Справа № 425/2870/19
Провадження № 22-ц/810/962/19
16 грудня 2019 року м.Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Авалян Н.М. (суддя-доповідач)
суддів - Коновалової В.А., Луганської В.М.
за участю секретаря судового засідання - Вовчанської С.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Хорольського І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області (суддя Є.О.Романовський)
від 09 жовтня 2019 року
у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Рубіжанська міська рада Луганської області
встановив:
19.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову послався на те, що його батько в 2003 році був визнаний судом безвісно відсутнім, а потім померлим. У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщиничерез брак коштів та надію на повернення батька живим, а також на те, що з 2017 року він проходив контрактну військову службу за межами Луганської області.
Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.10.2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати та задовольнити позов, посилаючись на помилковість висновку суду про недоведеність факту поважності причин пропуску строку для прийняття спадшини . Апеляційна скарга містить доводи аналогічні тим, що викладенні у позовній заяві.
Відповідач правом відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи з огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що батьком позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в період з 13.04.1983 року по 23.12.2004 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
За вказаною адресою проживає та зареєстрований позивач.
Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 25.04.2003 року ОСОБА_2 було визнано безвісно відсутнім.
Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 19.11.2013 року ОСОБА_2 визнано померлим.
На підставі вказаного рішення зареєстрована смерть ОСОБА_2 із встановленням дати смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З вказаної дати відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_2 та виникли правові відносини спадкування.
19.12.2013 року брат позивача ОСОБА_3 подав про відмову від спадщини, яка залишилася після смерті його батька - ОСОБА_2 на користь позивача.
02.08.2019 року позивач звернувся до Рубіжанської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину № 340, спадкова справа 150/2019 (зареєстрована в спадковому реєстрі під № 64551405), однак 02.08.2019 року за № 287/02-31 отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 у встановлений законом спосіб спадщину не прийняв, тобто заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців, як передбачено ст. 1269 ЦК України, з часу відкриття спадщини не подавав, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини постійно не проживав, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 10.12.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 04, інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 18.09.2019 року № 57592942, витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 02.08.2019 року № 57083054.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини (нестача коштів, сподівання на повернення батька живим та проходження контрактної військової служби) не є поважними в розумінні ч.3 ст.1272 ЦК України. Обґрунтовуючи свій висновок, суд першої інстанції вказав наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у Постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року справа № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та правильно застосованим нормам матеріального права.
Встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини розпочався 02.12.2013 року та сплинув 02.06.2014 року.
Для визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно встановити об'єктивні обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Аргументи апеляційної скарги про нестачу коштів, сподівання на повернення батька живим та перебування позивача на контрактній військовій службі апеляційний суд відхилає та зауважує наступне.
Не можна вважати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини нестачу коштів, оскільки подання такої заяви не пов'язане з витрачанням значних коштів.
Також не можна вважати поважною причиною сподівання на повернення батька живим, оскільки ця обставина є суб'єктивною, тобто такою, що об'єктивно не перешкоджає зверненню до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Тим більше, що звернувшись до суду із заявою про визнання батька померлим, позивач вказував на те, що встановлення цього факту необхідно йому саме для оформлення спадщини.
Проходження позивачем контрактної військової служби в 2017 році не відноситься до періоду для прийняття спадщини, тому взагалі не має доказового значення для вирішення справи.
Всім цим доводам позивача судом першої інстанції дана належна правова оцінка, у зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його позовних вимог. Ці доводи стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги про те, що існують інші причини пропуску строку для прийняття спадщини, які не враховані судом першої інстанції, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки ці причини є іншими обставинами, про які не зазначено в позовній заяві, які судом першої інстанції не встановлювались і відповідно яким не давалась оцінка судом.
Тим самим суд першої інстанції порушив норми процесуального права, відповідно до яких суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог (ст.ст.2,13,175,263 ЦПК України), а підстави позову визначає позивач, який наділений також правом після пред'явлення позову змінити підстави позову (ст.ст.49 ЦПК України).
Виходячи з приписів вищезазначених норм процесуального права, суд з власної ініціативи не може змінювати або доповнювати підстави позову та виходити за межі заявлених позовних вимог, оскільки позивач не позбавлений права повторного звернення до суду з позовом про той самий предмет, але з інших підстав.
Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів у справі та не впливають на законність рішення суду, яке ухвалено з дотриманням принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України).
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 388, 389, 390, 391 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 09 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Дата виготовлення повного тексту постанови - 20 грудня 2019 року.
Головуючий Н.М.Авалян
Судді В.А.Коновалова
В.М.Луганська