ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1383/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
секретар судового засідання Іванов І.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2019 (суддя Коваль С.М., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 23.09.2019)
у справі № 915/1383/19
за позовом Фізичної особи - підприємця Ворони Владислава Валерійовича
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД"
про витребування майна та стягнення неустойки,
У травні 2019р. Фізична особа - підприємець ( далі - ФОП) Ворона Владислав Валерійович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ) "ПМК-107 "ВОДБУД"(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.08.2019), в якому просив суд зобов'язати ТДВ "ПМК-107"ВОДБУД" повернути фізичній особі-підприємцю Вороні Владиславу Валерійовичу техніку за договором № 1/01/16 оренди техніки від 22 січня 2016 року, а саме:
- автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1 , в кількості 1 шт.;
- автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2 , в кількості 1 шт.;
- автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_3 , в кількості 1 шт.
Крім того, позивач просив стягнути з ТДВ "ПМК-107"ВОДБУД" на користь фізичної особи-підприємця Ворони Владислава Валерійовича неустойку в розмірі подвійної орендної плати за невиконання зобов'язання щодо своєчасного повернення майна за договором оренди техніки від 22.01.2016 № 1/01/16 в сумі 630000 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.08.2019) та судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач неналежно виконує умови договору оренди техніки № 1/01/16 від 22.01.2016р. в частині своєчасного повернення об'єктів оренди у зв'язку із закінченням строку дії договору, внаслідок чого позивач просить їх повернути в примусовому порядку та здійснив нарахування неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2019р. позов Фізичної особи - підприємця Ворони Владислава Валерійовича задоволено. Зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" повернути фізичній особі-підприємцю Вороні Владиславу Валерійовичу техніку за договором № 1/01/16 оренди техніки від 22 січня 2016 року, а саме:
- автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1 , в кількості 1 шт.;
- автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2 , в кількості 1 шт.;
- автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_3 , в кількості 1 шт.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" на користь фізичної особи-підприємця Ворони Владислава Валерійовича грошові кошти в сумі 630000 грн. - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування технікою, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 13050 грн.
Приймаючи відповідне рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що після закінчення строку дії договору оренди техніки № 1/01/16 - 31.12.2018 відповідач не повернув об'єкти оренди орендодавцю, а продовжив користування орендованим майном, зокрема, з січня 2019 року по липень 2019 року включно, що є умовою для повернення відповідного майна у примусовому порядку та застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, а саме стягнення з нього неустойки.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.09.19р., відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що позивач не виконував положення п. 4. 2 укладеного між сторонами договору, а саме не виставляв передбачені ним відповідні рахунки для нарахування та сплати орендної плати.
Також, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено здійснення оплати орендної плати готівкою, вказано навпаки, що орендна плата повинна бути перерахована, однак не зазначені банківські реквізитами для її перерахування і позивач не повідомив відповідача за якими саме банківськими реквізитами необхідно здійснювати перерахування коштів.
Крім того, апелянт посилаючись на ст. 764 ЦК України зазначає, що підстави для повернення майна, що було предметом договору та стягнення неустойки у подвійному розмірі відсутні, оскільки відсутня заява однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, а відтак він вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
13.12.2019 до суду апеляційної інстанції від представника Фізичної особи-підприємця Ворони Владислава Валерійовича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в Подільському районному суді м. Києва, в задоволенні якого колегія суддів ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019р. відмовила, оскільки згідного з даними WEB-програми "Бронювання систем відеоконференцзв'язку" https://vr.court.gov.ua подання заявки на проведення судового засідання у справі № 915/1383/19 17.12.2019 о 11:00 год. в режимі відеоконференції з вищеназваним судом неможливе у зв'язку з резервуванням залу судових засідань.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач та відповідач не використали свого права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія прийшла до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП Ворона В.В. (далі - орендодавець) та ТДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" (далі - орендар) укладено договір оренди техніки №1/01/16 від 22 січня 2016 року за умовами якого орендодавець зобов'язався здати в строкове платне користування техніку, кількість, вартість, технічний стан якої вказаний в додатку №1 до договору, а орендар - прийняти і оплатити на умовах цього договору.
Мета використання майна - господарська діяльність (п. 2.1 договору).
Вступ орендаря у володіння і користування майном наступає з моменту підписання сторонами цього договору оренди та акту приймання-передачі майна (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору. Обчислення строку дії договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 3.1 договору).
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується майном протягом строку оренди (п. 3.2 договору).
У разі розірвання цього договору майно повертається орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі про повернення майна (п. 3.3 договору).
Передача майна в оренду здійснюється по вартості, зазначеній в додатку №1 (п. 3.4 договору).
Договірна оренда плата за майно, зазначене в додатку №1 до цього договору, в місяць складає: 1) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) - 15000 грн.; 2) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) - 15000 грн.; 3) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) - 15000 грн., а всього 45000 грн. (п. 4.1 договору).
Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця, згідно виставленого рахунку (п. 4.2 договору).
Зобов'язання орендаря визначені сторонами в розділі 5 договору та згідно п.п. 5.2, 5.7 визначають обов'язок орендаря, зокрема, своєчасно й у повному розмірі вносити орендодавцю орендну плату та у разі припинення або розірвання цього договору, повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу за актом прийому-передачі.
Договір набуває чинності з дати підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2016. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення (розірвання) або зміну договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.п. 12.1, 12.2 договору).
В день укладання договору сторонами підписано й акт приймання-передачі транспортних засобів, з якого вбачається, що орендодавець в особі Ворони В.В. передав строком на один рік, а орендар в особі директора Братченка В.Н. прийняв у платне використання техніку: 1) КАМАЗ 5511 (державний номер НОМЕР_1 ) вартістю 80000 грн.; 2) КАМАЗ 5511 (державний номер НОМЕР_2 ) вартістю 80000 грн.; 3) КАМАЗ 5511 (державний номер НОМЕР_3 ) вартістю 80000 грн. (т. 1 а.с. 19).
30.11.2018 підприємець Ворона В.В. відповідно до п. 12.2 договору листом від 30.11.2018 повідомив ТДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" про припинення (розірвання) зазначеного договору з 01.01.2019 та відповідно до п. 3.3 та п. 5.7 договору просив повернути орендовану техніку згідно додатку №1 до договору. Передачу техніки здійснити за адресою: м. Миколаїв, вул. Янтарна, 318/8 з оформленням відповідного акту приймання-передачі техніки. Направлення даного листа позивач підтвердив копіями фіскального чеку та опису вкладення поштового відділення (а.с. 15-16).
Даний лист отримано відповідачем 01.12.2018 особисто.
Позивач зазначає, що відповідачем дане повідомлення проігноровано, майно відповідачем не повернено, у зв'язку з чим позивач звернувся до Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області з заявою про вчинення директором ТДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження) та ч.3. ст.289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) Кримінального кодексу України. Відомості про кримінальне правопорушення внесено 09 лютого 2019 року до ЄРДР за номером 12019150030000512.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав умови п. 5. 7 договору щодо повернення техніки у разі припинення (розірвання) договору, позивач повторно 02.04.2018 звернувся з вимогою повернути орендовану техніку та сплатити пеню за невиконання обов'язку щодо своєчасного повернення орендованої техніки у розмірі подвійної орендної плати за три місяці 2019 року в сумі 270000 грн. Направлення даного листа позивач підтвердив копіями фіскального чеку та опису вкладення поштового відділення.
Позивач зазначає, що і після направлення даного листа орендоване майно відповідачем не повернуто, що і стало підставою для звернення його до суду із відповідним позовом.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладення господарського договору та іншої угоди. Що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6, 627 ЦК України).
Нормами частини першою статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналогічні положення закріплені в статті 283 Господарського кодексу України: за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Договір найму у відповідності до норми статті 763 Цивільного кодексу України укладається на строк, встановлений договором.
Строк, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди (стаття 10 Закону та частина перша статті 284 Господарського кодексу України).
Статтею 291 Господарського кодексу України унормовано, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи доказів заперечення орендодавця проти продовження дії договору оренди, який повідомив про це орендаря в межах одного місяця до закінчення дії договору
та обізнаність орендаря про таке заперечення (отримання повідомлення із запереченням в продовженні дії договору 01.12.18), місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про припинення договору оренди техніки від №1/01/16 з 31.12.2018.
Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як вже зазначалось п. 5.7. договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу за актом приймання -передачі.
Отже в силу положень ст. 785 ЦК України та п. 5.7. договору відповідач був зобов'язаний повернути позивачу об'єкт оренди в останній день договору.
Разом з тим, відповідач об'єкт оренди за актом прийому-передачі (повернення) не повернув. Доказів іншого матеріали справи не містять.
За вищенаведених обставин місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повернення об'єкту оренди, а відтак правомірно задовольнив позов відповідача в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу техніку за договором оренди техніки № 1/01/16 від 22.01.2016р., а саме: автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_1 , в кількості 1 шт., автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_2 , в кількості 1 шт. та автомобіль КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_3 , в кількості 1 шт.
Крім того, статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України, зокрема наслідки встановлені ч. 2 ст. 785 ЦК України щодо сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З огляду на зазначені законодавчі приписи та умови договору, колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування технікою відповідачем після закінчення дії договору договором оренди техніки № 1/01/16 від 22.01.2016р., а саме у період з січня 2019р. по липень 2019р., погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 630000 грн.
Доводи апелянта, з посилання на приписи ст. 764 ЦК України, про відсутність підстав для повернення ним майна, що було предметом договору та стягнення неустойки у подвійному розмірі, спростовуються вищевикладеним, а тому колегією суддів не приймаються до уваги.
Колегія суддів відхиляє і твердження відповідача про те, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що позивач не виконував положення п. 4.2 укладеного між сторонами договору, а саме не виставляв передбачені ним відповідні рахунки для нарахування та сплати орендної плати, оскільки договором визначено обов'язок орендаря своєчасно й у повному обсязі вносити орендну плату (п. 5.2 договору), визначено в який саме строк її потрібно вносити (п. 4.2 договору), при цьому орендна плата в договорі фіксована в сумі 45000 грн. (п. 4.1 договору), і тому відповідач був обізнаний про розмір орендної оплати. Крім того, в договорі відсутня умова, що цей обов'язок орендаря виникає лише тільки після виставленого рахунку. Пункт 4.2 договору визначає перерахування орендної плати згідно виставленого рахунку, а не тільки за його наявності. Також відповідач був обізнаний й про реквізити позивача, оскільки останнім періодично здійснювалися перерахування на банківський рахунок позивача орендної плати.
Зазначені обставини встановлені чинним рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019р. у справі №915/400/18, а тому у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню, крім того вони не стосуються предмету спору у даній справі.
З огляду на те, що доводи апеляційної скарги непереконливі та не спроможні спростувати обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2019, відтак воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" - без задоволення.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу ТОВ "ПМК-107 "ВОДБУД" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2019 у справі №915/1383/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 20 грудня 2019 року.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран