Справа № 686/23968/19
Провадження № 3/686/5976/19
іменем України
17.10.19
м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Салоїд Н.М., за участі прокурора Кушнір Д.В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до відповідальності які надійшли від Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , водій в/ч 3053 Національної Гвардії України,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
встановив:
Із складеного протоколу про адміністративне правопорушення № 372 від 02 вересня 2019 року убачається, що ОСОБА_1 , на підставі наказу Управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області № 113/ОС-18 від 07.08.2018 року звільнений з посади фельдшера медичної частини ДУ «Райківецька виправна колонія № 78», являючись лейтенантом Державної кримінально-виконавчої служби відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Згідно абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1 підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5 частини1 статті 3 цього Закону, які припинили діяльність, пов'язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої а виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.
ОСОБА_1 зобов'язаний був подати на Веб-сайт НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за минулий 2018 рік у строк до 01.04.2019 року, однак в порушення вимог цього Закону подав таку декларацію на офіційний Веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції лише 27 червня 2019 року, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно він працював на посаді фельдшера медичної частини Райківецької виправної колонії № 78 та був звільнений із служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 07 серпня 2018 року. Однак, ніякого умислу на приховування майнового стану не мав, оскільки забув про подання електронної декларації після звільнення.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доказами, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей, а правопорушення, пов'язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Зазначене визначення корупції узгоджується із ратифікованими Україною Цивільною Конвенцією про боротьбу з корупцією 1989 року, Кримінальною конвенцією про боротьбу з корупцією 1993 року, Конвенцією ООН 2003 року та п. 3.22 Рішення Конституційного суду України № 21-рп/2010 від 6 жовтня 2010 року в яких зазначено, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Зазначене може прирівнюватись до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприянню відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховування, розкрадання чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи яке вона не може раціонально обгрунтувати, тощо.
Таким чином, за змістом міжнародних договорів згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України, обов'язковими ознаками за якими будь-яка неправомірна чи неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави може визнаватись корупційною, а так само й процедура віднесення тих чи інших діянь суб'єктів до категорії корупційних та їх кваліфікації за відповідними нормами глави 13-А КУпАП в тому числі і за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є умисна форма вини, використання свого службового становища та мета одержання неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року «Про міжнародні договори», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з положень ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», корупційним правопорушенням є тільки умисне діяння, а відтак, за діяння, передбачені ст. 172-6КУпАП, вчинені через необережність, відповідальність особи за цією статтею настати не може.
Окрім того, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В порушення вказаної норми, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду справи в суді не було надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 навмисно та з умислом приховання свого майнового стану несвоєчасно подав електронну декларацію на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції.
Врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 172-6, 280, 283, КУпАП, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя: