ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про зупинення провадження у справі
17 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/956/17
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Аленіна О.Ю.
суддів Лавриненко Л.В., Поліщук Л.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
За участю представників учасників справи:
Прокурор - Радянський О.Ю.
від Одеської міської ради - Горячу К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 13 листопада 2017 року
по справі №916/956/17
за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до 1) Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Грот+”
про визнання недійсним договору та повернення майна
У квітні 2017 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Грот+” в якому просив визнати недійсним договору оренди комунального майна - берегозахисної споруди у вигляді підпірної стінки загальною площею 30 погон.м, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсами № 5 і № 4 (район пляжу Ланжерон), укладеного між відповідачами 15.04.2013 р. шляхом підписання удаваного правочину - договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 15.04.2013 р. № 02-с/13 та зобов'язати ТОВ „Грот+" повернути на користь позивача комунальне майно - вищезазначену берегозахисну споруду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що укладений між відповідачами договір є удаваним та вчинений його сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме договору оренди комунального майна.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулись заступник прокурора Одеської області та Одеська міська рада.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2017 прийнято апеляційні скарги до провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 провадження у справі № 916/956/17 зупинено у зв'язку з призначенням судової експертизи, тощо.
Указом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.
Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 в газеті “Голос України” опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.
На виконання положень абз. 2 ч. 6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №916/956/17 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.10.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.10.2018 прийнято справу №916/956/17 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №916/956/17, призначено судове засідання для розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових документів на 10.06.2019 та зобов'язано учасників справи надати, належним чином оформлені, запитувані експертом документи необхідні для проведення експертизи.
Ухвалою від 10.06.2019 апеляційне провадження у справі №916/956/17 зупинено до закінчення проведення експертизи та/або повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №916/956/17 за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 13 листопада 2017 року та призначено справу до розгляду на 17.12.2019.
Під час судового засідання від 17.12.2019 поставлено на обговорення питання щодо необхідності зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Прокурор та представник Одеської міської ради не заперечували проти зупинення провадження у справі.
Колегією суддів ухвалено зупинити провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У цьому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 вирішено передати справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Верховним судом зазначено, що закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень"), неможна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.
Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, серед іншого, із посиланням на судову практику Верховного Суду, яка не є однаковою, зазначив, що слід вирішити питання, чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Як відзначено Верховним Судом, наведене свідчить про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Погодившись із висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, Велика Палата Верховного Суду від ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила справу до розгляду на 24 березня 2020 року об 11 годині.
У справі №916/956/17, що переглядається Південно-західним апеляційним господарським судом, звертаючись із позовом у даній справі Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказує на те, що Одеською міською радою, яка відповідно до вимог чинного законодавства є розпорядником спірного нерухомого майна, не вжила жодних заходів щодо визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин укладеного між відповідачами та повернення до комунальної власності м. Одеси спірного нерухомого майна, у зв'язку з чим виникла необхідність представництва прокуратурою Одеської області інтересів держави в особі Одеської міської ради.
Під час розгляду справи у судів першої інстанції ТОВ „Грот+" зверталося із клопотанням в якому просило витребувати від Заступника прокурора Одеської області належне та розгорнуте підтвердження наявності передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави в суді. В обґрунтування даного клопотання відповідача зазначив, що Заступник прокурора Одеської області у позовній заяві не навів переконливих підстав для подання позову і інтересах держави, замість Одеської міської ради.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що у справі №916/956/17 постали питання, аналогічні тим питанням, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи приписи пункту 7 частини першої статті 228 та пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України та те, що як у справі №916/956/17, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №916/956/17 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №№912/2385/18.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
Зупинити провадження у справі №916/956/17 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №№912/2385/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.12.2019.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Поліщук Л.В.