19 грудня 2019 року
м. Рівне
Справа № 569/3313/19
Провадження № 22-ц/4815/1557/19
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Гордійчук С.О., Хилевича С.В., секретар судового засідання - Шептицька С.С.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог - приватний нотаріус Рівненського міського
нотаріального округу Юган Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року про залишення позову без розгляду (постановлену у складі судді Панас О.В.) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Юган Г.І. про визнання заповіту недійсним, -
У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Юган Г.І., про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, після смерті якого залишилося спадкове майно.
Крім того, позивачу стало відомо, що його батьком було складено заповіт, за яким усе його майно було заповідано дочці, зведеній сестрі позивача.
Вважає, що зазначений заповіт слід визнати недійсним, так як на момент його складення ОСОБА_4 не усвідомлював значення своїх дій і не керував ними.
Оскаржуваний заповіт не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки був складений під тиском та впливом сильнодіючих медичних препаратів та порушує його права, як законного спадкоємця свого батька.
Просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Юган Г.І.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Юган Г.І., про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду.
Ухвалу суду мотивовано тим, що позивач двічі підряд не з'явився в судові засідання, які були призначені на 16.09.2019 року та 24.10.2019 року, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання та з заявою про проведення підготовчого судового засідання у відсутність до суду не звертався, причину неявки суду не повідомив.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, 13.11.2019 року ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій зазначає, що вважає її незаконною.
Матеріали справи не містять жодного поштового повідомлення з відповідною відміткою про вручення чи відмову від отримання або про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Натомість, є поштове повідомлення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Суд не має належно оформлених документів, які, відповідно до приписів ст. 128 ЦПК України давали підставу для висновку про належне повідомлення позивача про дату, час та місце підготовчого засідання.
Повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою.
Просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.
05 грудня 2019 року ОСОБА_5 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що доводи апелянта про неналежне його повідомлення про судові засідання, які були призначені на 16.09.2019 року та 24.10.2019 року не заслуговують на увагу, так як судова повістка на 16.09.2019 року була вручена йому в установленому порядку - 23.07.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а повістка на 24.10.2019 року була повернута до суду лише у зв'язку із тим, що позивач умисно не отримував її протягом одного місяця, незважаючи на виклики пошти про надходження рекомендованого листа.
Просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24.10.2019 року без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду у випадку, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомить про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Рівненського міського суду від 05.03.2019 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду на 07.05.2019 року на 10:00 год.
Позивач у вищезазначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце якого належним чином повідомлений не був, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 46).
Із наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що про судове засідання, яке мало відбутися 10.06.2019 року ОСОБА_3 був повідомлений належним чином (а.с. 51).
Проте, 10.06.2019 року позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із погіршенням його стану здоров'я, а 12.06.2019 року ОСОБА_3 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням його на амбулаторному лікуванні.
Матеріалами справи підтверджується, що у судове засідання, яке було призначено на 16 вересня 2019 року, позивач не з'явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.86).
Проте, апеляційним судом встановлено, що неявка позивача 16 вересня 2019 року та 24 жовтня 2019 року в судове засідання не була повторною підряд неявкою належним чином повідомленого позивача, оскільки позивач не отримав повідомлення про засідання, яке відбулося 24 жовтня 2019 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи 24 жовтня 2019 року.
Виходячи з положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції.
Отже, як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини, надмірний формалізм суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу.
Оскільки, оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, то відповідно до ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду від 24 жовтня 2019 року скасувати та направити справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Юган Г.І. про визнання заповіту недійсним для продовження розгляду до цього ж суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 20 грудня 2019 року.
Головуючий суддя С.С. Шимків
Судді: С.О. Гордійчук
С.В. Хилевич