19 грудня 2019 року
м. Харків
справа № 638/11160/17
провадження № 22-ц/790/5716/19
Харківський апеляційний суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: судді Тичкової О.Ю.,
суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.
за участю секретаря: Сидорчук М.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Харківської області на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 4 вересня 2019 року у складі судді Омельченко К.О., -
установив:
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 576 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої йому протиправними діями посадових осіб Прокуратури Харківської області.
В обґрунтування позову зазначав, що 03.10.2016 він звернувся до Прокуратури Харківської області (надалі Прокуратура) в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК України) із заявою про кримінальне порушення, вчинене слідчим СВ Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Андроняк А.Н. 12.10.2016 посадова особа Прокуратури, протиправно не внісши заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР), надала позивачу необґрунтовану відповідь. 07.11.2016 Дзержинський районний суд м. Харкова, розглянувши скаргу ОСОБА_1 , визнав протиправною бездіяльність Прокуратури та зобов'язав її протягом 24 годин внести до ЄРДР заяву про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Відповідач виконав ухвалу суду лише 28 листопада 2016 року, відкривши кримінальне провадження №42016221090000222. 26 квітня 2017 року посадова особа ОСОБА_3 , не провівши досудове слідство у вказаній вище кримінальній справі, виніс незаконне і необгрунтоване рішення про закриття кримінальної справи. 12 липня 2017 року Червонозаводський районний суд м. Харкова скасував постанову Прокуратури від 26.04.2017 у зв'язку з неповним проведенням досудового розслідування. Посадові особи Прокуратури продовжували лише імітувати розслідування кримінальної справи №42016221090000222. Тоюто відповідач зловмисно і навмисно не виконав вимоги Конституції України і кримінального процесуального законодавства. Своїми тривалими неправомірними і незаконними діями відповідач заподіяв ОСОБА_1 , як потерпілому, моральну шкоду, тому що з вини відповідача: позивач, інвалід 2 групи, повинен був протягом тривалого часу звертатися до суду з заявами про скасування незаконно прийнятих рішень, у зв'язку з чим переніс глибокі моральні страждання; був позбавлений почуття безпеки, правової стабільності, верховенства закону; порушилось його психологічне благополуччя; він був змушений витрачати свій особистий час і звертатися до суду за захистом своїх прав, гарантованих Конституцією України, умисно грубо порушених відповідачем, що привело до погіршення і позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, неможливості продовжити активне особисте життя, що вимагало докладання більших зусиль для організації свого життя. З вини відповідача позивач був незаконно позбавлений конституційного права на доступ до правосуддя. Вказаним позивачу була завдана моральна шкода, яку він оцінив у 576 000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 4 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. Судові витрати віднесено на рахунок держави.
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 підтвердив завдання йому моральних страждань, втрат немайнового характеру, оскільки ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.07.2017 та 19.10.2017 скасовано постанову прокуратури Харківської області про закриття кримінального провадження №42016221090000222 від 29.11.2016, а вказівки, які необхідно було виконати під час проведення досудового розслідування, посадовими особами Прокуратури не виконані. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував важливість для позивача питань, з якими він звертався до відповідача для вирішення. При визначенні важливості суд виходив із загальнолюдських принципів та суспільної моралі.
В апеляційній скарзі Прокуратура, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.
В обґрунтування посилається на те, що позивач не конкретизує, в чому саме полягає спричинена йому моральна шкода, не зазначає будь-яких даних про наявність у нього фізичних або моральних страждань, спричинених діями органів прокуратури. Позивач лише перераховує дії органів досудового розслідування, та зазначає на невідповідність цих дій його бажанням. ОСОБА_1 не зазначає які фізичні або моральні страждання йому спричинені і в чому вони полягають. Апелянт уважає, що позивачем не надано доказів, які свідчать про протиправність дій Прокуратури, наявність причинно-наслідковому зв'язку між цими діями та заподіяною позивачу шкодою.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1 і представника Прокуратури, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з такого.
Відповідно до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, 03.10.2016 ОСОБА_1 у порядку ст. 214 КПК України звернувся до прокуратури Дзержинського району м. Харкова із заявою про внесення до ЄРДР заяви про кримінальне правопорушення, вчиненог слідчим СВ Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Андроняк ОСОБА_4 (а.с. 28-30).
