17 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11444/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Большакової О.О., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Мартинюк М.Ю., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління поліції охорони у Львівській області про визнання протиправними дій, висновку, рішення та стягнення одноразової грошової допомоги, -
встановив:
ОСОБА_2 , 13.12.2018 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про заміну підстав та предмету позову просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_3 - одноразової грошової допомоги у разі установлення 1-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», також визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 вказаної одноразової грошової допомоги;
- визнати протиправним та скасувати Висновок про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, який було складено та підписано директором Департаменту фінансово-облікової політики МВС України Шевніним С.М. та директором Департаменту юридичного забезпечення МВС України Горбасєм Д.В., і який був затверджений 26.10.2018 Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В.;
- визнати протиправним та скасувати рішення про скерування матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 до Національної поліції України для приведення їх у відповідність до вимог законодавства та негайного вирішення питання призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до рішення Голови Національної поліції України ОСОБА_4 С.М. від 08.11.2017 № 38208, викладене у Висновку про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, який було складено та підписано директором Департаменту фінансово-облікової політики МВС України Шевніним С.М. та директором Департаменту юридичного забезпечення МВС України Горбасєм Д.В., і який був затверджений 26.10.2018 Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В.;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХП, в порядку та у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», у розмірі 421000 (чотириста двадцять одна тисяча) гривень, а також зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_5 вказаної одноразової грошової допомоги у розмірі 421000 (чотириста двадцять одна тисяча) гривень .
Обґрунтовує позов тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 813/1308/18, позивачем, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», було повторно подано до ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України у Львівській області повний пакет документів для вирішення питання щодо призначення йому вказаної одноразової допомоги.
Позивач вважає, що ним було подано до Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вичерпний перелік документів, передбачений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, для отримання грошової допомоги у зв'язку з установленням 1-ої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Однак, МВС України за результатами розгляду вказаних матеріалів було прийнято рішення про відмову у призначенні та виплаті позивачу вказаної одноразової грошової допомоги. Зокрема, за результатами розгляду вказаних матеріалів, відповідачем було складено «Висновок про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги», який було складено та підписано директором Департаменту фінансово-облікової політики МВС України Шевніним С.М. та директором Департаменту юридичного забезпечення МВС України Горбасєм Д.В., і який був затверджений 26.10.2018 Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у разі установлення І групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Постановою Кабінету міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Визнано протиправним та скасовано Висновок про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, який було складено та підписано директором Департаменту фінансово-облікової політики МВС України Шевніним С.М. та директором Департаменту юридичного забезпечення МВС України Горбасєм Д.В., і який був затверджений 26.10.2018 Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В.
Визнано протиправним та скасовано рішення про скерування матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 до Національної поліції України для приведення їх у відповідність до вимог законодавства та негайного вирішення питання призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до рішення Голови Національної поліції України ОСОБА_6 від 08.11.2017 № 38208, викладене у Висновку про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, який було складено та підписано директором Департаменту фінансово-облікової політики МВС України Шевніним С.М. та директором Департаменту юридичного забезпечення МВС України Горбасєм Д.В., і який був затверджений 26.10.2018 Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХП, в порядку та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», у розмірі 421000 (чотириста двадцять одна тисяча) гривень. В іншій частині позову відмовлено.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про його виконання.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає таке необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, покликається на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 813/1308/18, ним розглянуто висновок про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги працівнику міліції у разі поранення або встановлення інвалідності, згідно із Законом України «Про міліцію» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України за № 850 прийняв відповідне рішення за результатами розгляду.
Так, прийняте рішення стосовно позивача відповідач виклав у Висновку про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, затвердженого Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В. 26.10.2018. У цьому Висновку від 26.10.2016 керівництво МВС України керуючись нормами чинного законодавства, визначило направити матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу до Національної поліції України для негайного вирішення питання та виплати одноразової грошової допомоги.
Також, відповідач зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за № 1139, органи поліції охорони є правонаступниками Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та відповідних державних установ ДСО при МВС, що ліквідуються, а тому виплату одноразової грошової допомоги колишнім працівникам ДСО повинна здійснювати поліція охорони, з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування. Видатки на забезпечення діяльності ДСО у Державному бюджеті України для МВС не передбачені. Витрати МВС України на виплату зазначеної вище допомоги колишнім працівникам ДСО призведе до порушення бюджетного законодавства. З огляду на викладене, на думку відповідача, покриття витрат на виплату одноразової грошової допомоги зазначеній категорії осіб має здійснюватись поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень.
Позивач, 19.11.2019 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 813/1308/18 ОСОБА_2 , відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року за № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», було повторно подано до ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України у Львівській області повний пакет документів для вирішення питання щодо призначення йому вказаної одноразової допомоги.
Зокрема, відповідно до вимог п. 7 Порядку, позивачем повторно подано до Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області заяву про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 1-ої групи інвалідності разом із Листом УДСО при ГУМВС України у Львівській області від 26.03.2018 за № 12/1-16, Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 02.03.2018 за № 15/2-790, Висновком про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року за № 565-ХІІ «Про міліцію» (із змінами), затвердженим головою ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України у Львівській області Сарамакою В.С., відповідно до якого у зв'язку з установленням працівникові міліції, а саме ОСОБА_3 інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, призначена одноразова допомога, яка належить до виплати ОСОБА_3 складає 421000 грн, заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням 1-ої групи інвалідності, копією Довідки до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 383614 від 13.10.2017, Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 12 ААА № 002638 від 13.10.2017, копією паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копією Свідоцтва про хворобу № 286 від 08.07.1998 року, копією пенсійного посвідчення, карткою реквізитів банківського рахунку для перерахування одноразової грошової допомоги, копією Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 813/1308/18, копією Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року № 876/5095/18 в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 813/1308/18.
Висновком про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, затвердженим Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В. 26.10.2018 року, прийнято рішення: «Матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 скерувати до Національної поліції України для приведення їх у відповідність до вимог законодавства та негайного вирішення питання призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до рішення Голови національної поліції України ОСОБА_4 С.М. від 08.11.2017 за № 38208».
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не прийняв відповідне рішення за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, а складення висновку, яким матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу скеровано до Національної поліції України, не відповідає вимогам чинного законодавства.
З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII, було передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно абз. 3 п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України
від 21 жовтня 2015 № 850 (далі Порядок № 850), визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до п. 2 Порядку № 850, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п. 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 9 Порядку № 850).
Згідно п. 14 Порядку № 850, призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Суд апеляційної інстанції, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 813/1308/18, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 (за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ) та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 (за апеляційною скаргою МВС України), встановлено, що ОСОБА_3 встановлена перша група інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач звертався з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги за місцем проходження служби та подав документи, визначені Порядком № 850. Також, судом досліджено, що зазначеним Порядком чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме Міністерство внутрішніх справ України, а виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ. Таким чином, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, вказані обставини доказуванню у розглядуваній справі не підлягають.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 813/1308/18, було подано до Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вичерпний перелік документів, передбачений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, для отримання грошової допомоги у зв'язку з установленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Однак, Міністерство внутрішніх справ склало Висновок про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, затвердженим Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В. 26.10.2018, згідно якого, вирішено матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 скерувати до Національної поліції України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач в порушення вимог п. 9 Порядку № 850, повторно не прийняв відповідне рішення за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.
Крім цього, у згаданому висновку, скеровуючи до Національної поліції України матеріали щодо призначення одноразової допомоги ОСОБА_3 , зазначає про необхідність вирішення питання призначення та виплати вказаної допомоги, тобто відповідач вважає підставною виплату одноразової грошової допомоги, заперечуючи лише факт виплати такої саме міністерством.
Також, слід зазначити, що під час розгляду справи, не встановлено обставин, передбачених п. 14 Порядку № 850, за наявності яких призначення та виплата грошової допомоги особі не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги; Висновок про прийняття рішення за результатами розгляду висновку щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, який був затверджений 26.10.2018 Державним секретарем МВС України Тахтаєм О.В. та рішення про скерування матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 до Національної поліції України є такими, що не відповідають критеріям правомірності рішень та дій суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи практику ЄСПЛ щодо ефективного способу захисту порушених прав з боку суб'єктів владних повноважень та те, що відповідач повторно не прийняв відповідне рішення за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для належного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Також, суд апеляційної інстанції вважає, що вимога позивача про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату вищевказаної одноразової грошової допомоги у розмірі 421000 грн, є передчасною та може бути реалізована після прийняття відповідного рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
Щодо покликання відповідача, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню п.п. 9 п. 5 Положення про Національну поліцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1146, які набрали чинності 04.01.2019, то суд апеляційної вважає такі безпідставними. Оскільки, на момент повторного не прийняття відповідачем відповідного рішення, за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, вказані зміни ще не набрали чинності, отже, не можуть застосовуватися у спірних правовідносинах. Крім цього, вказані зміни стосуються самої виплати гарантованої з боку держави одноразової допомоги у разі втрати працездатності колишнього працівника міліції, однак не стосуються питання щодо прийняття рішення про призначення цієї грошової допомоги відповідачем.
Отже, апеляційна скарга Міністерства внутрішніх справ України не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року справі № 1340/6024/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: О. М. Гінда
судді О. О. Большакова
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 21.12.2019.