м. Вінниця
17 грудня 2019 р. Справа № 120/3428/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Ніконової Тетяни Василівни,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на виконання внесеного прокуратурою Вінницької області подання Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області проведено службове розслідування, за результатами якого до нього за вчинення дисциплінарного проступку, що полягав у невірному зазначенні джерела доходу у декларації за 2018 рік, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Після надходження з Управління патрульної поліції у Вінницькій області інформаційної картки до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та копії наказу про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 Національне агентство з питань запобігання корупції внесло до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що відповідач безпідставно вніс про нього інформацію до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, оскільки він не вчиняв ані корупційного правопорушення, ані правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Ухвалою від 28 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін; призначено справу до судового розгляду на 21 листопада 2019 року.
11 листопада 2019 року представником відповідача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також 11 листопада 2019 року представником відповідача подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
15 листопада 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завірених в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Підставою для внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, є наказ Управління патрульної поліції у Вінницькій області №18 від 31 липня 2019 року, відповідно до якого за порушення вимог пункту 7 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Відтак, на думку відповідача, ним обгрунтовано внесено відомості про позивача до реєстру.
Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні 17 грудня 2019 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, наведеними в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд з урахуванням приписів пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
Прокуратурою Вінницької області 18 червня 2019 року внесено до Управління патрульної поліції у Вінницькій області подання в порядку частини 3 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» щодо проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню працівниками управління порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».
На виконання внесеного прокуратурою Вінницької області подання Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області проведеного службове розслідування, за наслідками якого 30 липня 2019 року складено висновок службового розслідування. Зі змісту вказаного висновку слідує, що опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що під час заповнення щорічної електронної декларації за 2018 рік в графі «Джерело доходу» помилково вказав своє прізвище, ім'я, по-батькові, замість «Департамент патрульної поліції». Також за наслідками службового розслідування рекомендовано керівництву управління застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження до ОСОБА_1 за вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразився у невірному зазначенні джерела доходу у декларації за 2018 рік, що свідчить про порушення вимог пункту 7 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
На підставі результатів службового розслідування начальником Управління патрульної поліції у Вінницькій області видано наказ №18 від 31 липня 2019 року, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невірному зазначенні джерела доходу у декларації за 2018 рік.
20 серпня 2019 року Управління патрульної поліції у Вінницькій області надіслало до Національного агентства з питань запобігання корупції інформаційну картку до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та копію наказу про застосування дисциплінарного стягнення до працівників Управління патрульної поліції у Вінницькій області за невиконання ними вимог Закону України «Про запобігання корупції».
В свою чергу, Національне агентство з питань запобігання корупції внесло до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку таким діям відповідача, суд зважає на таке.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції» (надалі - Закон).
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Водночас, у декларації зазначаються, зокрема, відомості про отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір (пункт 7 частини 1 статті 46 Закону).
Особливості відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення та усунення їх наслідків визначені розділом ХІ Закону.
Так, частинами 1, 2, 3 статті 65 Закону передбачено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині 1 статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Аналіз положень статті 65 Закону дає підстави стверджувати, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, винні особи можуть притягатися в тому числі й до дисциплінарної відповідальності.
Водночас, згідно з частиною 3 статті 65 Закону з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Саме на підставі положень частини 3 статті 65 Закону прокуратурою Вінницької області як спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції і було внесено подання до Управління патрульної поліції у Вінницькій області з метою виявлення причин, що сприяли вчиненню працівниками управління корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб.
Особливу увагу слід звернути на те, що з приписів частини 3 статті 65 Закону слідує, що за наслідками проведення службового розслідування може підтвердитися або, навпаки, не знайти свого підтвердження інформація щодо вчинення тією чи іншою особою або корупційного правопорушення, або правопорушення, пов'язаного з корупцією, або невиконання вимог Закону в інший спосіб.
Однак, варто зауважити, що частиною 1 статті 65 Закону передбачено притягнення особи до дисциплінарної відповідальності саме за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Тобто, невиконання особою вимог Закону в інший спосіб, аніж вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, виключає можливість стверджувати про те, що особа вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Отже, слід розмежовувати можливість притягнути винну особу до дисциплінарної відповідальності за вчинення нею корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, від притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за невиконання особою інших вимог Закону, що не може вважатися корупційним або пов'язаним з корупцією правопорушенням.
В ході судового розгляду встановлено, що під час службового розслідування виявлено факт помилкового зазначення позивачем у щорічній електронній декларації в графі «Джерело доходу» свого прізвища, ім'я, по-батькові, замість назви установи, в якій проходить службу. За вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Проте, суд вважає, що позивачем допущено інше порушення Закону, аніж вчинення ним корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, з огляду на таке.
Визначення «корупційного правопорушення» та «правопорушення, пов'язаного з корупцією» наведено у частині 1 статті 1 Закону.
Так, під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
В свою чергу, корупція - використання особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей (частина 1 статті 1 Закону).
Зважаючи на визначення «корупції», необгрунтовано стверджувати про допущення ОСОБА_1 корупційного правопорушення, адже вчинене ним діяння не містить ознак корупції.
Водночас, правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
На думку суду, позивач не вчиняв правопорушення, пов'язаного з корупцією, за яке його можливо було б притягнути до дисциплінарної відповідальності, адже не будь-яке порушення вимог Закону слід розцінювати як правопорушення, пов'язане з корупцією.
Так, стверджуючи про допущення порушення вимог пункту 7 частини 1 статті 46 Закону, що підпадає під ознаки корупційного або правопорушення, пов'язаного з корупцією, Управління патрульної поліції не врахувало того, що такого ОСОБА_1 не вчиняв, оскільки він виконав вимоги пункту 7 частини 1 статті 46 Закону, яким передбачено, що у декларації зазначаються, зокрема, відомості про отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.
Суд встановив, що позивач вказав у декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік вид доходу, джерело доходу та його розмір, що свідчить про виконання ним вимог пункту 7 частини 1 статті 46 Закону.
Таким чином, Управління патрульної поліції безпідставно вказало у висновку службового розслідування, а згодом і у наказі про застосування дисциплінарного стягнення на порушення позивачем пункту 7 частини 1 статті 46 Закону, адже, як встановлено судом, ним таке не допускалося.
При цьому, невірне (помилкове) зазначення джерела доходу у відповідному розділі декларації не може свідчити про порушення пункту 7 частини 1 статті 46 Закону, адже все ж джерело доходу позивачем зазначено.
За наведених обставин слід констатувати необгрунтованість посилань на те, що позивачем допущено порушення пункту 7 частини 1 статті 46 Закону, що свідчить про вчинення ним корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення визначено Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що затверджене рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 лютого 2018 року №166 (надалі - Положення).
Згідно з пунктом 4 розділу І вказаного Положення держателем та адміністратором Реєстру є Національне агентство.
Внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення. Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень; засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункти 1, 2 розділу ІІ Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення до Реєстру вносяться такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності останнього); 2) число, місяць, рік народження; 3) місце народження; 4) паспортні дані (серія (за наявності) та номер паспорта, ким і коли виданий); 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); 6) місце проживання (для іноземців, осіб без громадянства - місце проживання за межами України); 7) місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; 8) стаття (частина статті) Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності; 9) склад корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; 10) дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення; 11) дата, номер судового рішення, номер судової справи, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення; 12) вид покарання (стягнення), суть задоволення позовних вимог; 13) підстава та дата зняття, погашення судимості; 14) реквізити розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 15) спосіб вчинення дисциплінарного проступку; 16) вид дисциплінарного стягнення; 17) підстава та дата скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Зі змісту наведених приписів Положення слідує, що до Реєстру може вноситися інформація виключно про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Однак, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не вчиняв ані корупційного правопорушення, ані правопорушення, пов'язаного з корупцією, а тому наказ №18 від 31 липня 2019 року не є тим розпорядчим документом про накладення дисциплінарного стягнення в тому розумінні, що закладене в абзаці 4 частини 1 статті 59 Закону та у пункті 2 розділу ІІ Положення.
Отже, встановивши, що Управління патрульної поліції безпідставно направило копію наказу №18 від 31 липня 2019 року до Національного агентства з питань запобігання корупції, тому останнє необгрунтовано внесло до Реєстру відомості про ОСОБА_1 .
На необгрунтованість внесення до Рестру інформації про позивача вказує й зміст внесеної інформації. Так, у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, в стрічці “спосіб вчинення дисциплінарного проступку” зазначено “порушення вимог фінансового контролю”.
Водночас, про порушення вимог фінансового контролю йдеться у статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак, суд встановив, що відносно позивача не приймалося рішення суду у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, що передбачене статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, зважаючи на те, що Управління патрульної поліції безпідставно надіслало до Національного агентства з питань запобігання корупції копію наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, що, в свою чергу, слугувало підставою для необгрунтованого внесення відповідачем відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, тому для відновлення прав та інтерсеів позивача слід визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про нього.
Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 позовну вимогу зобов'язального характеру також належить задовольнити.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статтей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, зважаючи на задоволення позову повністю, тому на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 768,40 гривень, за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про ОСОБА_1 .
Зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції витрати, повязані з оплатою судового збору, в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Національне агентство з питань запобігання корупції (місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30808349)
Рішення в повному обсязі складено 20.12.2019
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович