18 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/9793/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Андріїва В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (прийняте у м. Івано-Франківську суддею Біньковською Н.В.; складене у повному обсязі 26 липня 2019 року) в справі № 0940/2487/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом та просила визнати протиправними і скасувати прийняте Івано-Франківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів за №6000/2018/000933/1 від 20.11.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2018/00952.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що нею було завезено на митну територію України вживаний автомобіль марки Ford, модель Transit Connect, вживаний, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1560 куб. см, для розмитнення якого відповідачу було подано весь необхідний пакет документів та заявлено митну вартість за ціною придбання, що підтверджується відповідними документами. Проте, відповідач не погодився з цією ціною і прийняв рішення про коригування митної вартості автомобіля за резервним методом. Вважає це рішення протиправним, необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням порядку та без дотримання основних принципів митного регулювання.
Також зазначає, що відповідач не звернув увагу на те, що транспортний засіб перебуває в аварійному стані (має пошкодження), що вплинуло на його ціну при його купівлі, та підтверджено актом проведення огляду автомобіля від 03.11.2018 № 20903/2018/6339.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Івано-Франківська митниця ДФС, яка вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи та винесенні оскаржуваного рішення не врахував всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору, не надав належної правової оцінки поданим доказам, допустив порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до винесення незаконного рішення; натомість взяв до уваги необґрунтовані доводи позивача та безпідставно задовольнив його позовні вимоги. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що документи, подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним методом, зокрема декларантом не долучено касових та товарних чеків на підтвердження оплати вартості транспортного засобу.
Також зазначає, що декларант погодився із рішенням про коригування митної вартості та оформив митну декларацію з вартістю 6252 євро, у графі 43 самостійно заявив 6 метод визначення митної вартості. Звернув увагу суду на застосоване джерело інформації при визначенні митної вартості, а саме каталог SuperSCHWACKE 11/2018, початкова ціна згідно з каталогом становить 7815,13 євро, вартість зменшено відповідно до акту митного огляду 4% (перепробіг) та 3% на пошкодження ЛФП, 13% - загальні пошкодження, визначено вартість 6252 євро.
У судовому засіданні позивач та представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 08.11.2018 декларант - ФОП Мужчіль ОСОБА_2 М в інтересах позивача, як одержувача товару, подав до митного органу митну декларацію № UA206010/2018/413710, якою задекларував для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів виключно по дорогах загального користування, марки Ford, модель Transit Connect, бувший в експлуатації, загальна кількість місць включаючи водія - 3, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, тип кузова - фургон, рік виготовлення 2014 (а.с. 39).
У вказаній митній декларації декларант у графі 42 зазначив ціну товару 1500,00 EUR, у графі 43 - «6» метод, в графі 45 - сума коригування 90239,38 (що, з урахуванням даних графи 23 декларації «курс валют», еквівалентно 2816 EUR) (а.с. 39).
Разом з митною декларацією декларант надав ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, зокрема: рахунок-фактуру № 127232 від 25.10.2018, в якому вказано про те, що Автомобільна компанія Дж. Патер Еде ЗАТ (оцінка пошкоджених автомобілів) (Нідерланди) доставлено ОСОБА_3 (Калуш, Україна) автомобіль марки Ford, модель Transit Connect, номер кузова НОМЕР_1 за ціною продажу 1500,00 EUR, вартістю без ПДВ - 1500,00 EUR, загальною сумою платежу - 1500,00 EUR (а.с.21); декларацію про походження товару від №0380 від 25.10.2018 (а.с.15); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2018/63391 від 03.11.2018 (а.с. 13), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 (а.с.14), інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими державами № 3415583 від 03.11.2018; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 18.05.2014, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні СС НОМЕР_4 від 07.07.1999, інші некласифіковані документи № 1581 від 26.10.2018, інші некласифіковані документи База basis Super SCHWACKE від 07.11.2018.
08.11.2019 о 17:32 год. відповідач направив декларанту електронне повідомлення із проханням відповідно до ч.2 ст.264 Митного кодексу України (далі - МК України) надати оригінали товаросупровідних та реєстраційних документів зазначених в графі 44 митної декларації (а.с. 46 зворот).
12.11.2018 о 09:49 год. відповідач направив декларанту електронне повідомлення про початок митної консультації, та необхідності надання документів, які підтверджують повернення ПДВ на придбаний товар за межами митної території України. Відповідно до розділу IV наказу Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 для підтвердження зазначених показників одометру в акті митного огляду, оформленого митним органом, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон, через який був ввезений транспортний засіб, запропоновано надати: сервісну книжку, акти виконаних робіт (рахунки-фактури) щодо проведеного технічного обслуговування придбаного транспортного засобу з посиланням на дати виконання та які роботи проведені, ідентифікаційні номери транспортного засобу, пробіг; фотографії; технічну документацію. Повідомлено, що за умови ненадання таких документів ціна придбаного товару буде прийнята як така що не виключає ПДВ та застосований нормативний пробіг згідно програмного продукту SCHWACKE NET (а.с. 46).
19.11.2018 декларант повідомив відповідача про те, що документи надати не може, так як продавцем товару вони не надавались, просить прийняти рішення швидше 10-денного терміну (а.с. 42).
За результатами розгляду електронної митної декларації № UA206010/2018/413710 від 08.11.2018 Івано-Франківська митниця ДФС 20.11.2018 прийняла оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000933/1. В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість товару визначена за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів (стаття 60 МК України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів, передбачених ч.2 та 3 ст.53 МК України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Другий метод визначення митної вартості товарів (статті 59 - 63 МК України) не застосований, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари (стаття 59 МК України). Джерело інформації: basis SuperSCHWACKE 11/2018, з урахуванням коригування на стан транспортного засобу. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 МК України.
При цьому, у графі 30 «коригування» зазначено вартість 6252,00 EUR, а у графі 31 наявна інформація про коригування за резервним методом (а.с.38).
Також Івано-Франківська митниця ДФС винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2018/00952 від 20.11.2018, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що “Митна вартість транспортного засобу визначена за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів (ст. 60 МК України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів, передбачених ч.2 та 3 ст.53 МК України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Другий метод визначення митної вартості товарів (ст. 59 - 63 МК України) не застосований, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари (ст. 59 МК України). Джерело інформації: basis SuperSCHWACKE 11/2018, з урахуванням коригування на стан транспортного засобу. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 МК України. Також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення - задекларувати митну вартість товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 20.11.2018 № UA206000/2018/000933/1. Декларанту доведено можливість оскарження цього рішення (а.с. 37).
21.11.2018 декларант - ФОП Мужчіль ОСОБА_2 М в інтересах позивача, як одержувача товару, подав відповідачу митну декларацію № UA206010/2018/414032, якою задекларував для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів виключно по дорогах загального користування, марки Ford, модель Transit Connect, бувший в експлуатації, загальна кількість місць включаючи водія - 3, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, із зазначенням у графі 42 ціни товару 1500,00 EUR, однак із зазначенням у графі 45 суми коригування -198 245,43, та визначенням шостого методу у графі 43 митної декларації (а.с. 16).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000933/1 від 20.11.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/00952 від 20.11.2018.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач належно обґрунтував та визначив митну вартість товару, який ввозився, що підтверджується поданими документами, а відповідач безпідставно, в порушення статті 58 МК України, здійснив визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За приписами частини першої статті 49 та частини першої статті 51 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою - другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини перша - третя статті 53 МК України).
Разом з тим, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 Кодексу).
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частини першої статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Як видно із матеріалів справи, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за резервним методом у сумі 2816 EUR, а до митної декларації додано документи, які підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару за резервним методом, зокрема: рахунок-фактуру № 127232 від 25.10.2018, в якому вказано про те, що Автомобільна компанія Дж. Патер Еде ЗАТ (оцінка пошкоджених автомобілів) (Нідерланди) доставлено ОСОБА_3 (Калуш, Україна) автомобіль марки Ford, модель Transit Connect, номер кузова НОМЕР_1 за ціною продажу 1500,00 EUR, вартістю без ПДВ - 1500,00 EUR, загальною сумою платежу - 1500,00 EUR, та відомості електронного каталогу База basis SuperSCHWACKE від 07.11.2018.
Зі змісту відомостей електронного каталогу База basis SuperSCHWACKE від 07.11.2018 видно, що згідно цього програмного продукту (електронного каталогу) вартість продажу автомобіля марки Ford, тип Transit Connect 200 L1 Trend, рік випуску 2014, пробіг 367 291 км становить 2815,13 EUR, вартість покупки - 1680,67 EUR.
Проте, відповідач скоригував визначену позивачем митну вартість обговорюваного транспортного засобу з 2816 EUR до 6252 EUR, взявши за основу для коригування відомості електронного каталогу База SuperSCHWACKE від 20.11.2018, згідно яких вартість продажу автомобіля марки Ford, тип Transit Connect 200 L1 Trend, рік випуску 2014, пробіг 81100 км становить 7815,13 EUR, вартість покупки - 6344,54 EUR.
Згідно пояснень відповідача, митна вартість у сумі 6252,00 EUR визначена шляхом зменшення суми 7815,13 EUR на 4% - на перепробіг, 3% - на пошкодження ЛФП, 13% - на загальні пошкодження.
Разом з тим, відповідачем не доведено обґрунтованість власних розрахунків, ні нормативно, ні фактично.
Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду № 826/28024/15 від 18.12.2018, № 815/1670/17 від 21.12.2018, № 813/663/17 від 18.12.2018, № 815/228/17 від 21.12.2018 та № 820/1436/17 від 18.12.2018.
Із додаткового аркуша до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2018/63391 видно, що транспортний засіб марки Ford, модель Transit Connect, номер кузова НОМЕР_1 , показник одометра - 367291 км на час митного огляду містив пошкодження, ознаки експлуатації: пошкодження лакофарбового покриття; забруднено та пошкоджено оббивку салону та сидінь; пошкоджено передній бампер, капот, передні крила, підсилювач переднього бампера, радіатори, рамка радіаторів, правий передній лонжерон, вітрове скло, передні фари, спрацьовані подушки безпеки.
Жодних доказів про урахування цих пошкоджень під час корегування митної вартості автомобіля марки Ford, модель Transit Connect, номер кузова НОМЕР_1 , а також показників одометра 367 291 км, суду відповідач не надав. Наведений ним у поясненнях розрахунок митної вартості, не містить даних, які саме пошкодження та пробіг враховувались ним при коригуванні митної вартості вказаного автомобіля, а також не надано доказів, що такий розрахунок був здійснений саме при прийнятті оскаржуваного рішення.
Колегія суддів зазначає, що визначена програмним забезпеченням вартість автомобіля може бути об'єктивною тільки тоді, коли митним органом при митному оформленні транспортного засобу врахована інформація про технічний стан транспортного засобу.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18.
Також, відповідач не навів обґрунтувань не прийняття до уваги при митному оформленні вказаного транспортного засобу наданих декларантом відомостей електронного каталогу basis SuperSCHWACKE від 07.11.2018.
При цьому суд критично ставиться до доводів представника відповідача щодо коригування митної вартості транспортного засобу інспектором з урахуванням пошкоджень та пробігу згідно відомостей електронного каталогу SuperSCHWACKE, та вважає їх необґрунтованими.
Так, відповідач не надав суду докази внесення до джерела інформації basis SuperSCHWACKE, окрім загальних вихідних даних про ТЗ, дійсний стан і пошкодження, що зафіксовані в рахунку-фактурі, митній декларації і додатковому аркуші до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Натомість, як свідчать відомості електронного каталогу basis SuperSCHWACKE від 20.11.2018, відповідач здійснював пошук відповідного транспортного засобу із пробігом 81100 км, в той час як пробіг поданого для митного контролю транспортного засобу марки Ford, модель Transit Connect, номер кузова НОМЕР_1 , на час митного огляду становив 367291 км.
Варто зауважити й те, що витяг із програмного продукту basis SuperSCHWAKE від 11/2018 від 20.11.2018 після даних про «вартість продажу (Schwacke)» і «вартість покупки (Schwacke)» містить запис виконаний на німецькій мові "vorbehaltlich der technischen Prufung", безпосередній переклад якого свідчить "підлягає технічній експертизі".
Тобто, в будь якому випадку оцінка basis SuperSCHWAKE від 20.11.2018 здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля (марки Ford, модель Transit Connect Audi, 2014 року випуску), який як свідчать рахунок-фактура, електронна митна декларація і додатковий аркуш до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, містить технічні ушкодження (після аварійний стан), отриманих внаслідок експлуатації. Також, відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту basis SuperSCHWAKE.
При вирішення питання щодо застосування положень наказу № 885 необхідно відзначити, що Верховний Суд в постанові від 16.11.2018 у справі № 817/2405/16 вказав на рекомендаційний характер наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 за № 885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наслідком наведених вище протиправних дій є безпідставне здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу в сумі 6252,00 EUR.
Стосовно доводів апелянта про те, що декларант погодився із прийнятим рішенням про коригування митної вартості та з самою митною вартістю, визначеною відповідачем, суд зазначає таке.
Предметом оскарження у спірних правовідносинах є рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці № UA206000/2018/000933/1 від 20.11.2018.
Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, що передбачено статтею 55 Конституції України.
Згідно зі змістом частин 3 і 4 статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Частиною 1 статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано підпунктом "б" пунктом 5 частини 2 статті 55 цього Кодексу.
Відтак, у спірних правовідносинах позивачу законом гарантовано право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС № UA206000/2018/000933/1 від 20.11.2018.
Разом з цим, необхідно зазначити, що у правовідносинах, які розглядаються судом слід розрізняти окремо "право" позивача погодитися, чи не погодитися із рішенням про коригування митної вартості із відповідними правовими наслідками такого погодження, чи не погодження в частині: оплати визначеної контролюючим органом скорегованої митної вартості або надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, від іншого, самостійного гарантованого Конституцією і законами України "права" на оскарження спірного рішення в суді незалежно від того погодився декларант із рішенням про коригування митної вартості товару, чи не погоджується із самою скорегованою митною вартістю, навіть за умови сплати обов'язкових платежів із скорегованої митної вартості товару.
Зокрема, частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, серед іншого, має містити інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Отже, правовідносини які виникають із приписів підпунктів "а" і "б" пункту 5 частини 2, частини 7 статті 55 МК України є реалізацією декларантом права на випуск у вільний обіг товарів у разі згоди або не згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, в тому числі із застосуванням заходів надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Такі правовідносини мають місце виключно між декларантом і митним органом.
У свою чергу, частина 1 статті 29 і підпункт "б" пункту 5 частини 2 статті 55 МК України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду, без будь яких застережень чи умов, в тому числі за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та/або за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.
Не можуть бути враховані судом і аргументи представника відповідача про погодження із оскаржуваним рішенням у зв'язку із оформленням нової митної декларації за №UA206010/2018/414032 від 21.11.2018 із визначеною відповідачем вартістю транспортного засобу в розмірі 6252,00 EUR.
Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митної декларації" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 (далі також - Порядок № 651), графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.
У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.
У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Як свідчить лівий підрозділ графи 43 митної декларації № UA206010/2018/414032 від 21.11.2018, проставлено 6 метод визначення митної вартості, при цьому, правий підрозділ графи 43 вказаної декларації залишено не заповненим, що мало б свідчити про відсутність рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 38).
Проте, наведена інформація не відповідає дійсності, оскільки на час подання декларації № UA206010/2018/414032 від 21.11.2018 рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000933/1 від 20.11.2018 було чинним, відтак, на позивача або уповноважену ним особу покладався обов'язок у лівому підрозділі графи 43 проставити 6 (первинний метод), а у правому підрозділі декларації проставити 6 (скоригований метод).
На переконання суду внесення саме таких відомостей в лівий і правий підрозділи графи 43 нової митної декларації є порушенням декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку № 651, так як абзацом третім вказаної графи Порядку чітко визначено - "у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом". В цьому випадку суд встановив порушення декларантом порядку і умов заповнення усіх обов'язкових граф нової митної декларації, однак перевірка правильності, повноти та відповідності заповнених відомостей такої декларації фактичним даним (обставинам) покладено саме на відповідача.
Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта про самостійне визначення декларантом у новій декларації від 05.01.2019 митної вартості "коригування" (графа 45) в сумі 198 245,43 грн (6252,00 EUR), оскільки позивач у цій декларації в графі 42 визначив ціну товару 1500,00 EUR, яка повністю відповідає ціні товару, визначеної декларантом у тій же графі 42 первинної митної декларації за № UA206010/2018/413710 від 08.11.2018.
Також, у графі 44 "додаткова інформація/подані документи" нової митної декларації за № UA206010/2018/414032 від 21.11.2018, на відміну від тієї ж графи первинної митної декларації від 08.11.2018, додатково зазначив первинну митну декларацію №UA206010/2018/413710 від 08.11.2018, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2018/000933/1 від 20.11.2018, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2018/00952.
В частині недотримання (допущення порушення) декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку № 651 при заповненні (занесення відомостей до) графи 43 нової митної декларації № UA206010/2018/414032 від 21.11.2018, суд зазначає таке.
Частиною 6 статті 257 МК України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частин 5 і 6 статті 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
За змістом пункту 4.4 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, та частини 11 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Відтак, неналежне заповнення лівого і правого підрозділу графи 43 нової митної декларації № UA206010/2018/414032 від 21.11.2018 є свідченням відсутності у декларації усіх необхідних відомостей, обов'язковість вірного заповнення яких визначено коментованими нормами закону і підзаконними нормативно-правовими актами.
Разом з тим, в силу вимог частини 5 і 6 статті 264 МК України посадова особа відповідача при визначенні правильності заповнення поданої нової митної декларації зобов'язана вказати на такі недоліки декларанту, більше того у відповідності до частини 11 статті 264 МК України нова декларація не підлягала прийняттю.
Подання позивачем нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови, невірного заповнення одного із підрозділів графи 43 такої декларації, правильність внесення даних до яких перевіряє саме посадова особа митного органу, не може обмежити чи позбавити декларанта права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.
Свідченням існування спору між декларантом і митним органом, а відтак й факту непогодження позивача із скорегованою митною вартістю товару є його судовий розгляд, який є триваючим, з дня звернення особи до суду, та, у випадку, встановлення судом протиправності рішення про коригування митної вартості товару - безумовною підставою для скасування рішення органу контролю.
Також, суд звертає увагу на те, що факт нескористання правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 МК України не може автоматично позбавити позивача права на оскарження рішення органів доходів і зборів, якщо він вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси, що гарантовано не лише статтею 8 Конституції України, але й статтею 29 МК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000933/1 від 20.11.2018 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.11.2018 за № UA206000/2018/00952 є протиправними і підлягають скасуванню.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року в адміністративній справі № 0940/2487/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 20 грудня 2019 року.