10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11091/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.
представника позивача - Марусяк В.Я.,
представника відповідача - Чабана О.С.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року (головуючий суддя: Сподарик Н.І., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 12.09.2019) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, -
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 20.05.2019 № 3024 «Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що наказ ГУ ДФС у Львівській області від 20.05.2019 № 3024 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» з питання достовірності нарахування від'ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за вересень 2018 року є протиправним з таких підстав: даний наказ винесений з порушенням строку, встановленого п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України - не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки (протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації), а сама документальна перевірка має бути проведена протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації; 16.11.2018 ГУ ДФС у Львівській області вже видавало наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з тих же питань, однак до цього часу не оформив її результатів; всупереч вимогам абз. 2 п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України відповідач призначив перевірку з питань, з яких вже була проведена камеральна перевірка, за результатами якої був складений акт від 20.11.2018 № 96/13-01-12-02/40270480.
Представник позивача Марусяк В.Я. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній мотивів, просив скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача Чабан О.С. у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав з мотивів, наведених у відзиві, просив її залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких мотивів.
Наказом ГУ ДФС у Львівській області від 20.05.2019 № 3024 було призначено проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» з питання достовірності нарахування від'ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за вересень 2018 року. Правовою підставою призначення перевірки, в наказі зазначено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Директору ТзОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» 21.05.2019 було вручено зазначений наказ та ознайомлено з направленнями на проведення зазначеної перевірки від 21.05.2019 № 5032, № 5033 і № 5034. Однак при виході за адресою платника 23.05.2019 з метою проведення перевірки, останній відмовився допустити посадову особу ГУ ДФС у Львівській області до проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено відповідний акт.
Також, не погодившись із зазначеним вище наказом, позивач оскаржив його до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки перевірка від'ємного значення ПДВ та перевірка бюджетного відшкодування сум ПДВ не є різною за своєю суттю, як про це стверджує позивач. Водночас, видаючи оскаржуваний наказ від 20.05.2019 № 3024, контролюючий орган керувався нормами пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, яким не передбачено необхідності існування додаткових підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України, а саме у п. 200.11 ст. 200 розділу. Також суд зазначив, що проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за певний період не позбавляє контролюючий орган права проводити документальну перевірку з цього ж питання.
З цими висновками суду першої інстанції, не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.10.2018 ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» подало до контролюючого органну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року, в якій задекларувало суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, в розмірі 3436287,00 грн.
ГУ ДФС у Львівській області видано наказ від 16.11.2018 № 6723 про проведення з 19.11.2018 тривалістю 5 робочих днів, документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року.
З метою проведення даної перевірки посадові особи ГУ ДФС у Львівській області здійснили виїзд за юридичною адресою позивача для вручення направлень та наказу про проведення документальної виїзної перевірки, однак керівник ТОВ “Лемберг - Плаза Сервіс” відмовився від підписання направлень на проведення перевірки та не допустив працівників контролюючого органу до проведення документальної перевірки, про що було складено відповідний акт від 19.11.2018 № 891.
Контролюючим органом 20.11.2018 було проведено камеральну перевірку ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2018 № 96/13-01-12-02/40270480. В даному акті зафіксовано, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищило податковий кредит по постачальнику ТОВ «БК «КРЕАТОР» на загальну суму ПДВ 1576230 грн та по постачальнику ТОВ «КРЕАТОР КОМПАНІ» на загальну суму ПДВ 1850057 грн, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядка 19) на З426287 грн та до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядка 20.2.1) на 3426287 грн декларації з ПДВ за вересень 2018 року.
На підставі зазначеного акта камеральної перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0266601202 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2018 року на суму 3426287 грн та застосування 856572 грн штрафних санкцій.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» оскаржило його в адміністративному порядку до ДФС України.
Рішенням ДФС України від 04.04.2019 № 15772/6/99-99-11-04-01-25 було задоволено скаргу ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 12.12.2018 № 0266601202. Рішення мотивоване, зокрема, тим, що висновки акта камеральної перевірки є передчасними. Також вказаним рішенням ДФС України зобов'язало ГУ ДФС у Львівській області розглянути питання щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» відповідно до вимог пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
На виконання вказаного рішення ДФС України відповідач, виніс оскаржуваний наказ від 20.05.2019 № 3024.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 19-1.1 п. 19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Підстави призначення позапланових документальних перевірок визначені п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Так, згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі якої ГУ ДФС у Львівській області винесено оскаржуваний наказ, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Отже, відповідно до змісту наведеної норми, підставою для призначення позапланової документальної перевірки є, зокрема, у разі подання платником податкової декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
При цьому, враховуючи, що визначені пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстави проведення перевірки з'єднані сполучниками «та/або», суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника в разі заявлення останнім до відшкодування з бюджету податку на додану вартість і в разі декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, як за наявності окремо кожної з підстав, так і двох одночасно.
У такому разі перевірка від'ємного значення податку на додану вартість та перевірка безпосередньо достовірності суми бюджетного відшкодування є однаковими за своєю суттю за умови, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 ПК України операціями.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 808/2911/17.
Також, дана норма містить відсилання до розділу V ПК України, яким врегульовано питання адміністрування податку на додану вартість. Тобто призначення перевірки з підстав, передбачених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України у випадку, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, пов'язана з підставами для проведення такої перевірки, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 803/1437/14.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що перевірка законності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України може бути проведена без наявності додаткових підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України, а саме у п. 200.11 ст. 200 цього Кодексу.
Зокрема, в контексті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції враховує, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст. 200 ПК України.
Так, відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. п. 200.10 ст. 200 ПК України строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 200.11 ст. 200 ПК України визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Отже, враховуючи, що задеклароване ТОВ “Лемберг - Плаза Сервіс” у поданій 16.10.2018 податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року від'ємне значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, становить більше 100 тис. грн. (3436287,00 грн), суд апеляційної інстанції вважає, що право на призначення позапланової перевірки з підстав, передбачених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у даному випадку виникає у контролюючого органу протягом 30 днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у зазначеній вище постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 803/1437/14.
Згідно з п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Однак, як встановив суд і описано вище, ГУ ДФС у Львівській області винесло оскаржуваний наказ № 3024 від 20.05.2019 про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» з питання достовірності нарахування від'ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за вересень 2018 року лише 20.05.2019, тобто поза межами встановленого п. 200.11 ст. 200 ПК України строку, що свідчить про його протиправність.
Щодо висновку суду першої інстанції про те, що проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за певний період не позбавляє права контролюючий орган проводити документальну перевірку з цього ж питання, суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами ПК України справді передбачено таке повноваження контролюючого однак, однак воно не є безумовним, а обмежене, зокрема, встановленням граничних строків призначення проведення такої перевірки, про що вказано вище.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що, оскаржуваний наказ від 20.05.2019 № 3024 ГУ ДФС у Львівській області винесло на виконання рішення ДФС України від 04.04.2019 № 15772/6/99-99-11-04-01-25, яким, в свою чергу, було задоволено скаргу ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.12.2018 № 0266601202 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2018 року, яке було прийняте за результатами камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період.
Тобто, перевірка була призначена ГУ ДФС у Львівській області після скасування ДФС України винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення. При цьому, як вбачається із зазначеного рішення ДФС України, підставою скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 12.12.2018 № 0266601202 було те, що висновки акта камеральної перевірки є передчасним, сформованими без дослідження відповідних первинних документів.
З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує положення пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Тому, зважаючи, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 12.12.2018 № 0266601202 було скасоване ДФС України з підстав недослідження відповідачем певних обставин (первинних документів) під час проведення попередньої (камеральної) перевірки ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року, і об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, суд апеляційної інстанції вважає, що нова документальна позапланова перевірка з цього питання могла бути призначена саме на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а не пп. 78.1.8, яким визначено загальні підстави призначення перевірки у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
При цьому, згідно з абзацами 2-4 пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.
Таким чином, відповідно до змісту наведених норм, видання наказу про проведення повторної документальної позапланової перевірки ТОВ «Лемберг - Плаза Сервіс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2018 року у даному випадку належить до повноважень ДФС України, а не ГУ ДФС у Львівській області.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ виданий ГУ ДФС у Львівській області без належної правової підстави та поза межами повноважень відповідача, що також свідчить про його протиправність.
Виходячи із вище наведених норм чинного податкового законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наказ ГУ ДФС у Львівській області від 20.05.2019 № 3024 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ “Лемберг-Плаза Сервіс» є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження правомірності винесення спірного наказу, а відтак, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн (платіжне доручення № 144 від 22.05.2019) за подання апеляційної скарги - 2881,50 грн (платіжне доручення № 311 від 04.11.2019).
Оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області, на користь позивача в сумі 4802 грн 50 коп. (1921 грн +2881,50 грн)
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.002578 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області № 3024 від 20.05.2019 року «Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» (ЄДРПОУ 40270480).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Плаза Сервіс» (код ЄДРПОУ - 40270480) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ - 39462700) судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 4802 грн 50 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Суддя-доповідач: О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 21.12.2019.