Постанова від 19.12.2019 по справі 569/15386/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

м. Рівне

Справа № 569/15386/19

Провадження № 22-ц/4815/1604/19

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Гордійчук С.О., Хилевича С.В.

секретар судового засідання - Шептицька С.С.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 адвокатом Ляшком Дмитром Володимировичем на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2019 року (постановлену у складі судді Ковальова І.М.) у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Рівненського міського суду від 30 серпня 2019 року по справі № 569/15386/19 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, що виданий 30 серпня 2019 року Рівненським міським судом у справі № 569/15386/19 про стягнення з неї аліментів на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заява мотивована тим, що на час видачі наказу вже існував спір про право, крім того, питання визначення місця проживання дітей не вирішено. Згоди щодо місця проживання дітей між ними не досягнуто.

Витрати на утримання дітей вони несуть спільно.

Просила суд скасувати наказ, що виданий 30 серпня 2019 року Рівненським міським судом у справі № 569/15386/19 про стягнення з неї аліментів на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Рівненського міського суду від 30 серпня 2019 року по справі № 569/15386/19 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей задоволено.

Судовий наказ, виданий суддею Рівненського міського суду від 30 серпня 2019 року у справі № 569/15386/19 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей скасовано.

У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовлено.

Роз'яснено ОСОБА_1 , що він має право звернутися до суду із позовом в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалу суду мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує невирішений спір щодо визначення місця проживання їх неповнолітніх дітей, а витрати на утримання дітей вони несуть спільно.

22 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 адвокат Ляшко Д.В. подав апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Рівненського міського суду від 30.08.2019 року № 569/15386/19 за ново виявленими обставинами, а судовий наказ залишити в силі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент видачі судового наказу діти проживали разом з батьком ОСОБА_1 , що не спростовано ОСОБА_2

Діти офіційно зареєстровані разом з ним.

Матеріали справи не містять доказів того, що мати дітей, проживаючи окремо, ініціювала питання визначення місця проживання дітей разом з нею.

Жодного офіційного спору щодо встановлення місця проживання дітей немає.

12 грудня 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, у якій покликається на законність оскаржуваної ухвали.

Вказує, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали між ними існував спір про визначення місця проживання дітей.

Наразі спір відсутній, так як діти проживають разом з нею, за адресою: АДРЕСА_1 , а свою заяву до органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей ОСОБА_1 відкликав.

Просить про залишення ухвали суду без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судом встановлено, що наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року у справі № 569/15386/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду - 13 серпня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У силу вимог ст. 171 ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів може бути переглянуто лише за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Отже, чинним законодавством передбачено лише такий спосіб захисту для боржника та лише такий спосіб перегляду виданого наказу про стягнення аліментів.

Справи чи окремі процесуальні питання, які розглядаються в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) або без виклику сторін, мають своє обмеження щодо реалізації права бути вислуханим, від чого залежить забезпечення права бути почутим (Рішення ЄСПЛ у справі "Сase of Fomin v. Moldova" від 11 жовтня 2011 року, п. 22-34).

Ефективність розгляду справи досягається тоді, коли сторони мають право надати суду ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому, такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом, що знаходить своє відображення у судовому рішенні, яке й буде свідчити про справедливість здійсненої судової процедури. Право бути вислуханим, як відзначив Європейський Суд у рішенні у справі "Fomin v. Moldova" у п. 31, не тільки включає можливість робити подання суду, але й обумовлює наявність обов'язку суду відобразити у рішенні причини, тобто, вказати, чому відповідні аргументи були прийняті або відхилені.

Обмеження права бути вислуханим збалансоване законодавством можливістю перегляду відповідного рішення судом, який це рішення ухвалив. Це стосується і можливості скасування судового наказу (ст. 170 ЦПК України).

Враховуючи, що судовий наказ про стягнення аліментів був виданий у відсутність відповідача, без врахування його позиції та аргументів, без надання можливості подати суду докази на підтвердження своїх заперечень, апеляційний суд приходить до висновку, що під час перегляду зазначеного наказу за нововиявленими обставинами, з метою дотримання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме права бути вислуханим судом, мають бути враховані усі доводи і аргументи відповідача, навіть якщо вони за своєю суттю не є нововиявленими, однак, мають суттєве значення для справи, оскільки відповідач позбавлений права оскаржити вказаний наказ у будь-який інший спосіб.

Згідно з вимогами ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 вказує на те, що між нею та ОСОБА_1 існує спір про визначення місця проживання дітей, а витрати на їх утримання вона несуть спільно, що є підставою для відмови у видачі наказу про стягнення з неї аліментів.

Такі доводи заявника заслуговують на увагу.

Як вбачаться із матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про видачу наказу, покликався на те, що діти проживають разом із ним, на підтвердження чого надав довідки про реєстрацію місця проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7-8).

ОСОБА_2 вказані доводи щодо проживання дітей разом з ОСОБА_1 заперечує, та зазначає, що діти проживають разом із нею, за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого долучає акт обстеження умов проживання, що виданий головним спеціалістом Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради (а.с. 28).

Таким чином, місцевим судом правомірно встановленою, що наявність між сторонами спору про визначення місця проживання дітей, унеможливлює видачу судового наказу на підставі ч. 4 ст. 161 ЦПК України.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 адвокатом Ляшком Дмитром Володимировичем залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 грудня 2019 року.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: С.О. Гордійчук

С.В. Хилевич

Попередній документ
86492463
Наступний документ
86492465
Інформація про рішення:
№ рішення: 86492464
№ справи: 569/15386/19
Дата рішення: 19.12.2019
Дата публікації: 23.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів