ун. № 759/23603/19
пр. № 3/759/9374/19
19 грудня 2019 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Степанова Сніжана Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського Управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
З протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що 26.11.2019 року о 14:35 годин, 29.11.2019 року о 12:35 годин, та 13.12.2019 року о 16:40 годин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 ,, 1935 року народження, в ході якого виражався нецензурною лайкою, внаслідок чого могло бути завдано шкоду психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень заперечував та пояснив, що сварка з матір'ю була лише 06.12.2019 року, в інші дні з матір'ю не сварився, письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи, підписував не читаючи.
Судом було досліджено надані матеріали по справі, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 136878 від 26.11.2019 року, № 136879 від 13.12.2019 року та № 136877 від 29.11.2019 року; рапорти працівника поліції; письмові пояснення ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених порушень.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи, він підписував не читаючи, зазначивши, що з матір'ю, у зазначені в протоколах дні, не сварився.
В рапортах працівника поліції зазначено, що ОСОБА_1 вчиняв насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 . Разом з цим, до суду не було надано будь-яких доказів на підтвердження зазначених фактів, не було надано пояснень ОСОБА_2 та взагалі не надано доказів на підтвердження факту звернення останньої до правоохоронних органів з таких підстав.
Крім цього, до протоколу про адміністративне правопорушення додано довідку ДОП Святошинського УП Шмигори О.В., згідно якої відносно ОСОБА_1 21.08.2019 року, 02.09.2019 року, 06.09.2019 року, 14.09.2019 року, 16.09.2019 року, 18.09.2019 року та 19.09.2019 року складались протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Разом з цим, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, за зазначеними протоколами ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та оголошено усне зауваження, тобто адміністративне стягнення не накладалось.
За таких підстав, з урахуванням відсутності в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколах про адміністративні правопорушення, керуючись принципами презумпції невинуватості та диспозитивності, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не підтверджена достатніми та допустимими доказами, тобто не доведена поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ч. 2 ст. 173-2, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено або захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя С.В. Степанова