Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Харків
справа № 638/2717/18
провадження № 22-ц/818/5208/19
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Кругової С.С., Маміної О.В.
за участю секретаря - Плахотнікової І.О.
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1 ,
представник позивача : ОСОБА_2 ,
відповідач : Харківська міська рада,
третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Черкашина Ганна Володимирівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Черкашина Ганна Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2019 року, постановлене у складі судді Єрмак Н.В., в залі суду в місті Харків,
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.03.2015 року ОСОБА_3 на випадок смерті зробила наступне розпорядження, все майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не було та з чого б воно не складалося і, взагалі, все те, що буде належати їй на день смерті, вона заповіла ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Черкашиною Г.В. у відповідності до діючого законодавства України. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.03.2017 року, що залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16.08.2017 року, відмовлено у визнанні недійсним зазначеного заповіту, при цьому встановлено факт її піклування за ОСОБА_3 з 1997 року. 15.11.2017 року вона звернулася до приватного нотаріуса Черкашиної Г.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Під час її звернення до нотаріуса встановлено наявність спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі заяви її матері ОСОБА_3 про прийняття спадщини після доньки. Тобто ОСОБА_3 спадщину після своєї доньки ОСОБА_4 прийняла, але не оформила спадкових прав. Через відсутність у неї оригіналів документів необхідних для видачі свідоцтва нотаріусом не може бути видано свідоцтво про право на спадщину, а тому винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Вказує, що з моменту відкриття спадщини і по даний час пройшло понад 6 місяців, але апелянт не має змоги отримати у нотаріуса свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину. Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, посилався на роз'яснення, викладені в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.03.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у спадкодавця права власності на спадкове майно, враховуючи те, що ОСОБА_3 не прийняла спадщину після померлої доньки ОСОБА_4 .
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду лише частково.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 4754 від 23.03.2015 року. На випадок смерті ОСОБА_3 зробила таке розпорядження: все її майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не було та з чого б воно не складалося і, взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті, вона заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Черкашиною Г.В., 12 березня 2015 року, реєстровий № 151, підпис від імені ОСОБА_3 за її дорученням вчинений ОСОБА_5 , у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належала ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.07.1995 року.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.07.1997 року спадкоємицею майна ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його дочка ОСОБА_4 , спадкове майно складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Отже, 1/3 частка спірної квартири належала ОСОБА_3 , 2/3 - ОСОБА_4 .
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно із нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її .
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Пунктом шостим постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
В суді першої інстанції позивач заявляла клопотання про витребування копій спадкових справ, які були відкриті після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки у задоволенні такого клопотання судом першої інстанції було безпідставно відмовлено, вказані справи були витребувані та досліджені у судовому засіданні судом апеляційної інстанції.
Із матеріалів спадкової справи № 4/2015, відкритої після смерті ОСОБА_3 вбачається, що 17 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Черкашиної Г.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3
15.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою, в якій просила оформити спадкове майно та видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірне майно.
В матеріалах спадкової справи № 4/2015, відкритої після смерті ОСОБА_3 також міститься довідка КП «Жилкомсервіс» дільниця № 10, з якої вбачається, що ОСОБА_3 з 12.08.1988 та по день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Крім неї у вказаній квартирі з 12.08.1988 була зареєстрована донька ОСОБА_4 . Між тим, з матеріалів справи вбачається та підтверджено позивачем в судовому засіданні, що ОСОБА_4 на час своєї смерті проживала у Російській Федерації, а саме: АДРЕСА_3 (а.с. 202).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.11.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 з підстав того, що у спадкоємця відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину документи, а саме: оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_4 , оригінал, оригінал свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 (та/або інших документів у разі зміни прізвища після укладення/розірвання шлюбу) для підтвердження родинного зв'язку з ОСОБА_3 , документи компетентних органів, що підтверджують останнє місце проживання спадкодавця,технічний паспорт на квартиру.
Крім того, 14 серпня 2015 року ОСОБА_9 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
З матеріалів спадкової справи № 3/2015, відкритої після смерті ОСОБА_4 вбачається, що 03.06.2015 року ОСОБА_9 звернулась із заявою до нотаріуса, в якій вказала, що спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 приймає та просить видати їй свідоцтво про право на спадщину.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.01.2017 року ОСОБА_9 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 з підстав того, що ОСОБА_9 не подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.
14 березня 2015 року ОСОБА_3 звернулася із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 мала поганий зір і не мала можливості прочитати та власноручно підписати вказану заяву, за особистим дорученням останньої в її присутності та присутності нотаріуса власноручно підписала дану заяву ОСОБА_9 .
Зазначена заява була направлена на адресу нотаріальної контори поштою 14.03.2015 року, отримана - 16.04.2015 року, після чого нотаріусом була відкрита та зареєстрована спадкова справа.
За таких обставин безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 не прийняла спадщину після ОСОБА_4 .
Харківська міська рада у відзиві на позовну заяву звертала увагу на те, що до участі у розгляді справи не була залучена ОСОБА_9 .
Дійсно, матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_9 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та зверталась до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.03.2017 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16.08.2017 року - у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.
Із змісту зазначених рішень вбачається, що ОСОБА_9 не є спадкоємицею після ОСОБА_3 , оскільки не є її родичкою.
ОСОБА_9 зазначала, що померлий ОСОБА_8 є її рідним дядьком, а його дружина, тобто ОСОБА_3 доводиться їй рідною тіткою.
Однак дружина дядька не є рідною тіткою ОСОБА_9 , тому підстави вважати, що ОСОБА_9 має родинні відносини з ОСОБА_3 відсутні.
З матеріалів спадкової справи № 3/2015, відкритої після смерті ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_9 заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_4 у встановлений законом строк не подавала.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання права власності на 1/3 частину спірної квартири, що належала ОСОБА_3 , суд жодного обґрунтування такої відмови не навів.
Зазначені позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки позивач є набувачем спадкового майно ОСОБА_3 за заповітом, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не встановлено.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування за заповітом, зокрема через відсутність оригіналів документів для підтвердження родинного зв'язку ОСОБА_3 з ОСОБА_4 .
Позивач просить визнати право власності на спірну квартиру в цілому, між тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 є рідною донькою ОСОБА_3 .
Так, матеріали справи містять ксерокопію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , яке посвідчено адвокатом, між тим в судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат пояснив, що оригіналу такого свідоцтва йому надано не було, як ним була встановлена відповідність копії оригіналу вказаного документу, пояснити не зміг.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вважає копію цього свідоцтва про народження ОСОБА_4 належним та допустимим доказом, тобто факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не доведений.
За таких обставин наявні підстави для визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 права власності лише на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 371, 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2019 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Черкашина Ганна Володимирівна, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/3 частину квартиру АДРЕСА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.В. Маміна