Справа № 761/37979/18
Провадження № 2/761/2502/2019
22 листопада 2019 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Архипову І.Р.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника третьої особи ДП ? Поліграфкомбінат ? Україна ?:
Чебан Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, треті особи: Шевченківський районний відділ №2 Головного управління державної міграційної служби у місті Києві, Державне підприємство ? Поліграфічний комбінат ? Україна ? по виготовленню цінних паперів про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди
В жовтні 2018 року ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача: Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа: Шевченківський районний відділ №2 Головного управління державної міграційної служби у місті Києві, в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення на 63 дні виготовлення паспорта для виїзду за кордон у розмірі 1 053, 33 грн.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення на 63 дні виготовлення паспорта для виїзду за кордон у розмірі 1 053, 33 грн.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000, 00 грн., яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з затримкою виготовлення паспорта для виїзду за кордон.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 січня 2018 року він подав заяву до Шевченківський районний відділ №2 Головного управління державної міграційної служби у місті Києві про надання адміністративної послуги, а саме: оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій, для себе та своєї доньки. За дані послуги сплатив дві квитанції щодо обов'язкового платежу на суму 557, 32 грн., кожна, за оформлення вищезазначених паспортів у строк не пізніше 20 робочих днів. Проте, не зважаючи на те, що позивач замовив послугу та своєчасно її оплатив, надавши усі необхідні документи які вимагалися з його боку, паспорта громадян України для виїзду за кордон на своє ім?я та ім?я своєї доньки отримав лише 24 квітня 2018 року, а це 45 робочих днів з моменту подачі заяв на оформлення. В березні 2018 року ОСОБА_1 зі своєю сім?єю планував туристичну поїздку за кордон, проте, у зв'язку з не виконанням відповідачем вимог законодавства, його сім?я не змогла прийняти участь у подорожі. А тому, на думку позивача, з відповідача на його користь підлягає стягненню пеня, відповідно до п.5 ст. 10 Закону України ? Про захист прав споживачів ?, за кожний день прострочки у сумі - 1 053, 33 грн. кожному, за паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій у строк не пізніше 20 робочих днів. 15 березня 2018 року від ДМС України отримав відповідь на своє письмове звернення від 02 березня 2018 року, яким повідомлено, що ДМС не здійснює функцію виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а 15 лютого 2018 року замовлені ним паспорта громадянина України для виїзду за кордон направлені до ДЦПД ДП ? ПК ? Україна ? по виготовленню цінних паперів. Вищезазначеними діями відповідача йому були спричинені моральні страждання у відшкодування яких він просить стягнути моральну шкоду у розмірі 2 000, 00 грн.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року до участі у справі було залучено в якості відповідача Центральне міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, як правонаступника відповідача Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено - Державне підприємство ? Поліграфічний комбінат ? Україна ? по виготовленню цінних паперів.
В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; направив письмовий відзив на позов та просив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своє позиції зазначив, що позивачем помилково обрано спосіб захист його прав з посиланням на Закон України ? Про захист прав споживачів ?, оскільки, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон є адміністративною послугою, а територіальні органи та підрозділи ДМС України є суб?єктами владних повноважень, а не суб?єктом господарювання. Таким чином, до спірних правовідносин, де відповідачем є ДМС України, як суб'єкт владних повноважень, не можуть бути застосовані норми Закону України ? Про захист прав споживачів ?, які регулюють сферу правовідносин, де однією зі сторін є суб'єкт господарювання. З наведеного вбачається, що Закон України ? Про захист прав споживачів ? не врегульовує сферу правовідносин, що склалися між сторонами по справі, та, як наслідок, не може бути взято до уваги в якості обґрунтування позовних вимог. ОСОБА_1 , дійсно, 20 січня 2018 року подав заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв'язку з оформленням паспортів громадянина України для виїзду за кордон, 03 лютого 2018 року передані персональні дані для виготовлення документа ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Всі дії, передбачені порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з боку працівників Шевченківський районний відділ №2 Головного управління державної міграційної служби у місті Києві виконані у встановлені терміни. Також зазначила, що територіальні відділи ДМС України не мають змоги впливати на швидкість другу паспортів та проведення процедури персоніфікації бланків паспортів, дане питання відноситься лише до компетенції ДЦПД ДП ? ПК ? Україна ? по виготовленню цінних паперів. Відповідач не несе відповідальності за строки виготовлення паспорта громадян України для виїзду за кордон. Жодних порушень під час надання адміністративної послуги позивачу з боку працівників відповідача допущено не було. Вимоги щодо надання адміністративної послуги у вигляді отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон відповідачем були виконані відповідно до вимог законодавства щодо надання адміністративних послуг у сфері міграції, що підтверджується наданими документами з боку відповідача.
Представник третьої особи: Шевченківського районного відділу №2 Головного управління державної міграційної служби у місті Києві в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник третьої особи: державного підприємства ? Поліграфічний комбінат ? Україна ? по виготовленню цінних паперів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала, посилаючись на те, що відповідно до Постанови № 152 Поліграфкомбінат ? Україна ? здійснює виключно лише виготовлення та поставку персоналізованих бланків закордонних паспортів, згідно з укладеним з ДМС України договорами та не має жодних відносин з громадянами щодо видачі їм закордонних паспортів. Крім того, представником звернуто увагу суду на те, що між ОСОБА_1 та Поліграфкомбінат ? Україна ? не було укладено жодних договорі. Отримувачем коштів, які сплачені позивачем за надання адміністративних послуг, включаючи вартість продукції та документів, що видаються при наданні адміністративних послуг є ГУ ДМС України у м. Києві. обґрунтування позивачем своїх позовних вимог з посиланням на Закон України ? Про захист прав споживачів ? є помилковим, оскільки, Закон України ? Про захист прав споживачів ? чітко визначає перелік порушень прав споживачів та відповідальність за їх порушення, під дію якого, надання адміністративних послуг не підпадає. Вимоги позивача щодо відшкодування спричиненої моральної шкоди також не підлягають задоволенню, так як є необґрунтованими.
Суд, заслухав пояснення позивача, представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що 20 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон в регламентному порядку ( у строк до 20 робочих днів ) на своє ім?я та ім?я своєї доньки ( 2016 року народження ) та надав дві квитанції про сплату на 557, 32 грн. кожна.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.16 Закону України ? Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус ? оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Рішення про оформлення документа, у тому числі замість втраченого або викраденого, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, приймається розпорядником Реєстру, Міністерством закордонних справ, ЗДУ, уповноваженим органом з питань цивільної авіації, капітаном морського порту за результатами ідентифікації заявника.
Відповідно до ч.2 ст.15 та ч.2 ст.22 Закону України " Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус ", постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 152 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ( надалі по тексту - Порядок).
В п.1 Порядку зазначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - паспорт для виїзду за кордон) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім'я якої він оформлений, і дає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій.
Оформлення ( у тому числі замість втраченого або викраденого ), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюються: особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто (п.7 Порядку).
Підпунктом 1 пункту 8 Порядку встановлено, що паспорт для виїзду за кордон видається: не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.
Отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон спрямовано на набуття особою права на виїзд з України і в'їзд в Україну, за змістом статті 1 Закону України від 06.09.2012 року № 5203-УІ ? Про адміністративні послуги?, оформлення та видача вказаного паспортного документа є адміністративною послугою, а територіальні органи та підрозділи ДМС України - суб'єктами надання даної послуги.
Відповідно до ст.11 Закону України ? Про адміністративні послуги?, при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб?єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо) (частини перша, п'ята).
Як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється самим позивачем, замовлені паспорти ним ( ОСОБА_1 ) були отримані 24 квітня 2018 року.
Звертаючись до суду за захистом свого порушеного прав, ОСОБА_1 посилався на Закон України ? Про захист прав споживачів ? та просив суд, стягнути пеню в порядку ч.5 ст.10 зазначеного Закону .
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України ? Про захист прав споживачів? регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Статтею 1 Закону України ? Про захист прав споживачів ? визначено терміни, а саме: виконавець суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживча для задоволення його особистих потреб; договір усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі-розрахунковий документ).
У Законі визначені, зокрема, додаткові підстави для визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача (ст. 18 Закон України ? Про захист прав споживачів ?); установлена пеня у розмірі 3 % вартості роботи (послуги) за кожен день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором. Коли ж вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі 3 % загальної вартості замовлення (ч. 5 ст. 10 Закон України ? Про захист прав споживачів ? ).
Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України ? Про захист прав споживачів ?, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Разом з тим, враховуючи, що окремі види правовідносин з участю споживачів регулюються й спеціальними законами України (наприклад, страхування, перевезення, фінансові послуги, житлово-комунальні послуги тощо), вищевказаний Закон застосовується в частині, не врегулюваній спеціальним законом.
З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що між сторонами склалися правовідносини щодо оформлення позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які врегульовані спеціальними законами, якими є Закон України ? Про адміністративні послуги ?, Закон України ? Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус ?, а тому, посилання ОСОБА_1 на Закон України ? Про захист прав споживачів ? в обґрунтування заявлених ним позовних вимог є помилковим.
Відповідно до п. 10 Постанови №152 оформлення у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами/підрозділами ДМС здійснюється через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства ? Поліграфічний комбінат ? Україна ? по виготовленню цінних паперів.
Законом України ? Про центральні органи виконавчої влади ? від 17 березня 2011 року передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (стаття 3).
Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360 ? Про затвердження Положення про Державну міграційну службу України ?, ДМС України відповідно до покладених на неї завдань надає адміністративні послуги, відповідно до закону (підпункти 10, 36 пункту 4).
За оформлення паспорта для виїзду за кордон (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється плата (за кордоном - консульський збір) у порядку та у розмірах, встановлених законодавством. Документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів (консульського збору), додаються до заяви-анкети (пункти 16, 17 Порядку № 152).
Оскільки отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон спрямовано на набуття особою права на виїзд з України і в'їзд в Україну, за змістом статті 1 Закону України від 06 вересня 2012 року ? Про адміністративні послуги ?, оформлення та видача вказаного паспортного документа є адміністративною послугою, а територіальні органи та підрозділи ДМС України - суб'єктами надання даної послуги і є суб'єктом владних повноважень, а не суб'єктом господарювання.
Правовідносини в сфері надання адміністративних послуг регулюються Законом України ? Про надання адміністративних послуг ? та Порядком оформлення, видачі, обміну, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року № 1001).
Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 4 від 31.03.1995 р. із змінами та доповненнями внесеними ППВС України № 1 від 27 лютого 2009 року ? Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ?, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що при розгляді справи позивачем не надано доказів та не доведено, що діями або бездіяльністю відповідача йому заподіяно втрати немайнового характеру, не надано пояснень з чого він виходить оцінюючи заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 2 000, 00 грн., суд прийшов до висновку про відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що посилання ОСОБА_1 на Закон України ? Про захист прав споживачів ? в частині стягнення пені є безпідставними, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 142, 206, 229, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.1, 10 Закону України ? Про захист прав споживачів ?, ст.11 Закону України ? Про адміністративні послуги ?, ст.ст. 15, 16, 22 Закону України ? Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус ?, суд
Позов ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, треті особи: Шевченківський районний відділ №2 Головного управління державної міграційної служби у місті Києві, Державне підприємство ? Поліграфічний комбінат ? Україна ? по виготовленню цінних паперів про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Повний текс рішення суду складено 29 листопада 2019 року.
Суддя: