ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 грудня 2019 року № 640/19475/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва
Головного територіального управління юстиції у місті Києві
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправним та скасування рішення від 24 вересня 2019 року,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремета Олександра Вікторовича у формі Повідомлення від 24 вересня 2019 року про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання;
- зобов'язати Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрити відповідне виконавче провадження за виконавчим листом від 11 вересня 2019 року в адміністративній справі №826/9960/15, та здійснити усі необхідні та передбачені законом виконавчі та інші дії, спрямовані на своєчасне і в повному обсязі виконання постанови Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №826/9960/15;
- зобов'язати Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві подати звіт про виконання судового рішення з моменту отримання ним копії даного рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії та рішення, у формі Повідомлення) вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що визначенні Конституцією та законами України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Також вказаною ухвалою було зобов'язано відповідача надати до 04 листопада 2019 року відзив на позовну заяву і всі письмові докази, наявні у нього.
Ухвалу суду від 25 жовтня 2019 року відповідач отримав 30 жовтня 2019 року, проте відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник третьої особи подав до суду пояснення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача через Електронний суд подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 07 листопада 2019 року, суд перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши наявні у справі письмові докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 через представника звернулась із заявою від 20 вересня 2019 року до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про прийняття до виконання виконавчого документу, відкриття виконавчого провадження.
До вказаної заяви було додано виконавчий лист виданий Окружним адміністративним судом міста Києва від 11 вересня 2019 року №826/9960/15 про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра банк" Ірклієнка Юрія Петровича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Терра банк" з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.
Боржником у вказаному виконавчому листі визначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра банк" Ірклієнка Юрія Петровича (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).
24 вересня 2019 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.
З вказаного повідомлення вбачається, що виконавчий лист від 11 вересня 2019 року №826/9960/15 було повернуто на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Pакону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Також, державним виконавцем у вказаному Повідомленні зазначено наступне: «згідно виконавчого документу Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра банк" Ірклієнка Юрія Петровича зобов'язано вчинити певні дії. При цьому, виконавчий документом боржником визначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра банк" Ірклієнка Юрія Петровича з кодом ЄДРПОУ: 21708016. Згідно якого відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом ЄДРПОУ: 21708016 наявна інформація щодо юридичної особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто, боржник зазначений у виконавчому документі за кодом ЄДРПОУ та адресою місцезнаходження не відповідає особі, відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Спеціальним, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 вказаного Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно пункту 1 частини другої статті 18 вказаного Закону, виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Пунктом 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
З оскаржуваного рішення, вбачається, що виконавчий лист від 11 вересня 2019 року №826/9960/15, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва, не відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскілльки, містить не правильний код ЄДРПОУ боржника. Зокрема, у виконавчому листі зазначений код ЄДРПОУ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак боржником зазначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра банк" Ірклієнка Юрія Петровича.
Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (пункт 17 частини першої статті 2 Закону).
Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду (частина третя статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку (частина восьма статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Уповноважена особа Фонду за своїм правовим статусом є представником Фонду, який діє у межах повноважень, наданих Фондом, за що від Фонду отримує визначену Фондом оплату, несе відповідальність перед Фондом, тоді як перед сторонами правовідносин за дії такої особи відповідальність несе Фонд.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 761/4442/17.
Таким чином, у виконавчому листі від 11 вересня 2019 року №826/9960/15, виданим Окружним адміністративним судом міста Києва, правильно зазначено код ЄДРПОУ боржника.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" відомості у виконавчому документі про ідентифікаційний код юридичної особи не є обов'язковими, та зазначаються за наявності.
Отже з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що зазначення саме вказаного у виконавчому листі коду ЄДРПОУ не є перешкодою для виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно із Законом України "Про виконавче провадження" державний виконавець має вчиняти дії на виконання судового рішення.
Відповідно до положень вказаного Закону, судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими для виконання.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що виконавчий лист від 11 вересня 2019 року №826/9960/15, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва, повністю відповідає вимогам, встановленим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", а отже, у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Отже, суд дійшов висновку, що Повідомлення від 24 вересня 2019 року старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремета О.В. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є протиправним та підлягає скасуванню, що є підставою для задоволення позову у цій частині.
Оскільки у ході розгляду справи встановлено, що відповідач протиправно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, а також встановлено відповідність виконавчого листа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає, що відновлення порушеного права позивача можливе не інакше, як шляхом зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 11 вересня 2019 року №826/9960/15, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити усі необхідні та передбачені законом виконавчі та інші дії, спрямовані на своєчасне і в повному обсязі виконання постанови Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №826/9960/15, суд зазначає наступне, вказані вимоги спрямовані на майбутнє, а тому позов в цій частині не може бути задоволений.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (вулиця Саксаганського, 110, місто Київ, 01032, код ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправним та скасування рішення від 24 вересня 2019 року - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремета Олександра Вікторовича у формі Повідомлення від 24 вересня 2019 року про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання.
3. Зобов'язати Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрити відповідне виконавче провадження за виконавчим листом від 11 вересня 2019 року в адміністративній справі №826/9960/15.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 287, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова