ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
21 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1650/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору)
на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019, суддя в І інстанції Ржепецький В.О., повний текст якого складено 27.09.2019 в м. Миколаєві
у справі №915/1650/19
за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту)
до: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 11 086,80грн.
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р. (повне рішення складено 27.09.2019р.) задоволено позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) до ІНФОРМАЦІЯ_1 - стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ДП АМПУ в особі Миколаївської філії ДП “АМПУ” (Адміністрація Миколаївського морського порту) заборгованість в розмірі 11086,80 грн. та 1921грн. судового збору.
24.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (надіслана скаржником поштою 22.10.2019р.) на рішення від 24.09.2019р., в якій скаржник просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх.№4013/19 від 24.10.2019р.) на рішення господарського суду Миколаївської області від 24 вересня 2019 року у справі №915/1650/19 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику, у зв'язку з не усуненням недоліків, зазначених в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019р., а саме не сплатою судового збору та не наданням суду доказів надсилання (з описом вкладення) позивачу додатків до апеляційної скарги.
Вдруге, 18.12.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла та ж сама апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (надіслана скаржником поштою 16.12.2019р.) на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р., в якій скаржник просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Одночасно скаржник в прохальній частині скарги просить відстрочити йому сплату судового збору.
Окрім того, разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що на момент подання апеляційної скарги з поважних причин Миколаївський ОВК був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, що призвело до її повернення апелянту, оскільки відсутнє належне фінансування з Державного бюджету та недостатня кількість на рахунку грошових коштів, необхідних для сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом, з об'єктивних причин, виключала можливість сплати судового збору у розмірі й порядку, визначеному Законом за зверненням до суду апеляційної інстанції. У період з 21.10.2019 року по теперішній час року за кодом економічної класифікації 2800 відсутні кошти необхідні для сплати судового збору. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час направлення апеляційної скарги, були вчинені усі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального Закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору. При цьому, в прохальній частині клопотання скаржник також просить відстрочити йому сплату судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 1 статті 119 ГПК України в редакції на дату винесення цього рішення встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником повторно було надіслано апеляційну скаргу поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду 16.12.2019 року, підтвердженням чого є відповідна відмітка поштового штемпелю на конверті Укрпошти, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження майже на три місяці.
В свою чергу, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано відсутністю коштів на вчасну сплату судового збору, що не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду для суб'єкта владних повноважень.
Крім того, неможливість сплати судового збору під час попереднього звернення до суду не може свідчити про поважність пропуску строку апеляційного оскарження при наступному зверненні до суду, оскільки фактично це призведе до совєрідного відстрочення сплати суб'єктом владних повноважень судового збору без встановлення наявності для цього передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» підстав та прийняття відповідного рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що несвоєчасне оскарження відповідачем рішення господарського суду з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від його волевиявлення та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Враховуючи викладене, причини пропуску строку, зазначені скаржником в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Окрім того, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
26.09.2019 ДП “АМПУ” в особі Миколаївської філії ДП “АМПУ” (Адміністрація Миколаївського морського порту) звернулося до суду з позовом, предметом якого є вимога майнового характеру - стягнення 11086,80грн.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019р. встановлений Законом України “Про державний бюджет України на 2019 рік” та становив 1921грн.
Згідно із п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже при зверненні до суду з позовом у даній справі сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1921грн., оскільки 1,5% ціни позову (166,30грн.) є меншим, ніж прожитковий мінімум станом на 01.01.2019р. (1921грн.)
Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється - за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р. має бути сплачений судовий збір у сумі 2881,50грн. ((1921*150)/100) = 2881,50грн.).
Разом з тим, скаржником замість подання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовою установою, що утримається за рахунок кошторису Міністерства оборони України та фінансується за рахунок і в межах коштів державного бюджету, вирішення питання, щодо виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу, та фактично не може бути здійснена у короткі строки. З огляду на вищезазначене та відсутність будь-яких інших видів фінансування, отримання доходів, скаржник фактично не має можливості у наданий строк сплатити судовий збір, за розгляд апеляційної скарги по даній судовій справі, через відсутність на своїх рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового збору та відсутністю своєчасного фінансування даних витрат.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Норми статті 8 названого закону не містять посилання на інші підстави, за наявності яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.
У зв'язку з цим слід дійти висновку, що норми частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору. Натомість, скаржник у своєму клопотанні не зазначив жодної із підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та не надав доказів на підтвердження будь-якої із таких підстав.
Отже, на заявника апеляційної скарги не поширюються приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", а тому клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору не підлягає задоволенню з підстав рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Також, надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі врегульовано положеннями ст.259 ГПК України.
Відповідно до ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
В додатках до апеляційної скарги не надано доказів направлення копії скарги і доданих до неї документів (з описом вкладення) позивачу, а надано лише квитанцію відділення поштового зв'язку.
Отже скаржником не дотримано порядок надсилання апеляційної скарги всім іншим учасникам справи, встановлений нормами ст.259 ГПК України.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Згідно з частиною 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_4 необхідно усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, доказів направлення апеляційної скарги позивачу листом з описом вкладення та зазначити інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р. у справі №915/1650/19.
2. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх.№4843/19 від 18.12.2019р.) на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р. у справі № 915/1650/19 залишити без руху.
3. Встановити ІНФОРМАЦІЯ_4 строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду: - доказів надсилання (з описом вкладення) ДП “АМПУ” в особі Миколаївської філії ДП “АМПУ” (Адміністрація Миколаївського морського порту) копії апеляційної скарги з додатками; - доказів сплати судового збору у розмірі 2881,50грн.: - заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
4. Роз'яснити скаржнику, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані не поважними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Бєляновський В.В.
судді Богатир К.В.
Мишкіна М.А.