Провадження №8/760/12/19
Справа № 760/3389/15-ц
21 листопада 2019 року м. Київ
Солом'янський районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Козленко Г.О.,
за участю секретаря - Хліменкової А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 760/3389/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 760/3389/15-ц, згідно якої просила скасувати заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша київська державна нотаріальна контора, Нотаріус міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Таїса Олександрівна, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , як єдиному спадкоємцю, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та 15.12.2012 проведено державну реєстрацію права власності в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
У ОСОБА_3 був син ОСОБА_2 , якого він не визнавав, його життям не цікавився, жодних відносин з ним не підтримував та оспорював своє батьківство щодо нього. На момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 була переконана, що ОСОБА_2 не є його спадкоємцем оскільки не є його рідним сином, однак як згодом їй стало відомо, ОСОБА_3 не зміг в судовому порядку виключити запис про себе як батька з актового запису про народження ОСОБА_2 .
Заочним рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 03.09.2014 по справі №760/583/14-ц ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 - два місяці після набрання рішенням законної сили.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 12.02.2016 по справі №760/3389/15-ц визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для ухвалення даного судового рішення стало рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 03.09.2014 року.
Про існування даних судових рішень ОСОБА_1 дізналася лише в серпні-вересні 2016 року та подала заяву про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2014, а потім апеляційну скаргу на нього. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 дане рішення суду залишено без змін, а тому було подано касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 17.10.2018 заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 було скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 .
Оскільки підставою для ухвалення заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 по справі №760/3389/15-ц було заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 по справі № 760/583/14-ц, яке було скасоване постановою Верховного Суду від 17.10.2018, то заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі п.3 ч.2 ст.423 Цивільного процесуального кодексу України.
ОСОБА_1 зазначає про те, що нею було пропущено тридцяти денний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з поважних причин, а тому в порядку п.6 ч.3 ст.426 ЦПК України, до даної заяви останньою додано клопотання про його поновлення, виходячи з наступних підстав.
На момент прийняття постанови Верховного Суду від 17.10.2018 ОСОБА_1 перебувала за адресою свого зареєстрованого місця проживання на тимчасово окупованій території України в місті Донецьк, де здійснювала догляд за пристарілою матір'ю. При цьому сама заявник має інвалідність ІІ групи.
Про прийняття постанови Верховного Суду ОСОБА_1 повідомила її представник адвокат Коваленко А.В. електронним листом надісланим з її електронної пошти. Так як на той час заявник не могла повернутися в Київ, а поштове сполучення між даними територіями було припинено, то між нею та її представником було погоджено, що остання складе та подасть необхідні документи для поновлення одноосібного права власності ОСОБА_1 на квартиру в порядку спадкування. Адвокат Коваленко А. В. запевнила, що поновлення майнових прав на квартиру має проводитися в порядку повороту виконання рішення. Оскільки ОСОБА_1 не є фахівцем в галузі права, то цілковито покладалася на професіоналізм адвоката. В подальшому представник, підготувала та подала до Солом'янського районного суду м. Києва заяву про поворот виконання рішення суду, надіславши на адресу ОСОБА_4 копію, датовану 28.12.2018. Однак, як згодом з'ясувалося, заява була подана до суду лише 29 травня 2019 року, а не 28 грудня 2018 року, як ОСОБА_1 повідомлялося раніше.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.08.2019 було відмовлено у задоволенні заяви про поворот виконання рішення у цивільній справі № 760/3389/15-ц про визнання права власності в порядку спадкування.
Згодом ОСОБА_1 було з'ясовано, що після прийняття постанови Верховного Суду від 17.10.2018, представник повинна була в тридцяти денний строк подати заяву про перегляд рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12.02.2016 за нововиявленими обставинами, однак не зробила цього з незалежних від заявника причин.
Таким чином, представником Коваленко А.В. було допущено неналежне виконання своїх професійних обов'язків, виражене в обранні та намаганні застосувати неправильний спосіб захисту цивільних прав ОСОБА_1 , чим скоєно дисциплінарний проступок, а тому 03.09.2019 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області було подано відповідну скаргу.
Як зазначає заявник, у неї трапився гіпертонічний криз та інсульт, в результаті якого з 23.08.2019 по 30.08.2019 остання перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 6.
З цих причин ОСОБА_1 пропущено строк для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а саме внаслідок некомпетентних дій представника Коваленко А. В.
ОСОБА_1 вважає, що її вина у пропуску строку відсутня, з боку останньої було вчинено всі можливі та необхідні дії для скасування рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 шляхом надання Коваленко А. В. доручення на поновлення майнових прав ОСОБА_4 після прийняття постанови Верховного Суду від 17.10.2018.
В судовому засіданні заявник та її представник підтримали заяву та просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви та просив залишити її без розгляду. У клопотанні ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 за нововиявленими обставинами - відмовити, зазначивши наступне.
Відповідач додавши до своєї заяви клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, сам визнав факт його пропуску. Причини які зазначає відповідач не є поважними, а докази на підтвердження цих обставин не достатніми та не належними.
Аналіз документів доданих до заяви надає можливість не погодитися з аргументацією заявника з наступних підстав. З доданої переписки ОСОБА_1 та її представника, вбачається, що заявник отримала повідомлення про постанову Верховного суду України 30.10.2018, а 31.10.2018 відповіла на це повідомлення своєму представнику, почався перебіг строку.
11.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016, пропустивши зазначений чинним законодавством процесуальний строк більш ніж на одинадцять місяців.
Неналежне виконання професійних обов'язків представником Коваленко А.В. і відповідна скарга до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, теж не можуть бути належним доказом, так як заявник мала можливість електронного спілкування зі своїм представником незалежно від свого місцезнаходження і це підтверджується роздруківкою переписки.
У довіреності, яка була додана до клопотання зазначені ще чотири адвокати: Кушнір С.Б., Александров Д.О. , Мороз Я.С. і Немоп'яща П.С . При цьому строк між початком перебігу строку (31.10.2018) і поданням заяви про поворот виконання рішення її представником (29.05.2019) є значним. Хвороба у заявника сталася вже після 9-ти місяців з початку перебігу строку та тривала 7 днів.
Представник позивача вважає, що заявник не довела відсутність своєї вини щодо пропуску процесуального строку і не надала суду належних доказів відносно тих підстав на які вона посилається.
Представник Міністерства юстиції в судове засідання не з'явилась, надіславши до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, щодо вирішення заяви про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва за нововиявленими обставинами - поклалася на розсуд суду.
Завідувач Першої Київської нотаріальної контори, в судове засідання надав лист про розгляд справи без представника та просив прийняти рішення згідно діючого законодавства України.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши матеріали заяви, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Питання строку звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами врегламентовано ст. 424 ЦПК України та підлягає вирішенню з урахуванням приписів зазначеної статті.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано; з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:
... з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (п.3 ч.1 ст.424 ЦПК України);
… з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (п.2 ч.2 ст.424 ЦПК України).
Відповідно до ч.13 ст.33 ЦПК України, розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
За нормою ч.1 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами міститься у частині другій зазначеної статті Кодексу.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 житловою площею 29,2 кв.м, загальною площею 45,5 кв.м. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька, право власності на 1/2 частину грошових вкладів, які знаходяться в ТВБВ № 1000/0141 філії Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»: в сумі 4 716,08 грн; в сумі 3 311,70 грн; в сумі 862,05 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1000 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 30 988,00 грн (а.с.128-135 т.2).
Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 набрало законної сили та не переглядалося апеляційною та касаційною інстанціями.
У 2014 році Солом'янським районним судом м. Києва розглянута справа № 2-1650-14 (760-583-14-ц) та рішенням від 03.09.2014 задоволено позовну заяву ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після його батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - 2 місяці після набрання рішенням законної сили.
За результатами перегляду вказаного рішення апеляційною інстанцією, постановлено ухвалу від 22.06.2017 про відхилення апеляційної скарги, заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 залишено без змін.
Однак, за наслідкам перегляду зазначеної справи касаційною інстанцією, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 - скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Курильчук Т.О., про визначення додаткового строку у 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 - відмовлено.
За положеннями ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Як роз'яснено в п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 N 4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до пунктів 4-6 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 N 4, судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва, яке є предметом розгляду не оскаржувалось та набрало законної сили.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається.
Отже, вищевказані заявником обставини суд не може розцінювати як нововиявлені, так - як рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.06.2019 за своєю суттю та змістом є правильним.
Керуючись та на підставі постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 N 4, ст.ст.423, 429 ЦПК України, суд,-
ухвалив :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 760/3389/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 у цивільній справі № 760/3389/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша Київська нотаріальна контора, нотаріус Міського нотаріального округу міста Донецьк Курильчук Т.О., Публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» про визнання права власності в порядку спадкування залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Солом'янський районний суд міста Києва.
Суддя - Г.О. Козленко