Справа № 456/4020/19
Провадження № 3/456/1687/2019
іменем України
19 грудня 2019 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 09.10.2019 близько 09.30 год. в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом Мазда, 6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Пояснив, що того дня транспортним засобом не керував, оскільки був хворий і перебував на лікарняному, а за кермом автомобіля була ОСОБА_4 . Окрім них, в автомобілі ще була племінниця його цивільної дружини ОСОБА_5 В с. Підгірці Стрийського району Львівської області вони зупинились біля джерела, щоб набрати води. Біля джерела, з невідомим йому чоловіком, виник конфлікт і очевидці події викликали працівників поліції. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на місці події не було, оскільки вони пішли в село, щоб забрати передачу. Працівники поліції звинуватили його в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В лікарні він відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, оскільки транспортним засобом не керував. За вищевказаним фактом, тобто побиттям було відкрито кримінальне провадження, а він перебував на лікуванні в медичному закладі.
Адвокат Іванус М.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 , в судовому засіданні просить закрити справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Доповнив, що в матеріалах справи є суперечності щодо часу виявленого правопорушення, оскільки в протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 10:40 год. 09.10.2019, а в рапорті поліцейського Паньків В.М. вказано, що телефонне повідомлення надійшло о 09:49 год., а на місце події інспектор прибув о 10:13 год., що унеможливлює керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 10.40 год. 09.10.2019.
Свідок, інспектор Стрийського СРПП №3 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Паньків В.М., в судовому засіданні пояснив, що на службовий планшет 09.10.2019 поступило повідомлення про те, що має місце конфлікт в с. Підгріці Стрийського району Львівської області, поблизу джерела. Прибувши на місце події, з інспектором Вороновим П.О., вони виявили трьох осіб: ОСОБА_1 та двох чоловіків на прізвище « ОСОБА_6 ». ОСОБА_7 повідомив їм, що ОСОБА_1 в с. Верчани Стрийського району Львівської області, на дорозі, підрізав їх на великій швидкості та поїхав. Вони зупинились біля джерела набрати води. До них підійшов ОСОБА_1 і розпочав конфлікт. Останні ствердили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. В нього виникли підозри, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 було запропоновано на місці зупинки транспортного засобу продути алкотест «Драгер», однак він категорично відмовився, як і категорично відмовився пройти огляд на стан сп'яніння в медичній установі. Відмову мотивував тим, що транспортним засобом керував не він, а дружина - ОСОБА_4 . Доповнив, що жодної жінки на місці події не було. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, який з місця події не вилучався, оскільки не перешкоджав руху інших транспортних засобів. Вказав, що у протоколі помилково вказано, що ОСОБА_1 09.10.2019 близько 10.40 год. в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом Мазда, 6, д.н.з. НОМЕР_1 , і правильним слід вважати близько 09.30 год., оскільки саме на цей час вказували свідки події. Ствердив, що для складання протоколу за ст.130 КУпАП інспектору і з показань свідків достатньо встановити, що особа, яка має явні ознаки алкогольного сп'яніння керувала транспортним засобом та запропонувати останній пройти відповідний огляд, з показань свідків на місці події було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 09.11.2019 їй подзвонила сестра, щоб вона забрала передачу в с. Підгірці Стрийського району Львівської області. Оскільки ОСОБА_1 в той час хворів та прийняв ліки, за кермо автомобіля сіла вона, а він на пасажирське сидіння. Не заперечила того факту, що посвідчення водія, у встановленому законом порядку, вона не отримувала. В с. Підгірці Стрийського району Львівської області, біля джерела, вони зупинились, щоб набрати води. Поки ОСОБА_1 набирав воду, вони з племінницею пішли в село, щоб забрати передачу. Коли повернулись до джерела, ОСОБА_1 там не було і працівників поліції також. Вона подзвонила до нього, останній повідомив, що перебуває у лікарні.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, та здобуті під час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 09.10.2019 близько 09.30 год. в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом Мазда, 6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 ПДР.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №377596 від 09.10.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 09.10.2019 близько 10.40 год. в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом Мазда, 6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 ПДР /а.с. 2/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, за допомогою алкотеста «Драгер 6810»; від проходження медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; акт складений поліцейським СРПП №2 ПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Паньків В.М. /а.с. 4/;
- рапортом поліцейського СРПП №2 ПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Паньків В.М. від 09.10.2019 про те, що ОСОБА_8 повідомив, що 09.10.2019 о 09:48 год. за адресою: с. Підгірці Стрийського району Львівської області, візуально знайомі люди конфліктують на дорозі на початку села, прізвище одного з них ОСОБА_6 ; останні шарпаються, можлива бійка. Результат відпрацювання: на місці події встановлено, що конфлікт відбувся між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ; відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП /а.с. 5/;
- рапортом поліцейського СРПП №2 ПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Паньків В.М. від 09.10.2019 про те, що ОСОБА_8 повідомив, що 09.10.2019 о 09:53 год., у с. Підгірці Стрийського району Львівської області, відбувається конфліктна ситуація з працівником поліції, який на авто марки Мазда, НОМЕР_2 , можлива бійка. Результати відпрацювання: з письмовою заявою у Стрийський ВП ГУНП у Львівській області звернувся ОСОБА_7 стосовно конфлікту з невідомою особою, яка представилась працівником поліції та погрожувала йому фізичною розправою, та керувала автомобілем в стані алкогольного сп'яніння /а.с. 5а/;
- письмовими поясненнями ОСОБА_7 про те, що 09.10.2019 близько 09:30 в с. Верчани Стрийського району Львівської області, його автомобіль марки Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_3 на великій швидкості обігнав автомобіль Мазда 6 ВС2136ЕХ. Під'їхавши до с. Підгірці Стрийського району Львівської області, він зупинився, щоб набрати води, де також уже перебував автомобіль Мазда 6 ВС2136ЕХ. Коли він набирав воду, до нього підійшов водій марки Мазда 6, ВС2136ЕХ та вдарив його у голову. Водій вказаного транспортного засобу перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Останній показав йому посвідчення працівника поліції та продовжив наносити йому удари. В цей час, з машини вийшов його син та відштовхнув водія транспортного засобу Мазди 6, не застосовуючи до нього жодних фізичних зусиль. Після цього викликали працівників поліції /а.с. 6/;
- письмовими поясненнями ОСОБА_9 про те, що в с. Верчани Стрийського району Львівської області, автомобіль його батька обігнав транспортний засіб Мазда 6 ВС2136ЕХ. В с. Підгірці Стрийського району Львівської області, вони зупинились, щоб набрати води і в цей момент, з автомобіля марки Мазда 6, ВС2136ЕХ вийшов водій, та почав бити його батька. Він вийшов з машини, відштовхнув невідомого в сторону та викликав працівників поліції. Водій транспортного засобу Мазда 6, НОМЕР_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, поводив себе неадекватно, з ротової порожнини останнього було чути запах алкоголю /а.с. 7/;
- письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 09.10.2019, в яких останній деталізував обставини події, що мали місце в с. Підгірці Стрийського району Львівської області та вказав, що п'яний чоловік вийшов з автомобіля марки Мазда 6, НОМЕР_1 та розпочав безпідставно з ним конфлікт. В автомобілі Мазда 6, ВС2136ЕХ жодних осіб, окрім нього, не було. Натомість, на місці події були свідки вищеописаного факту, які можуть підтвердити, що водій транспортного засобу Мазда 6, ВС2136ЕХ в автомобілі та поблизу нього був один, поруч з ним не було жодних інших осіб /а.с. 8/;
