Провадження № 2-а/760/824/19
В справі № 640/2843/19
17 грудня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Гак Г.М.,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 12 грудня 2018 року.
Посилається в позові на те, що нею на робочому місці була отримана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення строків сплати єдиного соціального внеску на два дні.
Зазначає, що постанова винесена відповідачем, проте фактично підписана керівником Білоцерківської ДПІ, який не надав жодного документа на підтвердження повноважень на підписання постанови та протоколів.
Вважає, що постанова винесена з порушенням норм КУпАП та Конституції України.
Так, вона не наділена розпорядчими функціями та не має можливості самостійно виконувати фінансові платежі без керівника підприємства, який до відповідальності притягнутий не був.
Згідно посадової інструкції головний бухгалтер підпорядковується керівнику підприємства, що є фактичною вказівкою на її підпорядкованість.
Діями відповідача були порушені її права на захист, порушені строки повідомлення про притягнення її до адміністративної відповідальності, а також постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, передбачених нормами КУпАП.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Ухвалою від 27 травня 2019 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання до суду відзиву на позовну заяву.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження 05 липня 2019 року.
Станом на день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 12 грудня 2018 року посадовою особою відповідача була винесена постанова на підставі протоколу від 07 грудня 2018 року, про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП у зв'язку з тим, що останньою було несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: 22 листопада 2019 року, замість 20 листопада 2019 року.
Диспозиція ч. 3 ст. 165-1 КУпАП передбачає відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП.
Обов'язок же доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватися судом.
Так, з постанови про накладення адміністративного стягнення від 12 грудня 2018 року вбачається, що позивачка в порушення ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» несвоєчасно сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як посадова особа, а саме - головний бухгалтер КП КОР «Тетіївтепломережа», у зв'язку з чим була притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 165-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Так, з наданих позивачкою при зверненні до суду документів вбачається, що КП КОР «Тетіївтепломережа» був сплачений внесок 19 листопада 2018 року через Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк».
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб'єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Пунктом 1.24 ст. 24 Закону визначено, що переказ коштів це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У відповідності до п. 8.4. ст.8 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Таким чином, тривалість оброблення банківською установою операцій з переведення платежів не може бути відповідальністю позивачки та підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
При тому доказів несвоєчасності сплати вказаних внесків ні протокол, ні постанова не містять, як не містять вони відомостей щодо неправильності сплати внеску.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1)чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2)чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року № 566, відповідно до розділу ІІ якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів доходів і зборів.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
Відповідно до статті 278 КУпАП керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з'ясовує: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складені Протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.
За результатами розгляду справи посадова особа органу доходів і зборів виносить одну з таких постанов: постанова про накладення адміністративного стягнення за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції; постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач, не надавши до суду відзив на позовну заяву, заперечень проти вимог позивача та викладених ним обставин, не спростував.
В той же час позивачем були надані належні докази на підтвердження своїх вимог, які відповідачем спростовані також не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені при дослідженні доказів обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 165-1 ч. 3, 265-2, 268, 276, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2018 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.А.Шереметьєва