Справа № 760/6518/17
Провадження № 1-кс/760/16258/19
19 грудня 2019 суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 , -
У провадженні судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження № 12014100090007163 від 19.08.2014р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 186 КК України (справа № 760/6518/17).
12.12.2019р. представник потерпілих - адвокат ОСОБА_3 , в інтересах потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , подав до канцелярії суду заяву про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 .
Подана заява обґрунтована представником потерпілих - адвокатом ОСОБА_3 тим, що в даному кримінальному провадженні, на його думку, суддею ОСОБА_6 навмисно незаконно було відмовлено у доступі потерпілим до правосуддя та істотно було порушено норми процесуального права при проведенні судових засідань 04.10.2019р. та 22.11.2019р., оскільки суддею було прийнято рішення про проведення судового розгляду без участі потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Крім того, на думку представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3 , суддею ОСОБА_6 було порушено засади рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості, та порушено права потерпілих, що передбачені ст.ст. 3, 6, п. 1 Європейською конвенцією «Про захист прав та основних свобод людини».
Тому, на думку представника потерпілих, вказані дії та рішення судді ОСОБА_6 викликають сумніви у її неупередженості під час розгляду даного кримінального провадження.
В судове засідання представник потерпілих - адвокат ОСОБА_3 не з'явився, проте надіслав заяву про розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_6 без участі його та потерпілих.
Крім того, в судове засідання не з'явився прокурор ОСОБА_8 , проте подав до суду заяву про розгляд заяви без його участі.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду заяви.
Особа, якій заявлено відвід, про день час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 81 КПК України суддя ухвалив проводити розгляд заяви у відсутності учасників провадження та особи, якій заявлено відвід.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Як встановлено в судовому засіданні, підставою для відводу судді ОСОБА_6 є незгода представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3 з процесуальними діями та рішеннями судді, що відповідно до ст. 75 КПК України не є підставою для відводу. Думка представника потерпілих про упередженість судді носить характер припущень. Крім того, недодержання суддею процесуальних норм при проведенні судового розгляду або прийнятті рішень може бути підставами для їх оскарження в апеляційному порядку окремо чи разом з прийнятим по справі рішенням відповідно до КПК України.
Крім того, викладені в заяві факти, які на думку адвоката, є підставами для відводу судді ОСОБА_6 , є голослівними. Доказів на їх підтвердження суду не надано.
За таких обставин, заява представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України, суддя, -
У задоволенні заяви представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 , від розгляду кримінального провадження № 12014100090007163 від 19.08.2014р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 186 КК України (справа № 760/6518/17) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1