Провадження №2/760/1846/19
Справа №760/4369/17
05 грудня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Кривулько С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 264127,31 грн. та судовий збір.
В позові посилається на те, що 10.12.2013 між ПАТ «СБЕРБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 174#00017817726, відповідно до п. 1.1 умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 53 000,00 гривень, а позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використовувати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути кредит та сплатити нараховані проценти в порядку, передбаченому графіком повернення кредиту.
Позивач посилався на те, що він виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, проте відповідач не здійснює погашення чергових платежів, чим, на думку позивача, порушує прийняті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 23.02.2017 утворилась заборгованість в розмірі 264127,31 гривень, з яких: 51918,57 гривень - заборгованість за кредитом; 56830,38 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом; 96383,56 гривень - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом; 58994,80 гривень - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом.
З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.
06.03.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Кізюн Л.І.
09.03.2017 судом направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві та відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
27.03.2017, 30.03.2017 до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду від 28.03.2017 по справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду.
17.05.2018 до суду відповідачем подано заяву в якій просить застосувати позовну давність щодо розрахунків позивача та нарахування сум пені та зменшити суму заборгованості.
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 28.08.2018, вищезазначену справу було передано головуючому судді Букіній О.М. у зв'язку з тимчасовим відстороненням судді Кізюн Л.І. від здійснення правосуддя.
10.09.2019 до суду позивачем подані додаткові пояснення в яких просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, проте останнім подано заяву до суду в якій просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд до відома не поставили.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Судом встановлено, що 10.12.2013 між ПАТ «СБЕРБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 174#00017817726, відповідно до п. 1.1 умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 53 000,00 гривень, а позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використовувати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути кредит та сплатити нараховані проценти в порядку, передбаченому графіком повернення кредиту (а.с.9)
Пунктом 1.2 договору передбачно, що розмір процентів за користування кредитом складає 35% річних.
Згідно вимог п. 6.9 договору, у разі порушення (невиконання/неналежне виконання) позичальником своїх зобов'язань, передбачених п. 2.5 цього договору (щодо страхування життя, здоров'я та працездатності) та/або передбачених в підпункті «а» пункту 7.1 цього договору, сторони погодили, що починаючи з першого календарного числа місяця, наступного за місяцем, в якому позичальником було порушено (невиконано/неналежно виконано) будь - яке з перелічених вище в цьому пункті договору зобов'язань, діюча процентна ставка за користування кредитом встановлюється в новому розмірі, а саме в розмірі збільшеному на 2 процентних пункти. Зазначеним пунктом позичальник погодив зміну процентної ставки, що не потребує укладення додаткової угоди.
Згідно п. 6.2 та 6.5 зазначеного кредитного договору проценти нараховуються на загальну суму заборгованості. Відповідно до п. 6.6 кредитного договору, проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця в перший робочий день періоду, наступного за звітним.
Згідно п. 8.3 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним договором, в т.ч. у разі несплати у строки, визначені кредитним договором частини кредиту та/або процентів за його користування, а позичальник, відповідно до п. 8.5 кредитного договору, у разі отримання від банку письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобов'язаний здійснити усі платежі на користь банку (при цьому, строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку банк здійснив розрахунок заборгованості за кредитним договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Пунктом 10.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення будь-якого платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, банк виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, що підтверджується випискою по позичковому рахунку.
Разом з тим, боржник порушив прийняті на себе договірні зобов'язання, що полягає у несплаті кредитних коштів по тілу кредиту та нарахованих процентах, як передбачено умовами Кредитного договору № 174#00017817726 від 10.12.2013, в результаті чого утворилась заборгованість.
Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості по кредиту, наданого позивачем, так і самою стороною відповідача у судовому засіданні підтверджено невиконання відповідачем умов кредитного договору.
Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором №174#00017817726 від 10.12.2013, сума боргу станом на 264127,31 гривень, з яких: 51918,57 гривень - заборгованість за кредитом; 56830,38 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом; 96383,56 гривень - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом; 58994,80 гривень - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом.
З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2014 позивач направляв на адресу відповідача вимоги Вих. 4767/7/18-5-1 про дострокове погашення кредиту, які залишилися поза увагою позичальника.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст.ст. 623, 625 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором вбачається, що сума заборгованість по пені складає 155378,36 грн., що перевищує тіло кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом.
На думку суду, такі дії позивача щодо нарахування значного розміру пені можуть тлумачитися як виявлення ознак недобросовісності. Тому у світлі вищезазначених міркувань та з огляду на усі наявні матеріали, суд вважає за потрібне ухвалити рішення на засадах справедливості, зменшивши розмір пені до суму основної заборгованості по тілу кредиту, тобто 51918,57 грн.
Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03.09.2014 № 6-100цс14.
Виходячи з того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Разом з тим, суд не приймає до уваги заперечення сторони відповідача щодо розміру пені, та не вбачає за доцільне застосувати в даному випадку спеціальну позовну давність до вимоги про стягнення пені з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Разом з тим, вбачається, що пунктами 11.6 кредитних договорів встановлено умови, що за будь-якими вимогами сторін, які випливають за даним договором, встановлюється позовна давність у три роки.
Таким чином, суд вважає, що підстави для застосування позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені відсутні, як і відсутні підстави для не прийняття судом до уваги наданого позивачем розрахунку пені за кредитним договором.
З огляду на наведене, позовна заява Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитними договорами підлягає задоволенню частково.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що відповідач не виконав умов Кредитного договору № 174#00017817726 від 10.12.2013, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 160 667, 52 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 2410, 01 грн.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 598, 610, 611, 612, 623, 625, 629, 1048 -1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209, 211, 223, 247, 258, 259,
263-265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України -
Позов Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (код ЄДРПОУ: 25959784, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 174#00017817726 від 10.12.2013 у розмірі 160 667, 52 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (код ЄДРПОУ: 25959784, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46) судовий збір у розмірі 2410,01 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.М.Букіна