21 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2225/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 04.10.2019 року № UA508000/2019/000086/2 про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою від 25.10.2019 року у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на умовах, визначених контрактом від 04.04.2017 року № СНUA-17/04/04 поставлено товар: вироби санітарно-технічного призначення з пластмас; сидіння для унітазу, у асортименті, вироби з гуми: килимки дверні, з із синтетичних матеріалів; предмети домашнього вжитку з чорних металів: сковорода без кришки, у асортименті; посуд та прибори столові або кухонні з пластмас: миски, піднос, у асортименті; вироби із скла: кришки у асортименті; вироби з пластмас: ручки для кришок текстильні вироби: мат для сушки посуду; щітка для чищення з довгою ручкою; запаска для швабри; посуд столовий, кухонний: френч-прес (пристрій для заварювання напоїв, кави чи чаю); ножі столові з фіксованим лезом, з недорогоцінніа металів: ніж кухонний з пластиковою ручкою; готові текстильні вироби із синтетичних волокон: набори кухонні (рукавиця, прихватка) у асортименті; посуд та прибори столові або кухонні з пластмас: форліа для випікання кексів (6 в 1). 04.10.2019 року під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому МК України, позивач заявив самостійно визначену митну вартість товарів у сумі 12632,44 доларів США - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. ст. 57 та 58 МК України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав повний пакет документів, що передбачені ст. 53 МК України та необхідні для митного оформлення вказаного в декларації товару. Втім, 04.10.2019 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості за резервним методом. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання. Як стверджує позивач, митний орган може додатково витребувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Так, на пропозицію відповідача надати необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, позивачем надані відповідні пояснення та документи. Разом з тим, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відтак, на митний орган покладається обов'язок вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. ТОВ "Строй Мастер" наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу в порядку письмового провадження.
12.11.2019 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. 04.10.2019 року ТОВ "Строй Мастер" подана митна декларація для здійснення митного оформлення товару за 13 позиціями № UА508070/2019/001968. За допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), митним органом здійснено перевірку митної декларації та виявлені ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур. За результатами оцінки ризику щодо МД №UA508070/2019/001968 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; посилення контролю правильності визначення митної вартості товарів та витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові. Так, перевіркою документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Встановлено наявність невідповідностей, а саме: у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 31.07.2019 року № 512-20190508-1 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.У зв'язку з цим, та зважаючи, що надані документи не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту запропоновано надати перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. На що декларантом додатково надіслано: прайс - лист компанії-контрагента від 24.07.2019 року та бізнес-пропозицію від 26.07.2019 року. Перевіркою додатково поданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Декларантом не надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення. Отже, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати та витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Так як митна вартість товарів не може бути визнаною органом доходів і зборів за основним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 МК, то в результаті проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товарів № 7, № 10, № 12 скориговано, визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000086/2 від 04.10.2019 року, оформлено картку відмови № UA508070/2019/00149 від 04.10.2019 року, які відповідач вважає правомірними. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Просить розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
04.04.2017 року між ТОВ "Строй Мастер" та компанією YIWY UNIQUECN TRADING CO., LIMITED, Китай, укладено контракт № СНUA-17/04/04 (далі - Контракт) на поставку товару "товари широкого вжитку у номенклатурі, кількості та цінах, відповідно до супровідних документів" на умовах CIF ODESSA/CHERNOMORSK/YUZHNIY, відповідно до правил Інкотермс.
На виконання умов Контракту № СНUA-17/04/04 позивачем імпортовано на митну територію України товар у відповідності до Специфікації від 31.07.2019 року № 11 всього поставлено на 30384 одиниць товару на загальну вартість 18316 дол. США.
04.10.2019 року на виконання договору про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 подав для митного оформлення товару до сектору митного поста "Херсон - центральний" Херсонської митниці ДФС України митну декларацію №UA508070/2019/001968, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 12632,44 дол. США, за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, заява на відкликання поданої митному органу митної декларації за формою згідно з додатком 3 до Положення про митні декларації, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів, судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції, митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів.
За результатами оцінки ризику щодо МД № UА508070/2019/001968 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю правильності визначення митної вартості товарів.
У зв'язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, 04.10.2019 року митний орган направив електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
04.10.2019 року на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист та комерційну пропозицію.
04.10.2019 року митниця ДФС у Херсонській області прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000086/2.
Підставою для коригування митної вартості зазначено наступне: "… Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 31.07.2019 № 512-20190508-1 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Відповідно до пункту 1 статті 53 Митного кодексу України декларант разом з митною декларацією подає документи, що підтверджують заявлену митну вартість. Відповідно до підпункту 8 пункту 2 статті 53 Митного кодексу України, якщо було здійснено страхування, то одним із документів, що підтверджують митну вартість є страхові документи,а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Отже, виходячи з положень статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості декларант разом з митною декларацією зобов'язаний надати страхові документи. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Та, зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з оцінки ризиків зі змістом "По товару можливе заниження митної вартості" було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС ДФС - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: 1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) копію митної декларації країни відправлення. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 7 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 30.09.2019 № 807170/2019/052217 а саме: 3,63 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 19*3,63 = 68,97 дол. США); Митну вартість товару № 10 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 31.07.2019 № UA 500010/2019/020615, а саме: 2,51 дол. США/кг або 0,7669 дол. США/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 88*2,51 = 220,88 дол. США). Митну вартість товару № 12 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 24.07.2019 № UA500010/2019/019715, а саме: 3,8 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 88*3,8 = 334,4 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
У зв'язку із таким рішенням відповідача, позивач додатково сплатив суму ПДВ в розмірі 884,56 грн. та суму мита в розмірі 1862,88 грн. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до приписів ст. 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідачем згідно п. 3 ст. 53, ч. 5 ст. 54 МК України у позивача витребувані: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) копію митної декларації країни відправлення. Також, повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування.
Підставами для витребування відповідачем додаткових документів, у зв'язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності документів щодо страхування ввезеного підприємством товару, митної декларації країни відправлення та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 контракту від 04.04.2017 року № СНUA-17/04/04 поставка товару здійснюється на умовах CIF/ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY згідно Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у резакції 2010 року. Транспортування товару морем в контейнері.
На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд вважає, що в даному випадку Товариство не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY.
Крім того, п. 6.2, 6.3 контракту від 04.04.2017 року № СНUA-17/04/07 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали та 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості товару; 2 оригінали специфікації; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали, експортна декларація - 1 копія.
Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.
У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 31.07.2019 року № 512-20190508-1, специфікації від 31.07.2019 року № 11, прайс-листі продавця від 24.07.2019 року вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY.
Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та перевезення, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.
Щодо твердження відповідача про те, що в рахунку-фактурі відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця, суд зазначає, що вказане митним органом порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.
Судом встановлено, що відповідно до п. 5.3 Контракту № СНUA-17/04/04 від 04.04.2017 року місце платежу - валютні реквізити продавця, що вказані в даному контракті чи доповненнях до нього (додаткових угодах, інвойсах, специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього контракту.
Тобто зазначеним пунктом контракту передбачено, що платежі мають здійснюватись на валютні реквізити, вказані у договорі.
Крім цього, за п. 5.5 договору умови оплати - 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад.
Відтак, сам факт оплати не впливає на митну вартість товару, оскільки за умовами договору сторони можуть розрахуватись уже після розмитнення товару.
Ще одна обставина, яка на думку органу доходів і зборів, впливає на митну вартість товару, зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA508000/2019/000086/2 від 04.10.2019 року, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).
Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, як на одну з підстав для прийняття оспорюваного рішення, зважаючи на наступне.
Відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи надані позивачем порушують чи не відповідають вимогам статті VII Генеральної угоди.
Більш того, відповідно до положень МК України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 цього кодексу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 814/2659/16, № 804/3893/17.
Також суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
Так як, при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.
Таким чином, посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подана митна декларація країни відправника та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів є безпідставним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: "неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
За результатами проведеної консультації митну вартість товарів № 7, 10, 12 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 30.09.2019 року №807170/2019/052217; МД від 31.07.2019 року № UA 500010/2019/020615; МД від 24.07.2019 року № UA500010/2019/019715, а саме: скореговано на загальну вартість 654,25 дол. США.
Відповідач надав суду лише МД від 24.07.2019 року № UA500010/2019/019715, з якої встановлено, що поставка здійснювалася на умов - CPT, решта митних декларацій, які використав митний орган для визначення митної вартості товарів суду не надані.
Разом з тим, необґрунтованим та не мотивованим є використання митним органом відповідних митних декларацій, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаними митними деклараціями, а поставка товару імпортованого позивачем здійснювалась на умовах CIF за правилами Інкотермс 2010. Відповідач не надав доказів, що поставка товару за наведеною митним органом митною декларацією відбувалась на умовах CIF.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, позивачем для оформлення товарів за основним методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Правова позиція з даного питання викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 19.04.2017 року в справі К/800/37458/15 та в подальшому відображена в інших рішеннях з цього питання.
З урахуванням викладеного, рішення про корегування митної вартості не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення №UA508000/2019/000086/2 від 04.10.2019 року про коригування митної вартості товарів та наявність підстав для його скасування, відтак задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 72-78, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 04.10.2019 року № UA508000/2019/000086/2.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (код ЄДРПОУ 36236056, 73000, м. Херсон, вул. Стрітенська, 21А) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. за рахунок бюджетних асигнувань митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39624611, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 108020200