79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81
"10" грудня 2019 р. Справа № 914/1395/19
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого судді: Данко Л.С.,
суддів: Мирутенка О.Л.,
Скрипчук О.С.,
секретар судового засідання: Харів М.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» № 738/04-1 від 24.10.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3828/19 від 25.10.2019),
на рішення Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2019 року (повний текст рішення складено 15.10.2019, м. Львів, суддя Король М.Р.)
у справі № 914/1395/19
порушеній за позовом
позивача: Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект», м. Львів
до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
про стягнення 92311,00 грн,
за участю представників:
від апелянта/позивача: Полюга З.М. (довіреність № 1081/04-1 від 19.12.2018),
від відповідача: Васьків І.В. (довіреність № 447/1-2 від 01.08.2019),
У липні 2019 року Державне підприємство Державний інститут проектування міст «Містопроект» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації 92311,00 грн боргу.
Підставою для звернення з позовною заявою до суду слугувало порушення зі сторони відповідача зобов'язань щодо оплати вартості виконаних на підставі укладених між сторонами договорів та прийнятих згідно актів здачі-приймання відповідачем робіт, відтак, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 92311,00грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує щодо неналежного виконання обов'язку в частині оплати за надані послуги, однак, у задоволенні позову просив відмовити повністю з підстави пропуску позивачем строку позовної давності.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2019 у справі № 914/1395/19 позов задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 12360,00 грн боргу та 260,69 грн судових витрат.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності по актах № 1 та № 2 виконаних робіт, при цьому судом було враховано, що при складенні актів вказано лише місяць та рік, відтак, встановити точну дату, а саме число їх підписання відсутня можливість, то наведений вище строк, наданий відповідачу для здійснення відповідних оплат, слід обчислювати з останнього дня місяця, зазначеного у відповідному акті.
Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду в частині відмови решти позовних вимог Державне підприємство Державний інститут проектування міст «Містопроект» звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови в решти позовних вимог та прийняти в тій частині нове рішення про задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, позивач зазначає, що судом першої інстанції в частині застосування пропуску позивачем строку позовної давності не враховано те, що договір в частині оплати за надані послуги діє до повного виконання. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідач визнає порушення зі своєї сторони в частині неповної оплати у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем, а тому просить позовні вимоги задоволити повністю.
Відповідачем на апеляційну скаргу позивача 25.11.2019 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує доводи апелянта з аналогічних підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/1395/19 розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С. Введено до складу судової колегії суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Державний інститут проектування міст «Містопроект» та розгляд апеляційної скарги ухвалою суду від 14.11.2019 року призначено в судовому засіданні на 10.12.2019 року.
В судове засідання прибув представник апелянта/позивача, доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції в частині відмови решти позовних вимог скасувати та прийняти в тій частині нове рішення, яким задоволити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти апеляційної скарги заперечив з підстав зазанчен7их у відзиві на апеляційну скаргу, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права зазначає наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2012р. Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (надалі по тексту - «Замовник») та Державним підприємством Державний інститут проектування міст «Містопроект» м. Львів (надалі по тексту - «Виконавець») було укладено договір № 197-12 (а.с. 13-15) на проведення проектних та пошукових робіт по об'єкту: «будівництво житлового будинку для черговиків Державної податкової адміністрації у Львівській області, Львівської обласної спілки безквартирних офіцерів і прапорщиків запасу Збройних сил України, військової частини К-1410 вул. Величковського, 64 в м. Львові» (надалі по тексту - договір №1).
Згідно п.1.1. договору, Виконавець зобов'язується розробити та передати Замовнику проектно-кошторисну документацію, іншу технічну документацію, пошукові роботи та виконати зовнішні інженерні мережі по об'єкту: «Будівництво житлового будинку для черговиків Державної податкової адміністрації у Львівській області, Львівської обласної спілки безквартирних офіцерів і прапорщиків запасу Збройних сил України, військової частини К-1410 вул. Величковського, 64 в м. Львові» (надалі по тексту - «Об'єкт»), з дотриманням вимог законодавства та вихідних даних, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи (надалі по тексту - «Роботи №1»), при, наявності коштів бюджетного призначення на розрахунковому рахунку Замовника.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№40036/19 від 30.09.2019р.) просив суд не брати до уваги додаткову угоду №1 від 18.12.2014р. та додаткову угоду №2 від 08.12.2015р., оскільки такі додаткові угоди укладено до договору №197-12 від 27.09.2012р., якого не існує.
При цьому, у відповіді на відзив (вх.№41387/19 від 07.10.2019р.) позивач звернув увагу на те, що при зазначені дати договору у вказаних вище додаткових угодах допущено помилку, при цьому, інша інформація, викладена в таких додаткових угодах повністю відповідає положенням договору №197-12 від 06.08.2012р.
Відтак, судом першої інстанції, дослідивши копії вищевказаних додаткових угод, встановлено, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів того, що 27.09.2012р. між сторонами укладено будь-який договір, крім того, розбіжність у даті договору наявна виключно щодо числа та місяця; номер договору « 197-12», зазначений у спірних додаткових угодах, повністю відповідає номеру Договору №1; назва договору, у якій міститься 39 слів та 274 символів (літер та розділових знаків без врахування пробілів/пропусків), до якого укладено відповідні додаткові угоди повністю відповідає назві Договору №1; загальна вартість робіт, визначена у п.3.1. Договору №1, є ідентична загальній вартості робіт, визначеній у вказаних додаткових угодах, крім того, нумерація пункту договору, який викладено в додаткових угодах в новій редакцій, відповідає нумерації, що міститься в Договорі №1;
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що додаткові угоди №1 від 18.12.2014р. та №2 від 08.12.2015р. укладено до Договору №1, з чим погоджується судова колегія,
Враховуючи наведене, загальна вартість робіт за Договором №1, відповідно до п.3.1. вказаного договору, становить 169960,80грн. з ПДВ, при цьому, відповідно змін, внесених до Договору №1 додатковою угодою №2, вищевказана загальна вартість включає в себе також вартість виконаних робіт на 2015 рік (надалі по тексту - «Роботи №1») у розмірі 69785,80грн. з ПДВ.
30.11.2015 сторонами укладено договір на виконання проектних робіт №197-12/15К. (надалі по тексту - договір №2).
Відповідно до п.1.1. договору, Виконавець зобов'язується за плату виконати за завданням Замовника коригування проектної документації та перерахунок кошторисної документації Об'єкта (надалі по тексту - «Роботи №2»), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену Виконавцем документацію.
Загальна вартість Робіт №2, відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору №2) та Кошторису на проектні роботи №1 (Додаток №2 до Договору №2), становить 10165,20грн. з ПДВ.
У липні 2016 сторонами укладено договір на виконання проектних робіт №ПД/197-12/89-2016 (надалі по тексту - Договір №3), згідно з п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов'язується за плату виконати за завданням Замовника перерахунок кошторисної документації Об'єкта (надалі по тексту - «Роботи №3»), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену Виконавцем документацію.
Загальна вартість Робіт №3, відповідно до п.2.1. Договору №3, Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору №3) та Кошторису на проектні роботи №1 (Додаток №2 до Договору №3), становить 12360,00грн. з ПДВ.
Згідно з п.10.1. Договору №1, п.п.7.2. Договору №2 та Договору №3, вказані договори діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за такими договорами.
Роботи №1, Роботи №2 та Роботи №3 виконані позивачем та прийняті відповідачем, що підтверджується актами №319-11 від __.12.2015р. (надалі по тексту - «Акт №1»), №427-11 від __.12.2015р. (надалі по тексту - «Акт №2»), №167-11 від __.07.2016р. (надалі по тексту - «Акт №3») відповідно.
Як зазначає позивач, відповідач, свої зобов'язання, передбачені Договорами №1, 2, 3 щодо оплати вартості виконаних позивачем Робіт №1, 2, 3 не виконав у повному обсязі, в результаті чого виник борг у загальному розмірі 92311,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку досудового врегулювання спору 16.08.2016 звернувся до відповідача із претензією вих. №425/04-1 про погашення заборгованості у загальній сумі 79951,00грн., з яких 69785,80грн. заборгованість з оплати вартості Робіт №1 та 10165,20грн. - Робіт №2.
