Рішення від 19.12.2019 по справі 527/2641/19

Справа № 527/2641/19

провадження 2-а/527/40/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Олефір А.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Сектору реагування патрульної поліції Глобинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Чернишенка Андрія Григоровича, Глобинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2019 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Сектору реагування патрульної поліції Глобинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Чернишенка Андрія Григоровича, Глобинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №371167 від 30 листопада 2019 року.

У своєму позові позивач зазначив, що 30 листопада 2019 року начальником СРПП Глобинського ВП Чернишенко А.Г. складено постанову серії БАА №371167 про притягнення його до адміністративної відповідальності за те, що він не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та здійснював рух у темну пору доби без ввімкнених фар ближнього (дальнього) світла, чим порушив вимоги п. 2.1 та п. 19.1 ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає дану постанову незаконною, оскільки, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення Чернишенко А.В. застосував вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Проте, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Як санкція ч. 1 ст. 126 КУпАП, так і санкція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає стягнення у вигляді 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425,00 грн., а тому мала б застосовуватися лише санкція у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., а не 850,00 грн. Крім того, 30 листопада 2019 року він дійсно рухався автомобілем ВАЗ 21063 по вул. Мічуріна м. Глобине і виключив світло фар, коли припарковувався, щоб не сліпити зустрічний автомобіль, який рухався у його бік, а тому не порушував п. 19.1 ПДР України, так як не рухався по дорозі, а здійснював паркування. З відеозапису, який показав йому працівник поліції, не видно ні його автомобіля, ні номерних знаків. Таким чином, підстав для притягнення його до відповідальності за наявності таких доказів у нього не було.

Посилаючись на викладене, позивач проси суд визнати дії начальника Сектору реагування патрульної поліції Глобинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Чернишенка Андрія Григоровича, які виразилися у притягненні його до адміністративної відповідальності, протиправними; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №371167 від 30 листопада 2019 року про притягнення його за ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримував, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

16 грудня 2019 року відповідач направив на адресу суду відзив, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі за безпідставністю. Зазначав, що30 листопада 2019 року під час патрулювання території обслуговування був помічений автомобіль ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по вул. Мічуріна в м. Глобине з не увімкненими фарами ближнього (дальнього) світла в темну пору доби, тобто водій не виконав вимоги п. 19.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Після зупинки вказаного автомобіля водій ОСОБА_1 не надав на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2,1, 2,4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Ним у встановленому законом порядку було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці, роз'яснено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, надано можливість ознайомитися з доказами у справі, зокрема, відеозаписом з відео реєстратора службового автомобіля. Таким чином, при розгляді справи ним було повно та об'єктивно з'ясовано обставини вчинення правопорушень та керуючись ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., а не як зазначено у позові в розмірі 850,00 грн., роз'яснено порядок сплати та строк оскарження постанови, про що свідчить підпис ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, вважає позов необґрунтованим.

У відповідності до ч. ч.1, 9 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, а також відсутність підстави для відкладення розгляду справи, передбачених в ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які є у справі, суд встановив наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №371167 від 30 листопада 2019 року, ОСОБА_1 30 листопада 2019 року о 190.00 год. в м. Глобине по вул. Мічуріна, керував ТЗ ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР України, та не увімкнув ближнє (дальнє) світло фар в темну пору доби, чим порушив п. 19.1 ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП. Керуючись с. ст. 33,284, ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. В графі 8 вказаної постанови міститься підпис ОСОБА_1 про роз'яснення йому прав згідно статті 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП ( а.с. 5).

До вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення додано відеозапис реєстратора зі службового автомобіля, який також додано разом із відзивом на позов.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від «06» березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», роз'яснено, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За правилами ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості .

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ст.ст. 73, 75, 76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із п. 2.5 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки, передбачені п.2.1.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 19.1 а Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст. 36 КУпАП Ппри вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За змістом п.п. 8-10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція № 1395 від 07.11.2015 року) справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 Розділу IV Інструкції № 1395 від 07.11.2015 року розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Підставою для скасування постанови позивачем, зазначено те, за порушення ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП має бути накладено стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425,00 грн. а не 850,00 грн. А також те, що з наданого відеозапису неможливо ідентифікувати його автомобіль, а відео з реєстратора не є належним докази.

Разом з тим, з дослідженої постанови вбачається, що на ОСОБА_1 по завершенню розгляду справи накладено стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425,00 грн. Справа про адміністративне правопорушення розглядалася в присутності позивача, постанову оголошено негайно після розгляду справи, копію постанови позивач отримав на місці розгляду справи, клопотань на місці розгляду справи ОСОБА_1 не заявляв, що підтверджується відеозаписом реєстратора службового автомобіля, який в розумінні статтей 72-75 КАС України є належним та допустимим доказом.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, судом досліджено, що адміністративне стягнення застосовано відповідачем у відповідності до вимог закону, у межах санкції статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт вчинення адміністративних правопорушень та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищенаведене, а також те, що оскаржувана постанова складена у відповідності до ст. 283 КУпАП та вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом МВС 07 листопада 2015 року№1395, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, тому до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 140,251,278,280,283,286КУпАП, ст.ст.2,5,9,10,77,90,241,243-246,251,255 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Сектору реагування патрульної поліції Глобинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Чернишенка Андрія Григоровича, Глобинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії БАА №371167 від 30 листопада 2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне ім'я (найменування) сторін справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Відповідач: начальник Сектору реагування патрульної поліції Глобинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Чернишенко Андрій Григорович (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 189)

Третя особа: Глобинський відділ поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області ((39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 189)

Суддя А. О. Олефір

Попередній документ
86485330
Наступний документ
86485332
Інформація про рішення:
№ рішення: 86485331
№ справи: 527/2641/19
Дата рішення: 19.12.2019
Дата публікації: 24.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху