ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/549/16
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Від ТОВ «ФК «Форінт» Ліквідатор Богатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А. Арустамян К.А. адвокат Головін М.В., довіреність № 10/2019/20, дата видачі: 23.10.19; свідоцтво ОД 3003071 № 18.10.17; арбітражний керуючий Безабчук А.В., посвідчення № 233, дата видачі: 20.02.13;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від18.09.2019 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди (суддя суду першої інстанції: Ткаченко О.В.; час і місце винесення ухвали: 18.09.2019 о 15:00, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області, зал судового засідання № 921)
у справі№ 915/549/16
за заявою боржника Ліквідатор про Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича арбітражний керуючий Безабчук Алла Володимирівна банкрутство
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває господарська справа № 915/549/19 про банкрутство фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019, окрім іншого:
- клопотання арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури та стягнення грошової винагороди задоволено частково;
- затверджено звіт арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатора у розмірі 88206,00 грн. за період з вересня 2018 по липень 2019;
- стягнуто з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, будинок 24/2, код ЄДРПОУ 39554010) на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (вул. Адмірала Макарова, 48,м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , р/р № НОМЕР_2 в АБ «Південний», МФО 328209) 546,88 грн. винагороди;
- стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (вул. Адмірала Макарова, 48,м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , р/р № НОМЕР_2 в АБ «Південний», МФО 328209) 4172,14 грн. винагороди;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 34, оф. 212, код ЄДРПОУ 40658146) на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (вул. Адмірала Макарова, 48,м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , р/р № НОМЕР_2 в АБ «Південний», МФО 328209) 83486,98 грн. винагороди.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.
Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів здійснення заходів у ліквідаційній процедурі, направлених на усунення недоліків, у період до вересня 2018 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 02.10.2018 до суду ліквідатором було подано перший звіт щодо проведеної роботи станом на 25.09.2018.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що грошова винагороди у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора, повинна нараховуватись за період з вересня 2018 по липень 2019, що становить 88 206,00 грн. з огляду на наступний розрахунок:
- вересень - грудень 2018 року в сумі 29 784,00 грн (3723,00*2*4);
- січень - липень 2019 року в сумі 58422,00 грн (4173,00 *2*7).
Враховуючи викладене, виходячи з принципу пропорційності заявленим кредиторським вимогам, суд дійшов висновку стягнути з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області частину грошової винагороди у сумі 546,88 грн., з ОСОБА_1 - 4172,14 грн. винагороди, з ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» - 83486,98 грн.
16.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (вх. № 3878/19) на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 у справі № 915/549/16 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора у розмірі 88206,00 грн. за період з вересня 2018 по липень 2019 та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на користь арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни 83486,98 грн. винагороди; відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури та стягнення грошової винагороди.
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на неповне встановлення всіх обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апелянт заперечує вимогу про стягнення винагороди ліквідатора з кредиторів, оскільки обов'язок платити ліквідатору не передбачений законом.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що належних та достатніх доказів виконання ліквідатором усіх дієвих заходів, а також належного усунення у повному обсязі недоліків, визначених постановами Одеського апеляційного господарського суду та Верховного Суду, у цій справі немає.
Також апелянт зазначає, що звіт про нарахування і виплату грошової винагороди не був схвалений та затверджений комітетом кредиторів. Матеріали справи не містять, а ліквідатором не надано доказів належного звітування щодо своєї діяльності за заявлений період перед кредиторами боржника та судом. Доказів обговорення та затвердження проведеної роботи ліквідатора кредиторами, судом матеріали справи також не містять.
Окрім зазначеного, апелянт наголошує на неналежному виконанні ліквідатором покладених на нього обов'язків, не вжиття дієвих заходів, спрямованих на аналіз фінансового-господарського стану боржника, аналіз на предмет підтвердження фактів умисного доведення до банкрутства, не вжиття заходів до повернення активів банкрута.
Також, апелянт з посиланням на позицію Верховного Суду вважає, що саме Летягін Т.Г. як споживач послуг арбітражного керуючого, повинен був усвідомлювати, що арбітражний керуючий буде очікувати покриття забезпечення процедури.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди у справі № 915/549/16; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 07.11.2019; роз'яснено учасникам справи про їх право до 07.11.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 призначено справу № 915/549/16 до розгляду на 17 грудня 2019 року о 15:00 год.
У судове засідання 17.12.2019 з'явився представник кредитора ТОВ «ФК «Форінт» та ліквідатор Безабчук А.В., інші представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019, штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду про направлення ухвали від 19.11.2019. Вказані документи в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Південно-західним апеляційним господарським судом.
Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019, якою було призначено розгляд справи на 17 грудня 2019 о 15:00год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 21.11.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отримавши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо означеної апеляційної скарги по справі № 915/549/16 та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 17 грудня 2019 року о 15:00 год., не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.
Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 визнано Фізичну особу-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну.
12.11.2018 від ліквідатора Безабчук А.В. до суду надійшов звіт про нарахування і виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури за період з 09.06.2017 по 09.11.2018.
09.07.2019 до суду надійшло клопотання про стягнення грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора на користь арбітражного керуючого Безабчук А.В. в сумі 176 782,00 грн. пропорційно заявленим вимогам.
В подальшому ліквідатором до суду подано уточнений звіт про нарахування і сплату грошової винагороди за період з 09.06.2017 по 08.07.2019 у загальному розмірі 185 128,65 грн. та клопотання про стягнення грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора на користь арбітражного керуючого Безабчук А.В. в сумі 185 128,00 грн. з кредиторів пропорційно заявленим вимогам, а саме:
- з ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» - 175 223,65 грн. (94,65%);
- з ДПІ у Центральному районі м. Миколаїв ГУ ДФС у Миколаївській області - 1 147,79 грн.;
- з ОСОБА_1 - 8 756,56 грн. (4,73%).
Згідно наданого звіту ліквідатор просить затвердити суму основної грошової винагороди за період з 09.06.2017 по 08.07.2019, виходячи з подвійного розміру мінімальної заробітної плати за кожний місяць у визначений період, що становить 185 128,00 грн., виходячи з наступного розрахунку по періодам:
- червень - грудень 2017 року в сумі 44800,00 грн (3200,00 * 2* 7);
- січень - листопад 2018 року в сумі 74460,00 грн (3723,00*2*10);
- грудень 2018 року в сумі 7446,00 грн (3723,00 *2);
- січень - липень 2019 року в сумі 58422,00 грн (4173,00 *2*7).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Як зазначено в ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства та має право, зокрема отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначені умови винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до приписів наведеної норми арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Ч. 3 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Як передбачено ч. 4 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника (ч. 5 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Частиною 6 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Отже, законодавчо встановлено обов'язкова оплата послуг арбітражного керуючого, порядок призначення виплат, а також мінімальний та максимальний їх розмір.
Крім того, арбітражному керуючому підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані із здійсненням його діяльності на підставі звіту, затвердженого комітетом кредиторів та ухвалою суду.
Вказане підтверджується частиною 7 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де встановлено наступне.
Розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).
Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Постанова Верховного від 13.02.2019 у справі № 910/22696/15.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 (суддя Адаховська В.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП Летягіна Т.Г., припинено підприємницьку діяльність ФОП Летягіна Т.Г., припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни, припинено провадження у справі № 915/549/16, тощо.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 задоволено апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 у справі № 915/549/16 скасовано та направлено справу № 915/549/16 на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою суду від 13.01.2017 справу прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О. та, між іншим, ухвалено ліквідатору банкрута вжити заходи до усунення недоліків ліквідаційної процедури, про які зазначено у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 та надати суду звіт про ліквідаційну процедуру та ліквідаційний баланс банкрута, складені у відповідності до вимог ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою суду від 28.08.2017 (суддя Ржепецький В.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП Летягіна Т.Г., припинено підприємницьку діяльність ФОП Летягіна Т.Г., припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни, припинено провадження у справі № 915/549/16, тощо.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 915/549/16 скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.08.2017 про припинення провадження у справі № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особі - підприємця Летягіна Тімура Генрійовича, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області на стадію ліквідаційної процедури.
Судом апеляційної інстанції, як недоліки ліквідаційної процедури, були встановлені зазначені наступні обставини:
- в матеріалах справи міститься копія іпотечного договору №РМ-SME400/01/2010 від 17.02.2010, при цьому кредитний договір від 09.10.2007р. ML 400/403/2007 в матеріалах справи про банкрутство відсутній. Оскільки кредитний договір в матеріалах справи відсутній, то неможливо встановити, на які цілі Летягіним Т. Г . брався даний кредит - на споживчі цілі або направлений на здійснення підприємницької діяльності. Без з'ясування даних фактів висновок господарського суду першої інстанції про те, що іпотечне майно у вигляді квартири не пов'язано із здійсненням Летягіним Т.Г. підприємницької діяльності, є передчасним.
- колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 90, 91 Закону, яка не передбачає такої стадії процедури банкрута як розпорядження майном, це не позбавляє ліквідатора у разі виявлення при аналізі фінансового стану банкрута ознак доведення до банкрутства, перевірити дані факти. Ліквідатором не досліджено питання щодо виявлення в діях боржника Фізичної особи - підприємця Летягіна Тімура Генрійовича умисних дій доведення до банкрутства та відповідно не вжито заходів відповідно до норм діючого законодавства.
- звіт ліквідатора не містить будь-яких висновків щодо аналізу договорів дарування та купівлі-продажу укладених боржником, та прийняття заходів щодо визнання даних договір недійсними за загальними нормами цивільного законодавства. В даному випадку ліквідатор не вжив належних заходів щодо встановлення дійсних обставин відчуження майнових активів боржника у відповідності до вимог закону, у випадку встановлення фактів незаконного відчуження майна не вчинив дії щодо повернення його в ліквідаційну масу шляхом звернення до суду із заявою про визнання договорів дарування та купівлі-продажу недійсними, та наведене не знайшло свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі.
В подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2018 у справі № 915/549/16 касаційну скаргу ліквідатора Фізичної особи-підприємця Летягіна Т.Г. арбітражного керуючого Безабчук А.В. залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 915/549/16 залишено без змін.
28.08.2018 справу № 915/549/16 було повернуто до Господарського суду Миколаївської області. 02.10.2018 до суду ліквідатором було подано звіт щодо проведеної роботи станом на 25.09.2018.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 915/549/16 встановлено певні недоліки в ході ліквідаційної процедури.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 915/549/16 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 915/549/16 залишено без змін.
Таким чином, судами апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів здійснення заходів у ліквідаційній процедурі, направлених на усунення недоліків, у період до вересня 2018 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що лише 02.10.2018 до суду ліквідатором було подано звіт щодо проведеної роботи станом на 25.09.2018.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що грошова винагорода у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора повинна нараховуватись за період з вересня 2018 по липень 2019, що становить 88 206,00 грн з огляду на наступний розрахунок:
- вересень - грудень 2018 року в сумі 29 784,00 грн (3723,00*2*4);
- січень - липень 2019 року в сумі 58422,00 грн (4173,00 *2*7).
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора), разом з тим Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
При цьому, відмова від авансування, відсутність (недостатність) майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16).
Тобто не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, або інших активів та грошових коштів, або виявлення майна боржника в недостатньому розмірі за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.
Отже, у зв'язку з відсутністю (недостатністю) у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів, є правомірним.
Судова колегія також відзначає, що відповідно до матеріалів справи кредиторами по справі № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особи - підприємця Летягіна Тімура Генрійовича є: ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», ДПІ у Центральному районі м. Миколаїв ГУ ДФС у Миколаївській області, Якубовський О.Ф.
Відповідно до приписів ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» всі дії ліквідатора боржника зводяться до пошуку майна боржника, його реалізації та головне - до погашення кредиторських вимог.
Тому саме кредитори, а не боржник, є споживачами послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, та мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/32824/15).
Вищенаведене спростовує твердження апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що вся апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» по суті є скаргою на дії ліквідатора Безабчук А.В., в якій скаржник прискипливо аналізує всі дії здійсненні арбітражним керуючим Безабчук А.В. під час виконання повноважень ліквідатора по справі № 915/549/16, та вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням ліквідатором Безабчук А.В. покладених на неї обов'язків, у затвердженні грошової винагороди слід взагалі відмовити.
З даними твердженнями колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Арбітражний керуючий Безабчук А.В. виконує повноваження ліквідатора по справі № 915/549/16 про банкрутство ФОП Летягіна Т.Г. з 14.06.2016 по теперішній час.
Як вже було зазначено вище арбітражний керуючий не може виконувати повноваження у справі про банкрутство безоплатно, оскільки це прирівнюється до рабства.
Суд першої інстанції із заявленої грошової винагороди ліквідатора Безабчук А.В. у розмірі 185 128,65грн. задовольнив лише 88 206,00грн., у зв'язку із відсутністю доказів виконання роботи ліквідатором Безабчук А.В. у період з червня 2017 до вересня 2018. Таким чином, при винесенні оскаржуваної ухвали від 18.09.2019 суд першої інстанції окрім іншого, прийняв до уваги повноту та якість виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора у даній справі, що і стало підставою для часткового задоволення грошової винагороди ліквідатора.
Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду:
З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо часткового задоволення клопотання арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури та стягнення грошової винагороди з кредиторів пропорційно визнаних кредиторських вимог кожного кредитора у справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також відзначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16., від 04.10.2018 по справі № 916/1503/17 та від 30.01.2019 по справі № 910/32824/15).
Отже порушення, нібито допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, на які посилається апелянт, не знайшли свого підтвердження, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди у справі № 915/549/16.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди по справі № 915/549/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
Повний текст постанови складено та підписано 21.12.2019.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: В.В. Бєляновський
М.А. Мишкіна