- аналогічними письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 09.10.2019, в яких останній деталізував обставини події, що мали місце в с. Підгірці Стрийського району Львівської області та доповнив, що в с. Верчани Стрийського району Львівської області, автомобіль його батька на великій швидкості обігнав транспортний засіб Мазда 6 ВС2136ЕХ. В с. Підгірці Стрийського району Львівської області, на місці, де люди набирають воду, з автомобіля марки Мазда 6, НОМЕР_1 , з водійського сидіння, вийшов п'яний чоловік віком 30-35 років та безпідставно розпочав конфлікт з його батьком ОСОБА_7 . Будь-яких інших осіб, зокрема жінки, в транспортному засобі Мазда 6, ВС2136ЕХ та поблизу нього не було. Натомість, на місці події були свідки, які можуть підтвердити обставини, викладені ним у письмовому поясненні /а.с. 9/;
- письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 09.10.2019 про те, що 09.10.2019 близько 09:30 год. він їхав з своєю сім'єю в с. Загірне Стрийського району Львівської області. Проїжджаючи в с. Підгірці, на місці, де люди набирають воду, на дорогу вибігли двоє чоловіків, один з яких його знайомий на прізвище ОСОБА_6 . Останній попросив його зателефонувати в поліцію, оскільки у нього виник конфлікт з невідомою особою, яка нанесла йому удари, та удари по його автомобілю. Вважає, що невідомий чоловік перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки поводив себе неадекватно /а.с. 10/;
- рапортом інспектора СРПП №2 ПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Воронов П. від 09.10.2019 про те, що 09.10.2019, під час несення служби спільно з із поліцейським СРПП №2 ПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Паньків В.М., поступило телефонне повідомлення стосовно конфлікту в с. Підгірці Стрийського району Львівської області. Прибувши на місце події, було встановлено, що конфлікт виник між ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 стосовно керування останнім транспортним засобом Мазда 6, НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. В ході спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , останні повідомили, що водій транспортного засобу Мазда 6, НОМЕР_1 поводив себе неадекватно на дорозі. Зупинившись в с. Підгірці, від ОСОБА_1 було чути різкий запах алкоголю та в подальшому водій вищевказаного транспортного засобу розпочав з ними безпідставний конфлікт. Від надання пояснень та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, однак усно повідомив, що транспортним засобом Мазда 6, НОМЕР_1 не керував, а причини конфлікту йому не відомі. В результаті вищенаведених обставин, відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП /а.с. 11/;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оглянутої в судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 інспектором було запропоновано продути алкотест «Драгер» на виявлення стану алкогольного сп'яніння, однак останній відмовився та пояснив, що причиною відмови пройти медичний огляд на стан сп'яніння є те, що він не керував транспортним засобом /а.с. 12/.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 р. Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 р.; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 р.); дрібні правопорушення пов'язані з нанесенням шкоди (Рішення ЄСПЛ в справі «Лауко та Кадубеч проти Словаччини», від 2 вересня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI).
ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції може застосовуватися з точки зору "кримінального обвинувачення" до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).
Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенцї не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Тобто у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
За таких обставин суду при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
У рішеннях ЄСПЛ «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли останній почав рухатися.
Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що 09.10.2019 транспортним засобом марки Мазда 6 ВС2136ЕХ він не керував, таким керувала ОСОБА_4 , а в салоні автомобіля ще була племінниця його цивільної дружини ОСОБА_5 , оскільки таке спростовується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які вказали, що автомобіль марки Мазда 6, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 обігнав їх на великій швидкості в с. Верчани Стрийського району Львівської області. Коли вони приїхали в с. Підгірці, щоб набрати біля джерела води, з водійського сидіння, вийшов п'яний чоловік та безпідставно розпочав конфлікт з ОСОБА_7 . Будь-яких інших осіб, зокрема жінок, в транспортному засобі Мазда 6, ВС2136ЕХ та поблизу нього не було.
При оцінці показань свідка ОСОБА_4 суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Доорсон проти Нідерландів» від 26.03.1996 р. в п.78 якого зазначено, що « … відповідно до Конвенції, завдання Суду полягає не в тому, щоб ухвалювати, чи були свідчення свідків прийняті як докази належним чином, що мають зробити національні суди, завдання ж Європейського суду полягає в тому, щоб установити, чи було справедливим провадження загалом, зокрема і спосіб прийняття доказів. Суд не може визнати абстрактно, що свідчення свідка на відкритому засіданні і під присягою, завжди важать більше, ніж інші свідчення, які той самий свідок дає в межах судового провадження, тим більше, якщо між першими і другими є суперечність…». В рішенні Європейського суду з прав людини «Х і Y проти Федеративної Республіки Німеччини від 2 березня 1983 року, Суд зазначив: На свідках, що стають перед судом або перед слідчим суддею, лежить формальне і строге зобов'язання говорити правду…Ця позиція була б іншою, якби обвинувачення необґрунтовано вдалося до такого заходу з метою чинити тиск на свідків. Проте, якщо можливий тиск є просто наслідком, до якого призвели явно неправдиві свідчення, його слід визнати складником системи загальних гарантій кримінального процесу як такого. Комісія у цьому зв'язку повинна брати до уваги те, що передумовою системи кримінального правосуддя, яка захищає суспільство в цілому, є пильний контроль за виконанням обов'язку свідків говорити правду.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_4 про те, що за кермом автомобіля марки Мазда 6, д.н.з. НОМЕР_1 перебувала вона, ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні, оскільки такі також спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які вказали, що в с. Підгірці Стрийського району Львівської області з автомобіля Мазда 6, з водійського сидіння, вийшов п'яний чоловік, будь-яких інших осіб, зокрема жінок, в транспортному засобі Мазда 6, ВС2136ЕХ та поблизу нього не було. Крім того, при оцінці достовірності показань свідка ОСОБА_4 суд бере до уваги той факт, що остання є співмешканкою особи, що притягається до адміністративної відповідальності та безпосередньо заінтересована в тому, щоб ОСОБА_1 уник адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП; свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила той факт, що посвідчення водія у встановленому законом порядку не отримувала, що ставить під сумнів її вміння керувати транспортним засобом; даючи показання в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказала, що події за участю ОСОБА_1 мали місце 09.11.2019, що не відповідає дійсності, оскільки з протоколу серії БД №377596 вбачається, що подія мала місце 09.10.2019 та на запитання суду вказати державний номерний знак автомобіля Мазди 6, остання вказати такий не змогла. В показаннях часто плуталася, а тому достовірність таких викликає у суду сумнів.
Доводи адвоката щодо суперечності в протоколі часу вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не заслуговують на увагу та не впливають на висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки поясненнями інспектора ОСОБА_10 в судовому засіданні встановлено, що в даному випадку має місце механічна помилка щодо зазначення часу вчиненого правопорушення, яке правопорушником вчинено фактично близько 09.30 год. 09.10.2019.
Натомість суд надає віри письмовим поясненням ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , оскільки такі є логічними, обґрунтованими, точними та не суперечать одні одним. Так, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у письмових поясненнях від 09.10.2019 чітко ствердили, що в с. Верчани Стрийського району Львівської області їх автомобіль обігнав транспортний засіб Мазда 6, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 В с. Підгірці, біля джерела, де люди набирають воду, з автомобіля марки Мазда 6, з водійського сидіння, вийшов ОСОБА_1 та безпричинно розпочав конфлікт, в ході якого наносив удари ОСОБА_7 .
Суд вважає пояснення ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні доказами. Цим показанням суд надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, крім того вказані особи ретельно в деталях описали обставини та мотиви вчинення правопорушення.
Суд звертає увагу, що в судовому засіданні чітко встановлено з показань свідка ОСОБА_10 та письмових доказів той факт, що ОСОБА_1 09.10.2019 близько 09.30 год. в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом Мазда, 6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 ПДР. Слід вказати, що вказівка у протоколі на 10.40 год. не спростовує висновки суду про те, що саме ОСОБА_1 09.10.2019 близько 09.30 год. в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом Мазда, 6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, а законом не заборонено суду під час розгляду справи встановити точний час вчинення адміністративного правопорушення та зазначити його у фабулі правопорушення. Слід також наголосити на тому, що інспектором дійсно транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 09.10.2019 не зупинявся, однак про те, що останній керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, інспектор встановив на місці події, допитавши свідків, а тому на виконання правових приписів Закону «Про національну поліцію», мав всі підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Суд враховує практику ЄСПЛ щодо відсутності у суду підстав самостійно редагувати фабулу адміністративного правопорушення, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення і змінювати при цьому склад адміністративного правопорушення, коли фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, однак вважає, що у даній справі інспектором викладено всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, а помилкова вказівка на час правопорушення - 10.40 год, замість правильного - близько 09.30 суті правопорушення не змінює, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 09.10.2019 близько 09.30 год. керував транспортним засобом, а інспектор вказуючи час вчинення правопорушення помилився, оскільки транспортний засіб безпосередньо не зупиняв, а отримавши інформацію про конфлікт, який має ознаки кримінального правопорушення прибув на місце події о 10.07. 09.10.2019 та з пояснень очевидців встановив, що за кермом автомобіля Мазда, 6, д.н.з. НОМЕР_1 перебував ОСОБА_1 , який безпосередньо перед цими подіями керував транспортним засобом. Слід вказати, що при допиті в якості свідка інспектор вказав, що година правопорушення зазначена помилково, і при його допиті були присутні як особа, що притягається до адміністративної відповідальності, так і його адвокат, які подали свої заперечення. Одночасно слід наголосити, що ОСОБА_1 не заперечував часу вчинення правопорушення, вказаного в протоколі, а вказував, що в цей день транспортним засобом до конфлікту, він не керував, а відтак правопорушення не вчиняв.
Той факт, що 09.10.2019 у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння також підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_8 від 09.10.2019, в якому останній вказав, що ОСОБА_1 09.10.2019 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, поводив себе неадекватно.
Належним доказом суд визнає також показання як свідка інспектора ОСОБА_10 , оскільки такі не суперечать письмовим поясненням свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , яким надано правову оцінку в ході розгляду даного адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 . Так, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що на місці події у нього виникли підозри про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом. На місці події та в медичному закладі останній категорично відмовився продути алкотест «Драгер», та вказав, що транспортним засобом керував не він, а його цивільна дружина - ОСОБА_4 . При цьому, інспектор вказав, що на місці події в с. Підгірці Стрийського району Львівської області поруч з ОСОБА_1 жодної жінки не було.
Крім того, суд бере до уваги і той факт, що ОСОБА_1 в судовому засіданні, під час розгляду адміністративного матеріалу, не заперечив того факту, що 09.10.2019 між ним та ОСОБА_7 , ОСОБА_9 був конфлікт біля джерела в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, внаслідок якого було викликано працівників поліції, і відносно нього було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та відкрито кримінальне провадження. Як і не заперечив того факту, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці події, так і в медичному закладі. Останній вказав, що його відмова від проходження огляду пов'язана з тим, що він транспортним засобом не керував, однак вказаний факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 ЗУ "Про Національну поліцію", Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026 чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
Оглянутий в судовому засіданні відеозапис в нагрудної камери поліцейського суд вважає належним доказом, оскільки на ньому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі. Даний відеозапис з нагрудної відеокамери працівника патрульної поліції, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами беззаперечно встановлено, що 09.10.2019 близько 09.30 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Мазда 6 д.н.з. НОМЕР_1 ; в салоні автомобіля та на місці події, що мала місце в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, окрім нього, жодних осіб з ним не було та останній перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що стверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 .. ОСОБА_9 , ОСОБА_8 від 09.10.2019 та рапортами поліцейських, долученими до матеріалів справи.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що за клопотанням сторони захисту в судове засідання викликались свідки, зокрема: ОСОБА_11 , однак таку допитано судом не було, оскільки стороною захисту при заявленні клопотання про її допит, суд не було попереджено, що вказаний свідок є неповнолітнім, а відповідно до норм чинного законодавства, неповнолітні повинні давати пояснення по справі в присутності батьків або законних представників, педагога; ОСОБА_8 , однак останній в судове засідання не з'явився, рекомендоване повідомлення повернулось на адресу суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати доручення щодо поштового відправлення».
Слід також вказати, що за клопотанням сторони захисту в судове засідання неодноразово викликалися свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , однак такі будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судові засідання не з'являлися, що не є перешкодою для розгляду справи та винесення судового рішення, оскільки в матеріалах справи наявними є їхні письмові пояснення, які оцінені судом та покладені в основу судового рішення, як належні і допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суд не бере до уваги, пояснення ОСОБА_1 про упередженість до нього вказаних осіб і неправдивість їхніх свідчень, оскільки як вбачається з письмових пояснень вказаних осіб, вони з ОСОБА_1 знайомими не були, а конфлікт, який розпочав ОСОБА_1 поблизу джерела в с. Підгірці був пов'язаний з конфліктом, який мав місце на дорозі, коли ОСОБА_1 в с. Верчани на автомобілі Мазда, 6, д.н.з. НОМЕР_1 обігнав їх на великій швидкості.
Суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не можуть бути взяті судом до уваги, як належні і допустимі докази, оскільки інспектор не попередив їх про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, зважаючи на наступне.
Так, ст. 251 КУпАП у якості доказів передбачені пояснення свідків, а не показання свідків, отже, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення не передбачено роз'яснення свідкам їх прав і обов'язків та відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення згідно з чинними нормами КУпАП не виключено одночасне опитування свідків працівником поліції.
Доводи сторони захисту про недопустимість письмових пояснень свідків без особистого їх допиту в судовому засіданні з попередженням про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань є необґрунтованими, оскільки суперечать положенням ст.272 КУпАП, якою не передбачено попередження свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих пояснень у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, з метою об'єктивного вирішення справи, 06.12.2019 за вих. №456/4020/19/17144/19 на адресу Стрийського ВП ГУНП у Львівській області скеровано запит суду, з метою надання для огляду в судовому засіданні матеріалів ЄО за №15530 від 09.10.2019 та №11531 від 09.10.2019 щодо обставин подій, які мали місце 09.10.2019 в с. Підгірці Стрийського району Львівської області, за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , однак листом Стрийського ВП ГУНП у Львівській області від 10.12.2019 за вих. №10808/59/01/19 суд повідомлено, що матеріали ЖЕО №11530 та №11531 від 09.10.2019 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП приєднано до матеріалів кримінального провадження №12019140130001227 від 09.10.2019, які 21.11.2019 скеровано по підслідності у Львівське територіальне управління ДБР.
Суд вважає, що наведене не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в судовому засіданні сукупністю зібраних у справі доказів встановлено вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відсутність у матеріалах справи даних про не відсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовує наявності його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Крім того слід зазначити, що пояснення та зауваження від ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст.256 КУпАП не додавалися. Так само як і відсутні в матеріалах справи дані про оскарження дій працівників поліції, які на думку ОСОБА_1 та його захисника порушили вимоги ст.265-2 КУпАП.
Інші твердження ОСОБА_1 та адвоката Івануса М.І. не заслуговують на увагу, оскільки такі суд вважає, викладені останніми з метою ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд не вбачає.
Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди й посягає на громадську безпеку, а також те, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами, особу правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Керуючись ст.ст. 33, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 /десять тисяч двісті/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 /триста вісімдесят чотири/ грн. 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Cуддя В. Л. Бучківська