Справа № 991/861/19
Провадження1-кс/991/3423/19
19 грудня 2019 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що полягає у недослідженні фактів щодо можливих порушень під час затримання та тримання під вартою особи,
19 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 (скаржника), що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи САП. Скарга подана у кримінальному провадженні № 42017110330000006 та стосується недослідження фактів щодо можливих порушень під час затримання та тримання під вартою ОСОБА_3 .
Скаржник просить зобов'язати САП невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відповідні відомості про можливі порушення процедури затримання та тримання під вартою підозрюваного в кримінальному проваджені №42017110330000006 ОСОБА_3 з метою їх перевірки, відповідно до ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду України ОСОБА_1 від 27.11.2019 року.
Обґрунтування скарги
Скаржник зазначив, що ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду України ОСОБА_1 від 27.11.2019 року в рамках провадження №1-кс/911/1563/19 (кримінальне провадження № 42017110330000006) встановлено можливі порушення процедури затримання та тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 . Крім того, слідча суддя прийшла до висновку, що обставини, наведені адвокатом та відображені в вищевказаній ухвалі, можуть обґрунтовано переконати слідчу суддю у можливих порушеннях вимог законодавства під час затримання та тримання під вартою підозрюваного. Тому, урахуванням підслідності справи, виникла необхідність доручити прокурору САП провести дослідження фактів щодо цих порушень.
Проте, скаржник вважає, що згадана ухвала не надходила до САП, як йому стало відомо з телефонної розмови зі співробітником відділу документообігу ОСОБА_4 . Тому, скаржник приходить до висновку, що прокурорами САП не здійснювалось жодних дій щодо перевірки фактів порушень прав підозрюваного ОСОБА_3 під час затримання та тримання під вартою.
На думку скаржника, єдиним допустимим способом дослідження вказаних фактів, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), є проведення всебічного та об'єктивного досудового розслідування щодо викладених в ухвалі слідчої судді ОСОБА_1 обставин, а також проведення допиту свідків вказаних фактів - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Проте, станом на теперішній час не внесено відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не проводиться досудове розслідування. Тому, скаржник вважає, що прокурор САП повинен невідкладно внести до ЄРДР відповідні відомості з метою їх перевірки.
Слідча суддя розглянула матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.
Слідча суддя повинна встановити, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, 2) скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду), 3) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, а також 4) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України).
Чи скарга була подана особою, що має право подавати скаргу
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, володілець тимчасово вилученого майна може оскаржити на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у, зокрема, нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
У випадку оскарження бездіяльності, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, слід керуватися положеннями статті 214 КПК України. У ній зазначається, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, це положення об'єктивно вказує на те, що єдиним способом для внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування є подання заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга була подана адвокатом ОСОБА_2 , що представляє інтереси підозрюваного ОСОБА_3 .
Скаржник для звернення із такою скаргою, мав до цього звертатися зі заявою про вчинення кримінального правопорушення до відповідного органу (у цьому випадку, САП чи НАБУ), тобто бездіяльність у цьому випадку може оскаржуватися лише щодо відсутності процесуального реагування на заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення після спливу строку, передбаченого статтею 214 КПК України.
Скаржник зазначає у скарзі, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР є ухвала слідчої судді Вищого антикорупційного суду, у якій зазначено про необхідність доручити прокурору САП провести дослідження фактів щодо можливих порушень процедури затримання та тримання під вартою ОСОБА_3 . Втім, ухвала не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки кримінальним процесуальним законом передбачено внесення відомостей лише за заявою, повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення у порядку статті 214 КПК України. Більше того, у резолютивній частині ухвали зазначається таке: «Доручити прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України - провести дослідження фактів, викладених у заяві ОСОБА_2 щодо захисту прав підозрюваного ОСОБА_3 » Це формулювання жодним чином не вказує на обов'язок прокурора САП внести відомості до ЄРДР.
Оскільки скаржник або не подавав заяви взагалі, або не наводить підстав для слідчої судді вважати, що така заява була подана, а натомість наводить як підставу для внесення до ЄРДР ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду, слідча суддя приходить до висновку, що скарга подана особою, що не є заявником в розумінні статті 303 КПК України та, відповідно, не має права подавати скаргу.
Кримінальний процесуальний закон встановлює підстави для повернення скарги у частині 2 статті 304 КПК України, а підставу для відмови у відкритті провадження по скарзі у частині 4 статті 304 КПК України. Скарга повертається якщо, зокрема, скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу. Оскільки скаржник не має процесуального статусу заявника, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303, слідча суддя не може розглянути скаргу по суті.
Керуючись ст. ст. 33-1, 303, 304, 309 КПК України, слідча суддя
Повернути скаргу адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що полягає у недослідженні фактів щодо можливих порушень під час затримання та тримання під вартою особи.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідча суддяОСОБА_1