Провадження № 33/803/1370/19 Справа № 203/1940/19 Суддя у 1-й інстанції - Казак С. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
19 грудня 2019 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2019 року, якою провадження у справі, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює ФОП, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
закрито у зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2019 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19 травня 2019 року серії ОБ №194548, 19.05.2019 об 11-40 г., в м.Дніпро по вул.Пастера,8, водій ОСОБА_2 керував автомобілем BMW 730і н/з НОМЕР_1 та при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності і скоїв зіткнення з автомобілем Ford Fiesta н/з НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_3 , що зупинився попереду для заїзду на парковку. Протокол складено за фактом порушення ОСОБА_2 вимог п.10.1 ПДР України.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року виправлено описку в цій постанові, та зазначено вірно призвище потерпілої як ОСОБА_1 , замість ОСОБА_3 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням, потерпіла ОСОБА_1 поза межами строку апеляційного оскарження постанови від 19 червня 2019 року, звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій, зокрема, просила суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що вона не була обізнана про дату та час розгляду справи, про прийняте рішення дізналася лише 26 жовтня 2019 року з ЄДРС. Разом із цим, її представник - адвокат Пацков М.Л. постанову отримав 30 жовтня 2019 року, про що мається в матеріалах справи його розписка. Також, вказує, що довіреність адвокату Чіп Я.М. та громадянину ОСОБА_4 на підставі якої ОСОБА_4 05 липня 2019 року отримав постанову, нею 28 жовтня 2019 року була скасована, при цьому ОСОБА_4 не повідомив її про наявність постанови та не передав їй копію.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що постанова є незаконною, оскільки судом фактично встановлено обопільну вину в дорожньо-транспортній пригоді, в тому числі і її вину в порушенні п.10.9 ПДР, що на думку суду знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з технічним характером ДТП - зіткненням автомобілів, тобто суд незаконно вказав на наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при тому, що стосовно неї співробітниками поліції протокол не складався. Також, вважає, що в постанові містяться протиріччя, в тому, що ОСОБА_2 об'їжджав перешкоду, тобто нерухомий об'єкт, а саме її автомобіль, і скоїв порушення п.13.3 ПДР, тоді як в її діях не може бути порушень п.10.9 ПДП, які регулюють правила дорожнього руху заднім ходом, так як її автомобіль не рухався. Разом із цим вказує, що автомобіль ОСОБА_2 перед зіткненням з її автомобілем стояв на місці на короткій відстані від її автомобіля, потім почав рух з одночасною зміною напрямку руху та безпосередньо після початку руху здійснив зіткнення з її автомобілем, тобто в цьому випадку застосовуються положення п. 10.1. ПДР, тоді як судом першої інстанції ці обставини не взяті до уваги.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисник - адвокат Цаплін О.К. в інтересах особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , постанову залишити без змін.
Обґрунтовуючи заперечення посилається на те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є безпідставними та необгрунтованими, а рішення суду ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства, з врахуванням всіх обставин справи, та судом правильно застосовано норми процесуального і матеріального права, надано належну оцінку всім доказам, в їх сукупності. Вважає, що водієм ОСОБА_2 не порушено п.10.1 ПДР і в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тоді як співробітникам поліції необхідно було детально розібратися у ситуації, яка склалася, й скласти протокол на ОСОБА_1 , яка й порушила п.10.9 ПДР.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Пацкова М.Л., які апеляційну скаргу підтримали, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Цапліна О.К. які проти задоволення скарги заперечували, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги і заперечень, суд дійшов такого висновку.
Вирішуючи питання про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що оскаржуване рішення було постановлено без участі потерпілої ОСОБА_1 та матеріали справи не містять відомостей про вручення їй його копії.
За таких обставин, суд вважає строк апеляційного оскарження постанови суду пропущеним з поважних причин, та приходить до висновку про його поновлення.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що цих вимог при розгляді справи судом першої інстанції дотримано не було.
Так, ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція зазначеного адміністративного правопорушення є бланкетною - посилається на правила дорожнього руху, при порушенні яких утворюється склад адміністративного правопорушення.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 ставиться у провину порушення вимог 10.1 ПДР України.
Між тим, в своєму судовому рішенні, суд дійшов висновку про невідповідність його дій вимогам п. 10.9 ПДР України, внаслідок чого вийшов за межі протоколу.
Окрім цього, в постанові суд допустив припущення щодо невідповідності дій іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_1 вимогам п. 13.3 ПДР України, тоді як протокол про адміністративне правопорушення щодо цієї особи не складався та рішення, яке б мало преюдиційне значення щодо цих обставин, не ухвалювалось.
Наведена невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на переконання суду апеляційної інстанції, є безумовною підставою для скасування судового рішення, як така, що перешкодила суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, суд виходить з того, що наявний у матеріалах провадження обсяг доказів не є достатнім для беззаперечного висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, матеріали провадження містять лише пояснення учасників ДТП, жоден з яких не визнав свою провину в ДТП, та є заінтересованою особою, а з відеозапису з реєстратора, встановленого в автомобілі ОСОБА_2 також неможливо беззаперечно встановити чи дійсно автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 перебував у нерухомому стані або здійснював рух, що впливає на встановлення відповідності дій водія та його вини або невинуватості, у цьому випадку ОСОБА_2 , у ДТП.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що для встановлення фактичних обставин справи та відповідності дій водіїв положенням ПДР України під час ДТП, що сталася 19 травня 2019 року, необхідні спеціальні знання.
Між тим, за відсутності клопотань учасників провадження, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості за власною ініціативою призначити експертизу у справі, що не відповідатиме принципу змагальності сторін під час судового розгляду.
Отже, суд апеляційної інстанції, з урахуванням викладеного та зібраних доказів у справі, не має можливості встановити причинний зв'язок між діями особи, яка притягується до відповідальності, і їх наслідками, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, постановити нову, якою закрити провадження у цій справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання потерпілої ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпроптеровська від 19 червня 2019 року.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпроптеровська від 19 червня 2019 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - скасувати.
Постановити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко