Справа №751/6843/19
Провадження №2/751/1463/19
19 грудня 2019 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Цибенко І. В.
за участю секретаря Михайлової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 ,
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовано тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.10.2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідач з 2008 року в зазначеному будинку не проживає та не з'являється без поважних причин, його особистих речей в житловому приміщенні немає, участі в утриманні будинку не приймає. Посилаючись на ст.ст. 317, 319, 346, 391, ст. 405 ЦК України просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 23.10.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач та його представник в судовому засіданні 27.11.2019 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином за останнім відомим місцем фактичного проживання, а також в телефонному режимі, рощ о свідчить текст телефонограми.
Третя особа ОСОБА_3 до початку судового розгляду наддав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтимав.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач до суду та учасникам справи відзив не надіслав.
Суд в порядку ч.1 ст.281 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи з винесенням заочного рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 27.11.2019 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 .. В будинку проживає позивач та його син ОСОБА_5 з дружиною. Вона бачить в будинку тільки їх. Відповідача бачила давно, років два назад, на вулиці. Відповідач це племінник позивача.
Вислухавши доводи позивача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.10.2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с. 10,11).
Відповідно до відомостей обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області від 18.10.2019 року та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 02.07.2019 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.7, 24).
За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач, як власник житла, ставить питання про захист своїх прав та визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим будинком.
За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користування житлом інакше як на підставах і в порядку, передбачених законом.
Згідно ч. 3 ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі норм Конституції України гарантується.
Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а у відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, а ч. 4 даної статті зазначає, що право приватної власності є непорушним, що також закріплено і в ч. 1 ст. 321 ЦК України, яка вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що вникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив, що у справах цієї категорії необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
Позивач доводить, що відповідач зареєстрований у його будинку, як член сім'ї - племінник, не проживає за місцем реєстрації з 2008 року та не сплачує комунальні послуги з утримання будинком.
Відповідно до акту про непроживання особи за місцем реєстрації від 30.07.2019 та акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 від 16.07.2019 року, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично не проживає за цією адресою з 01.01.2008(а.с. 8,9).
На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що відповідач є членом сім'ї позивача, але за місцем реєстрації у житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить позивачу, не проживає з 2008 року, така реєстрація є порушенням прав позивача, яка позбавлена можливості у повній мірі розпоряджатися своєю власністю, суд дійшов висновку про відновлення порушених прав позивача шляхом задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 13, 76-89, 258, 259, 263-265, 268, 271-273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення суду виготовлено 19.12.2019.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий - суддя І. В. Цибенко