Провадження № 3/734/1428/19 Справа № 734/3619/19
іменем України
20 грудня 2019 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Бузунко О.А.,
при секретарі Галюк Л.В.,
за участі прокурора військової прокуратури Чернігівського гарнізону Жук Б.С.,
у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління захисту економіки в Чернігівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженець смт Десна Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (до 05.04.2019 року), посада: начальник відділу капітального будівництва та ремонту (05.04.2019 р.), на даний час пенсіонер,
за частиною 1 статті 172-6 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 згідно з наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 25.09.2017 року № 112 був призначений на посаду начальника відділу капітального будівництва та ремонту Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 25.03.2019 року № 141 полковника ОСОБА_1 було звільнено у запас відповідно до пункту 2 частини п'ятої ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з 05.04.2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Таким чином, 05.04.2019 року ОСОБА_1 припинив виконання службових обов'язків начальника відділу капітального будівництва та ремонту Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Згідно зі ст.ст. 28-32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в силу займаної посади начальника відділу капітального будівництва та ремонту Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління, яку ОСОБА_1 обіймав у 2017-2019 роках, військового звання «полковник», останній був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв'язку з чим являвся військовою посадовою особою та у відповідності до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» був суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23 березня 2017 року № 1975-VІІІ абзац перший частини 5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» доповнено словами "військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, крім військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах".
Таким чином, дія абзацу першого частини 5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» не поширюється на начальника відділу капітального будівництва та ремонту Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковника ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до підпункту 2 п. 5, п.8 та п. 9 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб'єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ накладенням на нього власного ЕЦП. Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа). Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування. Після отримання зазначеного повідомлення суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку.
Таким чином, ОСОБА_1 , був зобов'язаний подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, тобто не пізніше 05.04.2019 року.
Про ознайомлення ОСОБА_1 з нормами Закону України «Про запобігання корупції», які регулюють питання заповнення та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування свідчить і факт подання ним та оприлюднення на сайті НАЗК своїх декларацій за 2016-2018 роки, які він подав 31.03.2017 року, 26.03.2018 року та 13.03.2019 року відповідно.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, декларація особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням) ОСОБА_1 зареєстрована в Реєстрі 07.06.2019 року о 08 год. 32 хв. (яка перебуває у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - https://public.nazk.gov.ua).
Чинним законодавством України не визначено перелік поважних причин, які б могли спричинити несвоєчасне подання декларації (повідомлення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відтак це оціночне поняття. Однак, виходячи із судової практики по справам вказаної категорії, поважними причинами визнавались такі причини, через які особа об'єктивно не могла виконати обов'язок, встановлений ЗУ «Про запобігання корупції», зокрема хвороба особи, стихійне лихо (повень, пожежа, землетрус), перебування (тримання) під вартою, відсутність відомостей, необхідних для подання декларації (повідомлення) тощо. Факт наявності таких 1 підстав повинен бути документально засвідчений відповідними документами.
Отже, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ст. 172-6 КУпАП, в порушення абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», 07.06.2019 року о 08.32 годині, несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за формою, що визначається Національним агентством, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнав, оскільки умислу на неподання е-декларації не мав, про необхідність її подання просто не знав.
Прокурор військової прокуратури Чернігівського гарнізону в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в межах санкції даної статті.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав.
Так, положення ст. 129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що згідно з наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 25.09.2017 року № 112 був призначений на посаду начальника відділу капітального будівництва та ремонту Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 25.03.2019 року № 141 полковника ОСОБА_1 було звільнено у запас відповідно до пункту 2 частини п'ятої ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з 05.04.2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Таким чином, 05.04.2019 року ОСОБА_1 припинив виконання службових обов'язків начальника відділу капітального будівництва та ремонту Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Частиною першою ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Приміткою до ст. 172-6 КУпАП визначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно вимог підпункту «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
В той же час, приміткою до ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» /в редакції, чинній як на час звільнення ОСОБА_1 , так і на час складення протоколу про адміністративне правопорушення/ передбачено, що особи, визначені в підпункті «г» ч.1 п.1 цієї статті, звільняються від обов'язку подання декларації за умови неперебування на інших посадах, визначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Доказів перебування ОСОБА_1 на посадах, визначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суду не надано.
02 жовтня 2019 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» примітку до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» виключено.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23 березня 2017 року № 1975-VІІІ абзац перший частини 5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» було доповнено словами "військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, крім військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах".
При цьому, при прийнятті 02 жовтня 2019 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» зміни до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» в частині, яка стосується звільнення осіб від подання декларації, внесені не були. Наведене дає підстави дійти висновку, що примітка до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» мають різні сфери регулювання і наявність примітки до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» до моменту внесення відповідних змін 02 жовтня 2019 року дає підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відсутній.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 245, 247, 284, 285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Козеелцький районний суд Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.А. Бузунко