, передбачена ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" різниця між вартістю предмета іпотеки (право власності на який набув банк внаслідок позасудового звернення стягнення на нього) та розміром забезпечених вимог, становила близько 60 мільйонів гривень.
Разом з цим, за твердженням скаржника, дійсною метою укладання договору було виключно якнайшвидше проведення такої оцінки.
При цьому, представник скаржника ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не дав відповідних пояснень чим передбачено подачу заяв про пришвидшення експертизи та нормативне обґрунтування реальності пришвидшення її проведення від надходження таких заяв;
- будь-яких довіреностей для представлення інтересів банку представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіна-Лойер" не видавалося;
- виходячи із суті спору у справі №11/1042 вважаються непереконливими та нелогічними твердження скаржника про необхідність якнайшвидшого проведення експертного дослідження, адже по-перше, банк (в частині спору, де існував реальний спір - стягнення коштів з банку) мав процесуальний статус відповідача, по-друге, право власності на предмет іпотеки вже було зареєстровано за банком в позасудовому порядку; по-третє, спір у вказаній справі за наслідками нового розгляду тривав з 07.09.2012 - на момент укладання досліджуваного договору тривав вже чотири роки, а рішення судом першої інстанції було винесено у січні 2019 року (загальна тривалість розгляду в суді першої інстанції - 6,5 років), по-четверте, на момент укладання договору існували експертні висновки на суму 113 та 74 млн. грн., що значно перевищувало розмір вимог банку до боржника, по-п'яте, підставою призначення повторної експертизи було відповідне клопотання банку мотивоване саме незгодою з вартістю наявної експертизи (її завищенням);
- будь-які правомірні зносини з експертом (подача заяв, доказів тощо) здійснюється виключно через суд, який станом на момент укладення договору не пропонував сторонам подати такі заяви чи докази для сприяння експерту;
- Скаржник, який начебто був зацікавлений у якнайшвидшому проведенні експертизи, станом на 20.12.2016 року не надав доказів оплати експертизи КНДІСЕ згідно із рахунком №7255 від 27.10.2016 (ухвала господарського суду Житомирської області від 20.12.2016 року);
- змістом ст. 12 Закону України "Про судову експертизу" передбачений обов'язок експерта провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок, а відтак залучення за плату суб'єкта для виконання експертом законного обов'язку є сумнівним;
- логічним є пояснення представника відповідача, що експерти попередньо не бачили можливим проведення оцінки менше ніж в 30 млн. грн., що не влаштовувало Банк. Ініціювання припинення проведення експертизи в КНДІСЕ було здійснено Банком згідно клопотання, яке як вбачається з змісту ухвали господарського суду Житомирської області від 20.12.2016, надійшло до суду 20.12.2016.
Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, дійсним наміром сторін за договором про надання юридичних послуг №07/2016 було надання комплексу послуг, спрямованого на сприяння банку у проведенні експертизи КНІДСЕ на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області у справі №10/1042 з метою визначення найнижчої вартості предмета іпотека, оскільки це сприятиме зменшенню розміру зобов'язання згідно ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Важливим елементом справедливого розгляду є рівність сторін. Наведене означає, що сторони користуються рівними правами, жодна із сторін не має отримувати суттєві переваги над іншою стороною чи сприятливіші умови для представлення своїх аргументів.
Аналогічний принцип передбачений ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання вказаного договору).
За змістом ст.ст. 32, 41 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання вказаного договору) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
У справі "Сара Лінд Еггерсдоттір проти Ісландії" (рішення ЕСПЛ від 05.07.2007 р.) вказано, що пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім "судовим органом" і безпосередньо не вимагає, щоб заслуховуваний судом експерт відповідав таким самим вимогам. Однак думка експерта, призначеного компетентним судовим органом з питань, які виникають у справі, вірогідно матиме значну вагу для суду, який оцінюватиме такі питання. Суд у своїй практиці визнавав, що відсутність нейтральності призначеного судом експерта може за окремих обставин призвести до порушення принципу рівності сторін, який закладено в концепцію справедливого судового розгляду. Зокрема, необхідно зважати на такі фактори, як позиція та роль експерта у відповідному провадженні."
Так, значення судової будівельно-технічної експертизи по визначенню вартості предмета іпотеки, виходячи із підстав і предмету позову (повернення 90% вартості перевищення предмета іпотеки над забезпеченими вимогами), має вирішальний фактор для правильного вирішення вказаного спору, а відтак вимагає абсолютної нейтральності судового експерта.
Принципами судово-експертної діяльності, визначеними ст. 3 Закону України "Про судову експертизу" є законність, незалежність, об'єктивність і повнота дослідження.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються в т.ч. забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи.
Висновок суду першої інстанції, що укладаючи договір про надання юридичних послуг №07/2016, Банк в порушення ст.ст. 4-2, 32, 41 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання вказаного договору), ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" та ст. 6 Конвенції намагався в порушення принципу незалежності судового експерта вплинути на результат проведення судової експертизи, що по-перше, призводить до порушення принципу рівності учасників процесу у справі Господарського суду Житомирської області №10/1042, по-друге, є наміром протиправного впливу на результат вирішення господарського спору відповідним судом, не спростовується твердженнями скаржника викладеними у апеляційній скарзі.
Вказаний висновок суду не спростовується і твердженням скаржника, що метою було виключно пришвидшення проведення експертизи, адже, як правильно встановлено судом першої інстанції, строки проведення експертизи залежать від волі експерта, а законом не передбачена можливість їх пришвидшення однією із сторін.
Разом з цим, колегія судді не приймає як належне твердження скаржника, що в оскаржуваному рішенні вдається до аналізу рішення Господарського суду Житомирської області від 08.01.2019 року, копію якого до матеріалів справи сторони не надавали. Таким чином, суд самостійно досліджував докази, які не мають відношення до предмету спору, оскільки юридичні послуги у справі №10/1042 надавались за спірним договором про надання юридичних послуг, а рішення Господарського суду Житомирської області №10/1042 перебуває у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
З конструкції ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.
Аналогічна правова позиція щодо наявності у суду правових підстав для відмови у захисті цивільного права, яким особам зловжила, викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі №910/7547/17.
У вказаній постанові судом звернуто увагу на думку члена НКР при Верховному Суді Ю.В. Мица, про те, що "особи, які при укладенні договору порушили закон чи зловживали правами, обопільно не можуть посилатись на порушення чи зловживання іншою стороною і мають перетерпати наслідки таких порушень, зловживань".
Вчинення стороною судової справи правочину з метою впливу на незалежність судового експерта та порушення принципу рівності сторін, може бути кваліфіковане як зловживання правом, оскільки Банк використовує власні грошові кошти на шкоду майновим інтересам іншого учасника судової справи, в якій призначено таку експертизу, та проти інтересів правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2 - 5 ст. 13 цього Кодексу, зокрема відмовити у захисті права, яким особа зловжила.
Позивач є особою, яка, зловживаючи своїм правом, вільно укладала договір, може перетерпати негативні наслідки такого зловживання, які можуть полягати зокрема у відмові суду захистити це право.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов про стягнення коштів за договором, який було вчинено з наведеною метою, не підлягає задоволенню як такий, що спрямований на одержання судового захисту права, яким особа зловжила.
Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі №910/15767/18 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/15767/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 20.12.2019 року у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному.