Справа № 420/362/19
Провадження № 22-ц/810/619/19
04 грудня 2019 року м.Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Авалян Н.М. (суддя-доповідач)
суддів - Єрмакова Ю.В., Луганської В.М.
за участю секретаря судового засідання - Перишкіна Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Новопсковського районного суду Луганської області (суддя Чалий А.В.)
від 31 травня 2019 року
у справі про встановлення факту перебування на утриманні
учасники справи
заявник - ОСОБА_1
заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області
встановив:
В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_2 мав статус внутрішньо переміщеної особи та перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».На момент смерті ОСОБА_2 проживав у м. Луганську та частину доходів віддавав заявнику, яка витрачала їх на оплату квартири і комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування, ліків тощо. Заявник вважає, що впродовж тривалого часу і до смерті чоловіка вона була повністю на його утриманні. Вказана допомога була для ОСОБА_1 постійним і основним джерелом існування, померлий чоловік був єдиним годувальником для неї.
Заявник зазначила, що є пенсіонером за віком, проте пенсію вона не отримувала з 01.05.2017 року з підстав відсутності паперової пенсійної справи та довідки ВПО, а тому вважає, що має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01.02.2019 року №10/М-11 її повідомлено, що для отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника необхідно встановити факт перебування на утриманні.
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 31.05.2019 року відмовлено в задоволенні заяви.
ОСОБА_1 з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати та задовольнити заяву, посилаючись на помилковість висновку суду про недоведеність факту перебування на утриманні. Апеляційна скарга містить доводи аналогічні тим, що викладенні у заяві. Крім того, посилається на те, що суд не викликав в судове засідання свідків, про яких вона просила в заяві.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просило розглянути справу у відсутності його представника. У відзиві на апеляційну скаргу заперечувало проти її задоволення, посилаючись на те, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування, проте розмір пенсії ОСОБА_1 на вересень 2018 року склав 1685,50 грн., що перевищує прожитковий мінімум на той час, а тому просив суд відмовити у задоволенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні, розгляд справи провести без участі представника управління.
Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, але не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Свій висновок апеляційний суд обґрунтовує наступним.
Судом першої інстанції на підставі наданих заявницею письмових доказів встановлені наступні обставини.
17.05.1975 року Миколаївським сільЗАГС Казанківського району Миколаївської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 26.09.2018 року Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ.
Згідно копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 09.11.2016 року Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області, ОСОБА_1 з 28.11.2016 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого 30.05.1996 року Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області вбачається, що ОСОБА_5 з 22.12.1986 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки про взяття на облік особи від 14.03.2016 року №4819000092, фактичне місце проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_3 .
Відповідно до пенсійного посвідчення №1907202084, виданого 30.05.2007 року Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком.
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 20.12.2017 року задоволено позов ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області. Визнано протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії за віком та відмови в поновленні виплати пенсії за віком з 01.05.2017 року, зобов'язано Марківське об'єднане управління пенсійного фонду України Луганської області поновити ОСОБА_5 виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.05.2017 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року визнано протиправною бездіяльність Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області щодо не виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком; зобов'язано Марківське об'єднане управління пенсійного фонду України Луганської області поновити ОСОБА_1 з 01.10.2018 року виплату раніше призначеної пенсії за віком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії; визнано протиправною бездіяльність Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.04.2018 року по 31.08.2018 року; зобов'язано Марківське об'єднане управління пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2018 року по 31.08.2018 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Однак, заявниця не довела обставини, які б свідчили про те, що вона перебувала на утриманні чоловіка. ОСОБА_6 а момент смерті ОСОБА_2 мешкав окремо, а заявницею не надено доказів, що вона потребувала постійного стороннього догляду, опіки, турботи, матеріального забезпечення і що ОСОБА_2 був спроможний її надати. Також заявницею не надано доказів про те, що ОСОБА_2 дійсно надавав допомогу заявниці і така допомога була постійним та основним джерелом засобів для існування останньої.
Проте, суд першої інстанції в повній мірі не дотримався приписів норм процесуального права про особливості розгляду справ окремого провадження, визначені в ст.294 ЦПК України, якими передбачено наступне.
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи (ч.1)
З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази (ч.2).
