Провадження № 22-ц/803/8223/19 Справа № 200/19291/17 Суддя у 1-й інстанції - Литвиненко І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
17 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Михайлець Ксенія Олександрівна, акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», про визначення розміру частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення розміру частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 та після його смерті залишилось спадкове майно, до якого входить частка у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 ), грошові (депозитні) вклади з відповідними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями та грошові внески на карткових рахунках.
Зазначав, що відповідач ОСОБА_1 є його матір'ю, а відповідач ОСОБА_2 сестрою та вони є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 , але не можуть досягти згоди у поділі спадкового майна.
Вказував, що 27 липня 2016 року звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Михайлець К.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, на підставі чого було заведено спадкову справу та постановою від 27 липня 2016 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на те, що ним не надані оригінали правовстановлюючих документів на ім'я померлого.
Посилаючись на те, що наразі фактично він позбавлений свого законного права на набуття права власності на спадкове майно, а тому просив суд ухвалити рішення, яким встановити, що розмір ідеальної частки покійного ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 ) складав 1/3 та визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті батька на 1/9 частину квартири, загальною площею 43,8 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м, що складається з: приміщення 1 - коридору площею 5,8 кв.м, приміщення 2 - вбиральні (суміщеної) площею 2,7 кв.м, приміщення 3 - кухні площею 6,7 кв.м, приміщення 4 - житлової кімнати площею 18,4 кв.м, приміщення 5 - житлової кімнати площею 8,7 кв.м, приміщення 6 - вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, приміщення 7 - вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, приміщення 8 - вбудованої шафи площею 0,3 кв.м, балкону площею 0,8 кв.м; визнати за ним в порядку спадкування за заповідальним розпорядженням після смерті батька право власності на грошовий (депозитний) вклад із відповідними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями до дня фактичного отримання, що складається із грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ “ПриватБанк”) на ім'я покійного ОСОБА_4 на підставі депозитного договору №SAMDNWFD0071209104500 від 21 червня 2016 року; визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 на 1/3 частину грошових (депозитних) вкладів з відповідними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями до дня фактичного отримання, що знаходяться на рахунках, відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я покійного ОСОБА_4 : на рахунку № НОМЕР_2 , який відкритий на підставі депозитного договору №SAMDNWFD0070256673600 від 10 вересня 2014 року; на рахунку № НОМЕР_3 , який відкрито на підставі депозитного договору №SAMDNWFD0070956825000 від 18 грудня 2015 року; на рахунку № НОМЕР_4 , який відкрито на підставі депозитного договору №SAMDN87000741328300 від 11 квітня 2014 року; визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті батька на 1/3 частину грошових внесків з відповідними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями до дня фактичного отримання, що знаходяться на карткових рахунках, які відкрито у АТ КБ«ПриватБанк» на ім'я покійного ОСОБА_4 на картковому рахунку № НОМЕР_5 , який відкрито 02 червня 2015 року; на картковому рахунку № НОМЕР_6 , який відкрито 15 березня 2016 року.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені у повному обсязі. Вирішено питання стосовно судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач до них або до відповідних органів з метою отримання оригіналу або дублікату правовставнолюючого документу на квартиру не звертався, а постанова нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальної дії не є самостійною підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності, довіреність, яку додано до позову, це не заповідальне розпорядження у розумінні ЦК, а грошові вклади є спільним сумісним майном подружжя померлого та відповідача ОСОБА_1 , а тому тільки після вирахування частки дружини, залишок коштів є спадковою масою, яка підлягає до поділу між спадкоємцями, нотаріус не відмовляв у видачі свідоцтва про право на спадщину на депозити.
Правом на надання відзиву сторони по справі не скористались.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду у повній мірі не відповідає з огляду на таке.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (т.1 а.с.18), який був батьком позивача ОСОБА_3 , чоловіко відповідача ОСОБА_1 та батьком відповідача ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_4 заповіту не склав.
Сторони по даній справі є спадкоємцями першої черги.
Спадкова маса складається із частини квартири АДРЕСА_1 ) (т.1 а.с.19) та грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках ПАТ «КБ «ПриватБанк» (т.1 а.с.21), відносно одного з яких оформлено заповідальне розпорядження на користь позивача (т.1 а.с.22).
Позивач ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті батька шляхом подачі у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Михайлець К.О. йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із ненаданням ним правовстановлюючих документів на спадкове майно (т.1 а.с.26).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , Му ОСОБА_5 та ОСОБА_3 без визначення розподілу частки кожного співвласника у праві власності (т.1 а.с.19).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що вони законні та обґрунтовані, та зазначав про те, що позивач має обґрунтовані сподівання на набуття ним права власності на спадкове майно.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині повного задоволення позовних вимог у зв'язку з наступним.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтями 1217,1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг).
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За нормою частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Матеріалами справи підтверджено факт того, що сторони по справі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 .
Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Зважаючи на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , Му ОСОБА_5 та ОСОБА_3 без визначення розподілу частки кожного співвласника у праві власності, таким чином розмір ідеальної частки ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 ) складає 1/3 частину, доводи апеляційної скарги відповідачів даного факту не спростовують.
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Михайлець К.О. постановою від 27 липня 2016 року відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого, квартиру АДРЕСА_1 ), з посиланням на те, що ним не надані оригінали правовстановлюючих документів на ім'я померлого.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що позивач не звертався за правовстановлюючими документами на спірну квартиру до них, а тому його позовні вимоги є необґрунтованими, не можуть слугувати підставою для відмови у позові в частині визначення ідеальної частки померлого та визнання за спадкоємцями права власності на спадкове майно.
Втім доводи апеляційної скарги в частині безпідставності вимог про визнання права власності на грошовий (депозитний) вклад заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування” свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивачем у зазначених спорах може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог ст.ст.1268-1270 ЦК України, а належним відповідачем у такому спорі є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно (постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №638/18364/13-ц).
Крім того, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки при розгляді вказаної категорії справ обов'язковим є наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину має бути підтверджена документально, тобто відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а ненадання таких документів є підставою для відмови у позові (постанова Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №303/210/16-ц).
Позивач не надав суду відомостей про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину саме на грошові (депозитні) вклади.
Зважаючи на те, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину саме на квартиру, вимоги про визнання права власності на грошові (депозитні) вклади, зважаючи на те, що один вклад містить заповідальне розпорядження, а банком надані відповіді про наявність грошових коштів на рахунках, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, прийнявши до уваги доводи приведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Згідно з ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи результат розгляду даної справи, з врахуванням пропорційності заявлених та задоволених вимог, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати за подачу позову у розмірі по 640 грн. з кожної, а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати, понесені при поданні апеляційної скарги у розмірі по 480 грн. кожному.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Михайлець Ксенія Олександрівна, акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», про визначення розміру частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Встановити, що розмір ідеальної частки ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 ) складає 1/3 частина.
Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/9 частину нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 ), загальною площею 43,8 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м, що складається з: приміщення 1 - коридору площею 5,8 кв.м, приміщення 2 - вбиральні (суміщеної) площею 2,7 кв.м, приміщення 3 - кухні площею 6,7 кв.м, приміщення 4 - житлової кімнати площею 18,4 кв.м, приміщення 5 - житлової кімнати площею 8,7 кв.м, приміщення 6 - вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, приміщення 7 - вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, приміщення 8 - вбудованої шафи площею 0,3 кв.м, балкону площею 0,8 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 )право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/9 частину нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 ), загальною площею 43,8 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м, що складається з: приміщення 1 - коридору площею 5,8 кв.м, приміщення 2 - вбиральні (суміщеної) площею 2,7 кв.м, приміщення 3 - кухні площею 6,7 кв.м, приміщення 4 - житлової кімнати площею 18,4 кв.м, приміщення 5 - житлової кімнати площею 8,7 кв.м, приміщення 6 - вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, приміщення 7 - вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, приміщення 8 - вбудованої шафи площею 0,3 кв.м, балкону площею 0,8 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/9 частину нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 ), загальною площею 43,8 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м, що складається з: приміщення 1 - коридору площею 5,8 кв.м, приміщення 2 - вбиральні (суміщеної) площею 2,7 кв.м, приміщення 3 - кухні площею 6,7 кв.м, приміщення 4 - житлової кімнати площею 18,4 кв.м, приміщення 5 - житлової кімнати площею 8,7 кв.м, приміщення 6 - вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, приміщення 7 - вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, приміщення 8 - вбудованої шафи площею 0,3 кв.м, балкону площею 0,8 кв.м.
В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі по 640 грн. з кожної.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати у розмірі по 480 грн. кожному.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.