20 грудня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1875/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №540/1875/19 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовані рішення відповідача, а саме: податкове повідомлення - рішення № 0015781306 від 06.03.2019; податкове повідомлення - рішення №0015761306 від 06.03.2019; податкове повідомлення - рішення № №0015771306 від 06.03.2019; Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у сумі 7295,39 грн. (Сім тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 39 коп.). Рішення не набрало законної сили.
17.12.2019, представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, до якої також додані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ст.ст. 143, 244, 246 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати та у резолютивній частині рішення зазначає про розподіл судових витрат.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У такому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно із ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У судове засідання 20.12.2019 сторони не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду. Представниками сторін подано клопотання про розгляд питання щодо ухвалення додаткового судового рішення без їх участі.
За змістом ч.3 ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи наведене та приписи п.10 ч.1 ст.4, ч.3 ст.194, ч.ч.1, 9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України суд вважає за можливе розглянути питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат в порядку письмового провадження.
При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд виходить з наступного.
Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.ч.1, 7, 9 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Як установлено судом, між позивачем та Адвокатським бюро "Тетяни Літвінової" 09.09.2019 укладено договір про надання правової допомоги під №001.
Згідно із п.2 цього договору, адвокатське бюро надає клієнту правову допомогу, а саме: " представництво інтересів клієнта в Херсонському окружному адміністративному суді...".
Пунктом 3.1 цього договору установлено, що розміру гонорару адвокату визначається за домовленістю сторін шляхом підписання додаткової угоди з розрахунку необхідності надання консультацій, визначення правової позиції, підготовку та подання позовної заяви та її розгляду, збір доказів тощо, підготування процесуальних документів, представництва інтересів в суді. Розмір відшкодування витрат на правничу допомогу здійснюється з прзрахунку не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на час здійснення розрахунку, за годину надання адвокатським бюро правничої допомоги, а вразі прийнятого рішення на користь клієнта 1% від суми позову.
При розгляді даної справи позивачем і його представником надано до суду: договір про надання правової допомоги від 09.09.2019 №ЛТВ 001, додаткову угоду №1 від 12.12.2019 до договору про надання правової допомоги ЛТВ -001 від 09.09.2019, акт виконаних робіт від 12.12.2019, розрахунок судових витрат.
Згідно акту виконаних робіт та розрахунку гонорару, вартість правової допомоги становить загалом 13 850,00 грн., з яких:
- зустріч, консультації клієнта, узгодження правової позиції щодо спірного питання - 1 година - 500 грн.;
- підготовка та подання заяви про надання копій податкових повідомлень - рішень та інших документів, на підставі яких вони винесені(1година) - 500 грн.;
- вивчення судової практики щодо спірного питання та підгготовка адміністративного позову до суду (6 годин) - 3000 грн.;
- підготовка та подання клопотання про звільнення від сплати судового збору - (1 година) - 850 грн.
- підготовка та подання заяви про випоавлення недоліків щодо подання позовної заяви (1 година) - 500 грн.;
- підготовка та подання відповіді на відзив (3 години) - 1500 грн.
- підготовка та подання заяви про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на парвничу допомогу та розрахунку витрат на парвничу допомогу (2 години) - 1500 грн.;
- безпосередня участь адвоката у судових засіданнях (4 години) - 2000 грн.;
- гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 0,5% від суми позову -3500 грн.
Позивачем сплачено вартість послуг адвоката 16.12.2019 в сумі 10 000,00 грн. згідно квитанції №11.
Участь адвоката Літвінової Т.В. у судовому засіданні 08.11.2019 тривалістю 22 хв, 03.12.2019 тривалістю - 53 хв., 12.12.2019 тривалістю - 1 година 17 хв. підтверджується протоколами цих судових засідань. Крім того, адвокатом підписано і подано позовну заяву на 10 аркушах, відповідь на відзив на 2 аркушах, заява на викоанння ухвали суду від 27.09.2019 про залишення без руху позовної заяви на 1 аркуші, клопотання про звільнення від спалти судового збору на 1 аркуші, підготовлено (у тому числі власноручно завірено) і подано додатки до позовної заяви, відповіді на відзив та витребовані судом докази загалом на 19 аркушах.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг доказів у справі суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 7000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.
Таким чином, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_1 ), судові витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою в розмірі в розмірі 7000,00 (сім тисяч) гривень.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Войтович І.І.
кат. 111030200