Вказану претензію відповідач отримав 18.08.2016, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №7904407680873 від 16.08.2016р., копія якого міститься в матеріалах справи. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 92311,00 грн.
Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
Згідно зі ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В даному випадку між сторонами у справі виникли правовідносини на підставі договору на проведення проектних та пошукових робіт по об'єкту: «будівництво житлового будинку для черговиків Державної податкової адміністрації у Львівській області, Львівської обласної спілки безквартирних офіцерів і прапорщиків запасу Збройних сил України, військової частини К-1410 вул. Величковського, 64 в м. Львові» (надалі по тексту - договір №1).
Даний договір за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки для нього характерні ознаки визначені ст. 887ЦК України.
Згідно з ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 06.08.2012р., 30.11.2015р. та у липні 2016р. сторонами у справі було укладено Договори №1, 2, 3, відповідно до умов яких, позивач зобов'язався розробити та передати Замовнику проектно-кошторисну документацію, іншу технічну документацію, пошукові роботи та виконати зовнішні інженерні мережі по Об'єкту; коригування проектної документації та перерахунок кошторисної документації Об'єкта; перерахунок кошторисної документації Об'єкта.
Загальна вартість робіт за Договором №1, становить 169960,80грн. з ПДВ, при цьому, відповідно змін, внесених до Договору №1 додатковою угодою №2, вищевказана загальна вартість включає в себе також вартість Робіт №1 у розмірі 69785,80грн. з ПДВ.
Загальна вартість передбачених Договором №2 Робіт №2, відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору №2) та Кошторису на проектні роботи №1 (Додаток №2 до Договору №2), становить 10165,20грн. з ПДВ.
Загальна вартість Робіт №3, відповідно до п.2.1. Договору №3, Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору №3) та Кошторису на проектні роботи №1 (Додаток №2 до Договору №3), становить 12360,00грн. з ПДВ.
Згідно Актів №1, №2 та №3 позивач виконав, а відповідач прийняв виконані позивачем Роботи №1, №2 та №3.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.889 ЦК України, Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;
При цьому, згідно досягнутих між сторонами домовленостей, а саме: відповідно до 3.3. Договору №1, оплата за виконані роботи проводиться протягом 10 робочих днів з моменту підписання Актів здачі-приймання виконаних робіт, при наявності коштів бюджетного призначення на розрахунковому рахунку Замовника; відповідно до п.2.2. Договору №2, повна оплата виконаних робіт щодо розробки документації Виконавцем здійснюється Замовником протягом 20 банківських днів після завершення робіт та підписання Сторонами акту здавання-приймання робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця; відповідно до п.2.2. Договору №3, повна оплата виконаних робіт щодо розробки документації Виконавцем здійснюється Замовником протягом 10 банківських днів після завершення робіт та підписання Сторонами акту здавання-приймання робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця;
Отже, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних позивачем та прийнятих відповідачем Робіт №1 протягом 10 робочих днів з моменту підписання Акту №1; Робіт №2 - протягом 20 банківських днів з моменту підписання Акту №2, Робіт №3 - протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту №3.
Однак, така оплата відповідачем не була проведена.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, у складених актах виконаних робіт вказано лише місяць та рік, відтак, встановити точну дату, а саме число їх підписання відсутня можливість, то наведений вище строк, наданий відповідачу для здійснення відповідних оплат, слід обчислювати з останнього дня місяця, зазначеного у відповідному акті.
Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У ч.1 ст.255 ЦК України вказано, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
З врахуванням наведеного, останнім днем встановлених Договорами строків для оплати робіт, а саме: Робіт №1, враховуючи, що датою Акту №1 зазначено __.12.2015р., а також те що 01.01.2016р.-03.01.2016р., 07.01.2016р.-10.01.2016р., 17.01.2016р. - святкові та вихідні дні, був 18.01.2016р.; Робіт №2, враховуючи, що датою Акту №2 зазначено __.12.2015р., а також те що 01.01.2016р.-03.01.2016р., 07.01.2016р.-10.01.2016р., 17.01.2016р., 23.01.2016р, 24.01.2016р., 30.01.2016р., 31.01.2016р. - святкові та вихідні дні, був 01.02.2016р.; Робіт №3, враховуючи, що датою Акту №3 зазначено __.07.2016р.р., а також те що 06.08.2016р., 07.08.2016р. - вихідні дні, був 12.08.2016р.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, доказів сплати відповідачем позивачу вартості Робіт №1, №2 та №3 станом на момент прийняття рішення сторонами не подано та в матеріалах справи відсутні.
Відтак, як вірно встановлено судом першої інстанції з чим погоджується судова колегія, позовні вимоги щодо стягнення 92311,00 грн суми боргу є підставними та обґрунтованими.
Однак, відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх. №40036/19 від 30.09.2019р.) було заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності, на підставі чого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приписами ст.257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч.1 ст.254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно з ч. 4 названої статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В матеріалах даної справи є наявним відзив на позовну заяву (а.с. 174-177) з клопотання про застосування пропуску позивачем строків позовної давності, обгрунтування пропуску позивачем вказаних строків та клопотання перед судом про застосування до спірних правовідносин пропуску позивачем строків позовної давності у зв'язку з чим останній просить у задоволенні позову ... про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.
Як встановлено судом, останнім днем строку виконання: грошового зобов'язання з оплати виконаних за Договором №1 згідно Акту №1 Робіт №1 був 18.01.2016 р., а отже перебіг позовної давності за цим зобов'язанням почався з 19.01.2016р., при цьому, останнім днем трирічного строку позовної давності, враховуючи те, що 19.01.2019р. та 20.01.2019р. - вихідні дні, був 21.01.2019р.; грошового зобов'язання з оплати виконаних за Договором №2 згідно Акту №2 Робіт №2 був 01.02.2016р., а отже перебіг позовної давності за цим зобов'язанням почався з 02.02.2016р., при цьому, останнім днем трирічного строку позовної давності, враховуючи те, що 02.02.2019р. та 03.02.2019р. - вихідні дні, був 04.02.2019р.; грошового зобов'язання з оплати виконаних за Договором №3 згідно Акту №3 Робіт №3 був 12.08.2016р., а отже перебіг позовної давності за цим зобов'язанням почався з 13.08.2016р., при цьому, останнім днем трирічного строку позовної давності, враховуючи те, що 02.02.2019р. та 03.02.2019р. - вихідні дні, був 13.08.2019р.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фінікарідов проти Кіпру» механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі «Фінікарідов проти Кіпру»)
Разом з тим, слід звернути увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази зупинення перебігу позовної давності чи переривання строку позовної давності щодо заявлених у цій справі позовних вимог, сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовними вимогами 17.07.2019 р., що підтверджується відміткою на першому аркуші позовної заяви №515/04-1 від 17.07.2019р. та відомостями, що містяться в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
З врахуванням вищенаведеного, а також враховуючи порушення права позивача на своєчасну і повну оплату Робіт №1, 2, 3, позовна давність за зобов'язаннями щодо оплати вартості Робіт №1 та Робіт №2 - пропущена позивачем, водночас, щодо вимоги про стягнення з відповідача вартості Робіт №3, пред'явлені позивачем в межах встановленої ЦК України позовної давності.
Щодо тверджень апелянта/позивача, що строк позовної давності пропущено через ведення переговорів між сторонами, а також наявністю у договорах умови про те, що оплата за виконані роботи проводиться за наявності коштів бюджетного призначення на розрахунковому рахунку «Замовника», судовою колегією до уваги не приймається, оскільки, сам факт ведення переговорів між сторонами не може слугувати підставою для переривання чи зупинення строку позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи вищевказане, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2019 року у справі № 914/1395/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2019 року.
Головуючий суддя Л.С.Данко
Суддя О.Л.Мирутенко
Суддя О.С.Скрипчук