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч.3).
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч.4).
Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені приписи норм процесуального права, розглянув справу за відсутністю заявниці; без роз'яснення її прав та обов'язків; без вирішення питання про виклик та допит свідків, про яких зазначено в заяві, без витребування для порівняння інформації про доходи заявниці та її чоловіка, що має вирішальне значення для вирішення справи.
Таким чином, суд першої інстанції допустив неповноту з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи.
Під час апеляційного розгляду справи були вжиті заходи для усунення неповноти з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи відповідно до ст. 367 ЦПК України, в якій зазначено наступне.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч.3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі (ч.5).
В судове засідання була викликана заявниця ОСОБА_5 , яка надала пояснення, аналогічні викладеним в заяві.За клопотанням заявниці були допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є дочкою та зятем заявниці, які показали, що чоловік заявниці завжди мав більший дохід, оскільки розмір його пенсії був вищим, крім того, він мав заощадження, оскільки був заощадливим, а також підробляв шиттям чохлів для автомобілей. На заощаджені ним кошти заявницею придбаний будинок в смт.Новопсков Луганської області. Заявниця з чоловіком завжди проживали разом в м.Луганську, а виїзд заявниці з м.Луганська пов'язаний з проведенням антитерористичної операції в м.Луганську. Але, не зважаючи на роздільність проживання, вони продовжували бути однією сім'єю. Заявниця доглядала за своїм чоловіком перед його смертю та поховала його.
Крім того, апеляційний судом були витребувані довідки про доходи заявниці та її чоловіка за період з 2013-2018 роки, а також довідки про реєстрацію місця їх проживання.
Перевіривши зібрані по справі докази в їх сукупності, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.376 Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Вирішальне значення для встановлення факту перебування на утриманні є порівняння доходу заявниці та її чоловіка.
Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 останні п'ять років, що передували смерті ОСОБА_2 , не мали інших джерел доходу, крім пенсії.
Заявниці з 2018 року призначено пенсію у розмірі 1685,50 грн.
Чоловік заявниці ОСОБА_2 отримував пенсію з 2013 року у розмірі 1226,21 грн., а з 2016 року у розмірі 1244,33 грн., але з серпня 2016 року пенсія йому не нараховувалась і не виплачувалась у зв'язку з його відсутністю за задекларованою адресою проживання що підтверджено довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (а.с.180-181).
Таким чином, не встановлено факту перебування заявниці на утриманні чоловіка. Напроти, встановлено, що чоловік заявниці з серпня 2016 року не мав доходу, з якого могло надаватись утримання заявниці.
Суд не ставить під сумнів, що чоловік заявниці мав заощадження, які він витрачав на власний розсуд, але це не свідчить про перебування заявниці на утриманні чоловіка, оскільки ці заощадження зроблені в період шлюбу та використовувались подружжям на власний розсуд.
За встановлених обставин апеляційний суд вважає правильним висновок суду про недоведеність обставин, які б свідчили про перебування заявниці на утриманні чоловіка.
Разом з тим, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що на момент смерті ОСОБА_2 мешкав окремо.
Суд зробив такий висновок виключно на підставі доказів про зареєстроване місце проживання заявниці та її чоловіка, але різна реєстрація місця проживання сама по собі не може бути доказом того, що подружжя не проживало разом. У випадках, коли цей факт має юридичне значення, він може бути встановлений судом, але заява про встановлення такого факту не подавалась. Але для доведеності факту перебування дружини на утриманні чоловіка не є вирішальним спільність їх проживання.Для задоволення заяви необхідно встановити, що щомісячний дохід чоловіка заявниці перевищував її щомісячний дохід. Однак, ця обставина не встановлена, а напроти встановлено, що останні роки перед смертю чоловіку заявниці пенсія не нараховувалась, тобто його пенсія не могла бути для заявниці постійним джерелом допомоги.
Але допущена судом першої інстанції помилка є формальною та не впливає на правильність рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 , у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 388, 389, 390, 391 Цивільного процесуального кодексу України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 31 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Дата виготовлення повного тексту постанови - 09 грудня 2019 року.
Головуючий Н.М.Авалян
Судді Ю.В.Єрмаков
В.М.Луганська