Провадження № 2-з/760/395/19
Справа № 760/33606/19
12 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шоста Київська державна нотаріальна контора, Департамент з державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом,-
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову в якій просила накласти арешт на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 186953780000), право власності на яку (розмір частки 1) зареєстровано за ОСОБА_2 .
Свою заяву ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що під час перебування батьків позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі виникло право спільної сумісної власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 та відповідно кожному з подружжя належала Ѕ частини квартири незалежно від того, на чиє ім'я оформлено право власності на неї.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після смерті батька відкрилася спадщина на 1/2частини квартири АДРЕСА_1 . При цьому, померлий не залишив заповіт, право на спадкування за законом отримали його діти та дружина в рівних частках, зокрема по 1/6 частки квартири. Оскільки на час відкриття спадщини після померлого ОСОБА_4 , позивач проживала та була зареєстрована разом з останнім, вона є такою, що прийняла спадщину після батька, а саме на 1/6 квартири АДРЕСА_1 .
Також зазначила, що постановою державного нотаріуса П'ятої київської державної нотаріальної контори Коробанової О.В. від 08.11.2019 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що неможливо встановити належність на праві власності вищевказаної квартири ОСОБА_4 , померлому, оскільки згідно інформаційної довідки № 30701 КВ-2019 від 21.08.2019 право власності на вказану квартиру не зареєстровано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
11.07.2019 державним реєстратором Департамент з державної реєстрації виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крижевським В.В. за заявою ОСОБА_2 на підставі довідки Житлово-будівельного кооперативу «Метробудівець» про членство в кооперативі та про внесення таким членом пайового внеску в повному обсязі від 21.06.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47, 4 кв.м, житловою площею 28, 6 кв.м.
Постановою від 08.11.2019 державним нотаріусом Шостої київською нотаріальної конторою Мостицькою С.А. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після смерті її матері ОСОБА_3 , оскільки позивач не є спадкоємцем за заповітом та не має права на обов'язкову частку. Як зазначено у постанові, ОСОБА_2 нотаріусу наданий заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Наумеуко М.Г. 29.09.2018 за реєстровим № 2520, відповідно до якого померла ОСОБА_3 все належне їй рухоме та нерухоме майно де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, на що вона матиме право за законом і що їй належатиме на день смерті заповіла синові - ОСОБА_2 .
Крім того особа , яка подала заяву зазначила, що оскільки на ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на всю квартиру, без врахування спадкової долі позивача після смерті батька, що становить 1/6, таке свідоцтво підлягає визнанню недійсним в судовому порядку в частині частки спадкоємця - ОСОБА_2 .
Позивачу стало відомо, що на Інтернет ресурсах з продажу нерухомості розміщені оголошення про продаж квартири у будинку АДРЕСА_2 .
Таким чином, наявні об'єктивні підстави вважати, що до вирішення спору по суті майно, яке є предметом спору, може бути відчужене, що у разі задоволення позову, значною мірою утруднить виконання рішення у справі та призведе до необхідності вчинення позивачем додаткових дій для захисту порушеного права та, відповідно додаткових витрат позивача, яким можна запобігти саме шляхом забезпечення позову у даній справі.
ОСОБА_2 зазначає, що застосуванням заходів забезпечення позову можна запобігти настанню ще більших негативних для позивача наслідків та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не порушуючи при цьому прав та інтересів відповідача або будь-яких третіх осіб, в тому числі потенційних покупців квартири.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 2 ст.149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Встановлено, що предметом спору є визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме 1/6 частка квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З огляду на викладене вище, суддя приходить до висновку про задоволення поданої заяви.
Враховуючи предмет позову та вимоги чинного законодавства, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
Керуючись та на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149-153, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шоста Київська державна нотаріальна контора, Департамент з державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом - задовольнити.
Накласти арешт на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 186953780000), право власності на яку (розмір частки 1) зареєстровано за ОСОБА_2 .
Позивач: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Суддя - Г.О. Козленко