Справа № 686/28293/19
Провадження № 2-а/686/747/19
10.12.2019
10 грудня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Чевилюк З.А.
за участі секретаря Перуна А.М.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу № 686/28293/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Грондецького Віктора Володимировича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Грондецького В.В. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1599137 від 08.10.2019 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. В позові вказав на те, що у вказаний в постанові час та місці він, дійсно, керував зазначеним автомобілем, та відчувши, що мотор автомобіля заглох, та відповідно знизились гальмівні можливості транспортного засобу, для уникнення ДТП допустив вимушену зупинку керованого ним автомобіля в єдиній вільній ділянці - в зоні дії забороняючого зупинку знаку, та пішов шукати технічної допомоги. Відповідач не мав права виносити оскаржувану постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 08.10.2019 року о 10 год. 12 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 110557» державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Грушевського в м.Городок, та в порушення вимог п.8.4.«в» Правил дорожнього руху України, здійснив зупинку в зоні дії забороняючого зупинку знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а саме неподалік будинку № 55/3А, чим допустив порушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Ухвалою судді від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження по справі.
У встановлений в ухвалі строк від відповідача не надійшов відзив на позовну заяву.
Позивач до суду з'явився, позов підтримав. Зауважив, що він увімкнув аварійну сигналізацію з метою позначення автомобіля на автодорозі у зв'язку з неможливістю подальшого руху внаслідок технічної несправності. Виставити знак аварійної зупинки для позначення автомобіля внаслідок вимушеної зупинки не представилось можливим у зв'язку з ймовірним перешкоджанням руху інших транспортних засобів. Відповідач повідомлявся про час та дату судового засідання, не з'явився та не направив уповноваженого представника. Від відповідача відзив на позов на час та дату судового засідання не надходив.
Заслухавши позивача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАК № 1599137 від 08.10.2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення правил зупинки. Оскаржувана постанова мотивована тим, що 08.10.2019 року о 10 год. 12 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 110557» державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Грушевського в м.Городок, та в порушення вимог п.8.4.«в» Правил дорожнього руху України, здійснив зупинку в зоні дії забороняючого зупинку знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а саме неподалік будинку № 55/3А.При цьому позивачем включена аварійна сигналізація з метою позначення транспортного засобу у зв'язку з вимушеною зупинкою, що обумовлена технічними несправностями автомобіля під його керуванням.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 8.4.«в» Правил дорожнього руху України встановлено групу заборонних знаків, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Заборонний знак 3.34 забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.
Під час зупинки на дорозі в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на транспортному засобі мають бути ввімкнені габаритні або стоянкові ліхтарі, а при вимушеній зупинці додатково - аварійна світлова сигналізація.(п.19.4.ПДР).
У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.(п.31.5ПДР). Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі. Якщо транспортний засіб не обладнано аварійною сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Складання протоколу про адміністративне правопорушення не передбачено в даному випадку.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафів.
Водночас, судом враховується, що приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 зазначено, що положення ч. 1 ст. 276 КУпАП в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Законом передбачені спеціальні випадки коли постанова може бути винесена на місці вчинення адміністративного правопорушення, та загальне правило, коли постанова по справі про адміністративне правопорушення виноситься за місцем його вчинення за результатами розгляду справи про таке правопорушення, які не слід ототожнювати оскільки вони мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст.
Таким чином, посилання позивача на те, що відповідач не мав права виносити оскаржувану постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення є безпідставними та неаргументованими, оскільки позивач помилково тлумачить рішення Конституційного суду України на свою користь.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 цього Кодексу. В справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідачемм не доведено належними та допустимим доказами винуватість позивача у інкримінованому правопорушенні ч.1 ст.122 КУпАП.
Зважаючи на викладене, заявлений позов є підставним та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд,
Позов задоволити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 1599137 від 08.10.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП., провадження у справі закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд в 10-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: інспектор Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції Грондецький Віктор Володимирович, 32000 Хмельницька область, м. Городок, вул. Червоний Майдан, 3
Суддя: З.А.Чевилюк