м. Вінниця
20 грудня 2019 р. Справа № 120/3348/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №569/10, виданого на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №15 від 24.11.1994 року, він займається адвокатською діяльністю з 2003 року. Також він перебуває на обліку та займається підприємницькою діяльністю з 01.07.2003 як фізична особа-підприємець з переліком видів господарської діяльності: діяльність у сфері права (КВЕД 69.10), надання в оренду власного нерухомого майна (68.20), діяльність страхових агентів і брокерів (66.22), інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення (66.29), є платником єдиного податку 2-ї групи без реєстрації ПДВ.
22.08.2019 року позивачем до ГУ ДПС у Вінницькій області подано заяву про внесення змін до податкового обліку із доданою заявою форми №5-ОПП з позначкою «Зміни», в якій просив: внести зміни до обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який обліковується одночасно як самозайнята особа і фізична особа-підприємець, у зв"язку з чим підлягає подвійному оподаткуванню, та взяти на облік як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
12.09.2019 року відповідачем було надано відповідь про те, що з 03.07.2003 року він перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець, а з 20.05.2013 року перебуває на обліку як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.
Таким чином, на думку позивача, рішення по суті питання відповідачем не прийнято, тому позивач розцінює це як відмову у внесенні змін до його податкового обліку та взятті на облік як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Ухвалою суду від 22.10.2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику сторін.
13.11.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи це тим, відповідно до відомостей Реєстру самозайнятих осіб, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Вінницькому управлінні ГУ ДПС у Вінницькій області як фізична особа - підприємець з 03.07.2003 року. В той же час, на підставі поданої заяви за формою 5-ОПП, ОСОБА_1 з 20.05.2013 року перебуває на обліку в Вінницькому управління ГУ ДПС у Вінницькій області як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, ознаку незалежної професійної діяльності встановлено з 20.05.2013 року. Документи на зняття з обліку позивача, як особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, не подавались.
Підставою для внесення змін до облікових даних є подання самозайнятою особою, що провадить незалежну професійну діяльність, до контролюючого органу реєстраційної заяви за Ф. № 5 -ОПП з позначкою "Зміни". По ОСОБА_1 змін в облікових даних не відбулося, проте 22.08.2019 платником була подана заява за Ф. № 5 - ОПП з позначкою "Зміни".
15.11.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши доводи сторін, викладені в позовній заяві, відзиві та відповіді на відзив, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №569/10, виданого на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №15 від 24.11.1994 року, ОСОБА_2 є адвокатом.
01.07.2003 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради проведена державна реєстрація Когутницького Вячеслава Миколайовича як фізичної особи - підприємця.
Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 10.06.2016 позивач займається підприємницькою діяльністю як фізична особа-підприємець з переліком видів господарської діяльності: діяльність у сфері права (КВЕД 69.10), надання в оренду власного нерухомого майна (68.20), діяльність страхових агентів і брокерів (66.22), інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення (66.29), є платником єдиного податку 2-ї групи без реєстрації ПДВ.
22.08.2019 року позивач подав до ГУ ДФС заяву про внесення змін до податкового обліку із доданою заявою форми №5-ОПП з позначкою «Зміни», в якій просив: внести зміни до обліку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який обліковується одночасно як самозайнята особа і фізична особа-підприємець, з вз"язку з чим підлягає подвійному оподаткуванню, та взяти на облік як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності ( а.с. 13 - 14 ).
12.09.2019 року відповідачем було надано відповідь про те, що з 03.07.2003 року він перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець, а з 20.05.2013 року перебуває на обліку як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю ( а.с. 15 ). На думку позивача, рішення по суті питання відповідачем не прийнято.
Позивач не погоджується з такими діями податкового органу, вважає їх протиправними та такими, що призводять до подвійного оподаткування його діяльності.
Надаючи оцінку доводам позивача в обгрунтування заявленого позову, а також запереченням відповідача щодо позовних вимог, суд зауважує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 63.1 - 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України (далі - ПК України) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Згідно з п. 63.5 ст. 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
За визначенням пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Облік самозайнятих осіб врегульовано нормами ст. 65 ПК України.
Так, пунктами 65.1 - 65.5 ст. 65 ПК України визначено, що взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів ( п.65.2 ).
Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:
65.4.1. наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
65.4.2. коли документи подані за неналежним місцем обліку;
65.4.3. коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
65.4.4. коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
65.4.5. неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік ( п. 65.4 ).
Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).
Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надсилається (видається) фізичній особі - підприємцю у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( п. 65.5 )
Аналіз наведених норм податкового законодавства дає суду змогу зробити висновок, що Податковим кодексом України встановлено обов'язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов'язок передбачено у разі, коли особа здійснює підприємницьку діяльність, або у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. В той же час, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
Як встановлено судом, 01.09.2003 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради проведена державна реєстрація Когутницького Вячеслава Миколайовича як фізичної особи - підприємця (а.с. 11 ).
У встановленому законом порядку ОСОБА_1 був взятий на облік як платник податків у Головному управлінні ДФС у Вінницькій області та з 01.07.2016 року перебував на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного внеску 2 групи, з переліком видів господарської діяльності: діяльність у сфері права (КВЕД 69.10), надання в оренду власного нерухомого майна (68.20), діяльність страхових агентів і брокерів (66.22), інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення (66.29).
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи та положень пунктів 65.3 - 65.5 ст. 65 ПК України, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для взяття на облік ОСОБА_1 як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвоката, оскільки ОСОБА_1 01.07.2003 року вже був взятий на облік як самозайнята особа.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд також враховує, що порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ).
Згідно з п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
А згідно з п.3 ч.1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частиною 8 ст.9 Закону №2464-VІ встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до ст.13 Закону №5076-VI, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування, основним видом економічної діяльності позивача є діяльність у сфері права.
Згідно з свідоцтвом № 569/10 від 24.11.1994 року позивач має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 10).
Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач був самозайнятою особою, яка здійснювала підприємницьку діяльність, зокрема, діяльність у сфері права, водночас маючи право здійснювати незалежну професійну діяльність (адвокат).
При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом фактичного здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 2464-VІ облік осіб, зазначених у п.п.1,4,5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Взяття на облік осіб, зазначених у п.п.1,4,5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Частина 4 ст. 5 Закону № 2464-VІ передбачає, що обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).
Відповідно до п. 1, 2 Розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (далі - Закон № 755), контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Згідно з п.4 Розділу VІ Порядку №1162, якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою “платник не подав заяви для взяття на облік”.
Водночас, п.6.7 Розділу 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (надалі - Порядок №1588) встановлює, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців:
1) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
заяву за формою № 5-ОПП (додаток 8);
копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.
2) контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:
наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
коли документи подані за неналежним місцем обліку;
коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.
4) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Виходячи з вищенаведених правових норм та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків, саме як фізична особа-підприємець 2 групи єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 року справа №К/800/44702/14.
З практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06).
Судом вважає, що відповідачем не розглянуто належним чином та не прийнято рішення, передбачене законодавством по заяві позивача від 22.08.2019 року, яку він подав до ГУ ДФС, про внесення змін до податкового обліку із доданою заявою форми №5-ОПП з позначкою «Зміни», в якій просив: внести зміни до обліку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який обліковується одночасно як самозайнята особа і фізична особа-підприємець, з вз"язку з чим підлягає подвійному оподаткуванню, та взяти на облік як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Таким чином відповідачем безпідставно не внесено зміни до облікових даних позивача на підставі поданої ним 22.08.2019 року заяви за формою № 5-ОПП. При цьому суд наголошує, що факт надходження такої зави та, в той же час, не внесення змін в облікові дані позивача, не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що відмова Головного управління ДПС у Вінницькій області взяти ОСОБА_1 на облік як фізичну особу - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, на підставі поданої ним 22.08.2019 року заяви про внесення змін до податкового обліку, не грунтується на нормах закону, а тому бездіяльність, яка фактично полягає у відмові, Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо внесення змін до податкового обліку позивача є протиправною.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів та підстав позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головне управління ДПС у Вінницькій області взяти ОСОБА_1 на облік як фізичну особу - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, на підставі поданої ним 22.08.2019 року заяви про внесення змін до податкового обліку.
Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з Головного управління ДПС у Вінницькій області слід стягнути на корить ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо відмови у внесенні змін до податкового обліку ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви від 22.08.2019 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області взяти ОСОБА_1 на облік як фізичну особу - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, на підставі поданої ним 22.08.2019 року заяви про внесення змін до податкового обліку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна