20 грудня 2019 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В.П., за участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Спіжавки Т.Г., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката Спіжавки Т.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.11.2019 року, -
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.11.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті ) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. на користь держави.
Відповідно до постанови районного суду, ОСОБА_1 22.09.2019 р. о 04:00 год. в с.Верхні Петрівці, по вул. Головній, керував автомобілем марки «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.9а Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
На вказану постанову адвокат Спіжавка Т.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що працівники поліції не пропонували пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння на місці події, а відразу вимагали поїхати із ними в лікарню. Вважає, що районний суд безпідставно залишив заявлені стороною захисту клопотання без задоволення, оскільки у справі містяться певні неточності та розбіжності. ОСОБА_1 при складенні відносно нього протоколу, не було роз'яснено його процесуальні права.
ЄУНСС: 723/4009/19 Головуючий у 1 інстанції: Дедик Н.П.
НП: 33/822/676/19 Суддя-доповідач: Давній В.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Вказує, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, а сидів на пасажирському сидінні. Судом ці обставини враховані не були та прийнято рішення, яке на думку апелянта є незаконним.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Спіжавки Т.Г., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити та скасувати постанову районного суду, з підстав наведених в ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, повинно бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону районним судом було не було дотримано.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції належним чином не проаналізував наявні в справі докази та передчасно прийшов до висновку про винуватість останнього.
В апеляційній скарзі сторона захисту наголошувала на тому, що працівник поліції ОСОБА_4 22.09.2019 р. о 04-00 год. підійшов до припаркованого автомобіля марки «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1 , в якому ОСОБА_1 знаходився на пасажирському сидінні. Після чого, примусово, без згоди останнього, посадив ОСОБА_1 в службовий автомобіль та доставив в лікарню для огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З метою перевірки даних доводів, апеляційним судом на адресу Управління НП в Чернівецькій області Сторожинецького ВП було направлено запит стосовно надання відеозаписів з технічних засобів працівників поліції (бодікамер) під час оформлення даного правопорушення, однак у відповіді було повідомлено суд про те, що з технічних причин відеозапис не проводився.
Крім того, із наявних у справі письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що останні засвідчили те, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та дачі пояснень, а також, що у останнього були наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Проте, жодний із них не вказував на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Більше того, районний суду в порушення вищезазначених вимог ст.245 КУпАП провів розгляд даної адміністративної справи, обмежившись дослідженням письмових пояснень свідків по справі, без їх безпосереднього допиту в суді для з'ясування об'єктивності та достовірності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 вину у скоєнні даного адміністративного правопорушення не визнавав.
Не виявилось можливим допитати свідків даного правопорушення й судом апеляційної інстанції, оскільки за викликом до суду свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з'явились, не повідомили суд про причини своєї неявки.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, наявні в справі докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 451825 від 22.09.2019 року (а.с.1), письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.4-5), висновок ОСОБА_9 від 22.09.2019р. (а.с.3), на які районний суд посилається в постанові від 11.11.2019р., як на доказ вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, на думку апеляційного суду, доводять лише факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
В той же час, зібраними по справі доказами, які суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив в ході судового розгляду справи, вказують на те, що факт керування автомобілем марки «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1 водієм ОСОБА_1 , не доведено.
Більше того, у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають обов'язковому відстороненню від керування цими транспортними засобами.
При цьому матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем марки «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1 та передачі його для керування іншій особі.
А тому, на думку апеляційного суду, наявні обґрунтовані підстави сумніватися в достовірності даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, на думку апеляційного суду, із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його було зупинено.
А тому, враховуючи вимоги ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а також позицію Верховного Суду з цього приводу, апеляційний суд вважає, що оскільки працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України, яке слугувало підставою для зупинки його транспортного засобу, то всі послідуючі вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 с.т130 КУпАП.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, судом першої інстанції не було дотримано принципів, визначених ст.252 КУпАП, зокрема, обов'язку всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, що призвело до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 ПДР України.
Так як суб'єктом порушення вимог про заборону керування транспортними засобами в стані сп'яніння є лише водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом, а матеріали справи не містять жодного доказу того, що працівники поліції зупиняли вищевказаний транспортний засіб, за кермом якого був ОСОБА_1 , то слід визнати, що судове рішення районного суду постановлене з порушенням норм матеріального права і воно підлягає скасуванню.
У той же час, за обставин не підтвердження даних протоколу про адміністративне правопорушення, справа підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Спіжавки Т.Г. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.11.2019 року - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Давній