12.10.2016 Прокуратурою ОСОБА_1 направлений лист-відповідь № 15/3-76-14 про те, що відсутні обставини, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення слідчим ОСОБА_5 (а.с. 27).
07.11.2016 ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О. була задоволена скарга ОСОБА_1 , визнана незаконною бездіяльність уповноваженої особи Харківської місцевої прокуратури №1 щодо невнесення на підставі заяви від 3 жовтня 2016 року відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, вчиненого слідчим слідчого відділу Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області Андроняк А.М.. Зобов'язано уповноважену посадову особу Харківської міської прокуратури №1 протягом 24 годин внести в ЄРДР заяву ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 3 жовтня 2016 року щодо слідчого ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбачено, ст. ст. 364, 365, 366, 367 Кримінального кодексу України (надалі КК України, а.с. 23-24).
29.11.2016 Харківською місцевою прокуратурою №1 були внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.367 КК України, вчинене ОСОБА_5 (а.с. 22).
06.12.2016 до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 364, ч.1 ст.365, ч.1 ст.366 КК України, стосовно ОСОБА_5 (а.с. 15-16).
20.12.2016 постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А.О. визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42016221090000222 від 29.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, та направлено матеріали кримінального провадження до слідчого управління прокуратури Харківської області.
26.04.2017 р. прокуратурою Харківської області винесена постанова про закриття кримінального провадження № 42016221090000222 від 29.11.2016 р. за ч.1 ст.367, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу вказаного кримінального правопорушення в діях слідчого СВ Шевченківського ВП Холодногорського ВП ГУНП в Харківській області Андроняк А.М.
12.07.2017 ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М. частково задоволена скарга ОСОБА_1 : скасовано постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Богінського О.В. від 26.04.2017 про закриття кримінального провадження № 42016221090000222 від 29.11.2016. Матеріали даного кримінального провадження повернуто прокурору Харківської області для відновлення досудового розслідування, в ході якого необхідно усунути неповноту досудового розслідування та недоліки, викладені у мотивувальній частині даної ухвали. В іншій частині скарги - відмовлено (а.с. 7-9)
28.07.2017 слідчим прокуратури Харківської області винесена постанова про закриття кримінального провадження № 42016221090000222 від 29.11.2016 р. за ч.1 ст.367, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу вказаного кримінального правопорушення в діях слідчого СВ Шевченківського ВП Холодногорського ВП ГУНП в Харківській області Андроняк А. ОСОБА_6 . (а.с. 58-64).
19.10.2017 ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжова В.А. скарга ОСОБА_1 задоволена: постанова слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Богінського О.В. від 28 липня 2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221090000222 від 29.11.2016, скасована. Матеріали кримінального провадження повернуті слідчому для продовження досудового розслідування.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
При цьому, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.
У пунктах 5.4, 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18) вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов'язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Колегія суддів ураховує, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.11.2016 встановлена протиправність невнесення уповноваженою особою Харківської місцевої прокуратури №1 відомостей із заяви ОСОБА_1 від 3 жовтня 2016 року про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Зазначена ухвала суду виконана працівниками прокуратури лише 29.11.2016 і 06.12.2016.
Ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.07.2017 та 19.10.2017 були скасовані постанови слідчих прокуратури про закриття кримінального провадження № 42016221090000222 від 29.11.2016. Обидва рази судом була встановлена неповнота проведення досудового розслідування, яка слідчими Прокуратури не усувалась.
Зазначене свідчить про наявність протиправної бездіяльності посадових осіб Прокуратури при розслідуванні кримінального провадження № 42016221090000222, що відповідно до положень статті 1174 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди незалежно від вини.
Тому встановивши, що внаслідок протиправного діяння відповідача, яке проявляється у неналежному виконанні посадовими особами Прокуратури покладених на них службових обов'язків, позивачеві завдано моральних страждань та втрат немайнового характеру, суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно застосував до спірних правовідносин статті 1167, 1174 ЦК України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування державою позивачу завданої моральної шкоди.
Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн відповідає засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що наступили для позивача, який зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу Прокуратури належить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Висновки, викладені вище, узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 25 липня 2018 року у справі № 638/6944/16-ц та від 29 травня 2019 року у справі № 641/2326/17-ц.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу прокуратури Харківської області залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 4 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 20 грудня 2019 року.
Головуючий - О.Ю.Тичкова
Судді - А.В.Котелевець
Р.М.Піддубний