про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
20 грудня 2019 р. м. Вінниця Справа № 120/4246/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про: визнання протиправною бездіяльності та стянення моральної шкоди
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стянення моральної шкоди.
Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження, виходячи з наступного.
Як видно зі змісту адміністративного позову, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача при виконанні ухвали Вінницького міського суду від 15.03.2018 р. в частині не повідомлення його та суд про виконання ухвали і стягнути моральну шкоду, завдану бездіяльністю.
При цьому, обгрунтовуюючи позовні вимоги вказує, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2018 р. зобов'язано відповідача повідомити суд та його про виконання судового рішення.
Отже як видно, спірні правовідносини фактично виникли у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2018 р.
За правилами статтей 447-448 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 451 ЦПК України).
Зазначені правові норми ЦПК України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у ЦПК України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання чи неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за ЦПК України. Невиконання чи неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
При цьому, проаналізувавши предмет позову у цій справі, доходжу висновку, що він фактично спрямований на виконання судового рішення -ухвали Вінницького міського суду від 15.03.2018 р.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення на стадії виконання судового рішення.
Відтак, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повиннен звертатися до суду в порядку статті 447 ЦПК України із скаргою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Отже, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у цивільній справі, в окремому судовому провадженні в адміністративному суді не розглядаються.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18).
З огляду на зазначене доходжу висновку, що дана справа має розглядатись за правилами ЦПК України, а не в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статі 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стянення моральної шкоди.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна