Єдиний унікальний номер 741/445/19
Провадження № 2/741/432/19
м. Носівка 03 грудня 2019 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Олійник Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, мотивуючи його тим, що влітку 2007 року з дозволу ОСОБА_2 він вселися у житловий будинок АДРЕСА_1 , проживає у ньому по теперішній час. ОСОБА_2 був його знайомим, у 2007 році повідомив, що їде на проживання у Закарпатську область, обіцяв повернутися та оформити договір купівлі-продажу будинку. З того часу ОСОБА_2 ніхто не бачив, сусіди говорили, що він помер. З часу поселення у будинок він (позивач) поліпшив стан домоволодіння (поміняв вікна та двері у будинку, побудував грубу, у дворі влаштував свердловину, придбав станцію для закачування води, відремонтував водопровід та каналізацію), підтримує його у належному стані, проводить поточні ремонти, сплачує платежі за комунальні послуги, обробляє присадибну земельну ділянку, яку приватизував у 2017 році.
ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.
У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розгляд справи проводити без участі їх представника.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для його відкладення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що починаючи з літа 2007 року ОСОБА_1 став проживати у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується обставинами, викладеними у позовній заяві.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 серпня 2017 року (а.с. 20) вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на садибний житловий будинок по АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав договір про користування електричною енергією, регулярно оплачує послуги (а.с. 10-19) .
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 344 ЦК України встановлено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Ураховуючи положення ст.ст. 335, 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
У судовому засіданні встановлено, що влітку 2007 року ОСОБА_1 став проживати у житловому будинку АДРЕСА_1 , у цьому будинку він проживає до цього часу, підтримує його в належному стані, проводить поточні ремонти, сплачує комунальні платежі, обробляє присадибну земельну ділянку, що підтверджується обставинами, викладеними у позовній заяві, та матеріалами справи (а.с. 9-19).
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що починаючи з літа 2007 року і по теперішній час ОСОБА_1 добросовісно, відкрито і безперервно володіє житловим будинком АДРЕСА_1 , а тому став добросовісним його набувачем.
За таких обставин суд визнає позовом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 59,35 кв. м, житловою площею 8,5 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв