Справа № 750/4168/17
Провадження № 6/750/238/19
19 грудня 2019 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Требух Н.В.
з секретарем судового засідання Будаш М.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації заробітної плати
за участі сторін, -
встановив
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова із заявою про поворот виконання рішення у справі №750/4168/17 за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації заробітної плати. Не погоджуючись з заявою, позивач надала відзив на заяву про поворот виконання, в якій просить в задоволені заяви про поворот виконання рішення суду відмовити оскільки підстави викладені в ній є безпідставними та необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи та зазначила, що відповідно до положень змісту ст. 239 КЗпП України та ч.2 ст.445 ЦПК України, у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають із трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або завідомо неправдивих відомостях позивача.
Розгляд заяви проведено за положеннями спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав.
Позивач проти задоволення заяви заперечувала.
Дослідивши заяву і надані документи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2017 року позов в частині стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання залишено без розгляду. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 24 лютого 2015 року по 26 листопада 2016 року у розмірі 10 683,89 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 18 670,62 грн та індексацію заробітної плати в розмірі 19 894,17 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20 грудня 2017 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2017 року змінено в частині визначених судом першої інстанції сум середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та індексації.Стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 25 лютого 2015 року по 25 листопада 2016 року в сумі 24 683,47 грн. Стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за період з листопада 2013 року по жовтень 2016 року в сумі 18 781,64 грн. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2017 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати скасовано і ухвалено нове рішення. Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову про стягнення з ФОП ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. У іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2017 року залишено без змін.
Рішення суду виконано фактично.
17.04.2019 року постановою Верховного Суду рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 20 грудня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні скасувано і ухвалено нове рішення. Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 280 грн.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року у справі №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Отже, поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
Згідно з ч.9 ст.444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 445 ЦПК України встановлені певні обмеження повороту виконання. Зокрема частиною 1 цієї статті передбачено, що у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Друга група підстав недопущення повороту виконання рішення ґрунтується на менш суворих умовах, тому охоплює більшу категорію справ. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалено те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення. Ця категорія справ, щодо яких також не допускається поворот виконання рішення, визначається такими умовами: предметом спору є вимоги у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин; скасоване та виконане рішення ґрунтувалося на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Аналогічна правова норма міститься й у положеннях статті 239 Кодексу законів про працю України щодо обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах.
Трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору (власне трудові), а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємствах, навчання й перекваліфікації за місцем праці та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян. Трудові правовідносини це правовідносини, що виникають на підставі укладення трудового договору між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов'язаний виконувати роботу, визначену договором, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець у свою чергу зобов'язаний виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що поворот виконання має певні обмеження, зокрема що випливають із трудових відносин.
Оскільки правовідносини, що склались між сторонами випливають з трудового законодавства, а постановою Верховного Суду від 17.04.2019 року не встановлено повідомлених позивачем неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів, тому, з врахуванням суті спору, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для повороту його виконання.
Керуючись ст. 260, 444., 445 ЦПК України, суд -
Ухвалив
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки та в порядку, передбаченому ст..261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала виготовлена 20.12.2019 року.
Суддя Н.В.Требух