Справа № 738/1870/19
№ провадження 2/738/555/2019
20 грудня 2019 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi у складі
судді Слісар А.В.
за участю
секретаря судового засідання Минець П.Д.
представника позивача Кулага О.В.
розглянув у вiдкритому судовому засiданнi в режимі відеоконференції з Чернігівським апеляційним судом цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -
В С Т А H О В И В:
У жовтні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно заяви № б/н від 15.09.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 1600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.09.2019 року становить 13657,40 грн.
Позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 13657,40 грн. за кредитним договором та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених у ньому, просила його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Заслухавши представника позивача та наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, 15.09.2008 року сторони уклали договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі чого ОСОБА_2 отримав платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації (а.с. 7). У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифів банк, які були надані йому в письмовому вигляді.
Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача станом на 30.09.2019 року складає 13657,40 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1499,03 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 11031,83 грн., штрафів (фіксована складова) у розмірі 500,00 грн. та 626,54 грн. штрафу (процентна складова).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки у даному випадку умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 15 вересня 2008 року процентна ставка зазначена у розмірі 3 % на місяць з розрахунку 360 днів у році, однак відсутні умови кредитування та строки дії договору, який відповідає строку дії картки.
Умови та правила надання банківських послуг, які додані до матеріалів справи не можуть бути підставою для стягнення відсотків за користування кредитом, нарахованої пені, штрафів, оскільки позивачем не було надано доказів, що саме додані до позову Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку діяли на час підписання відповідачем заяви приєднання, та саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку ознайомлювався відповідач та погоджувався з ними.
Враховуючи викладене, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафів не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредиту, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1499,03 грн., що складає заборгованість за кредитом.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню частково, тому згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 210,93 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору у розмірі 1499 грн. 03 коп. (одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять гривень три копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 210 грн. 93 коп. (двісті десять гривень дев'яносто три копійки) на повернення судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20.12.2019 року.
Суддя А.В. Слісар