Провадження №1-кс/447/1274/19
Справа №443/1657/19
про арешт майна
20 грудня 2019 р. слідчий суддя Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представників третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12019140200000687 від 27.11.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України,-
встановив:
СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140200000687 від 27.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що 26.11.2019 в Жидачівське ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області поступило анонімне повідомлення особи жіночої статі про те, що в АДРЕСА_1 , займаються гральним бізнесом.
26.11.2019 проведено огляд місця події, а саме приміщення грального закладу, шо за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено 23 монітори та 23 системні блоки, а саме: монітор марки NЕС» № 104683855. монітор марки «NEС» № 104683868, монітор марки NEC № 104683977, монітор марки «NEC» № 104683949, монітор марки «NЕС» № 200010364, монітор марки «NEC» № 104683940, монітор марки «NЕС» № 104683828, монітор марки «NЕС» № 104683954, монітор марки «NЕС» № 104395200, монітор марки «NЕС» № 104683979, монітор марки «NЕС» № 104683853, монітор марки «NЕС» № 20...7856. монітор марки «NЕС» № 104683690, монітор марки «NЕС» № 104683757, монітор марки «NЕС» №104006091, монітор марки «NЕС» № 104683692, монітор марки «NЕС» № 104683867, монітор марки «NEС» № 104683966. монітор марки «NЕС» № 104395237, монітор марки «NЕС» № 104395193, монітор марки «NEС» № 104395185, монітор марки «NЕС» № 104683752, монітор марки «NЕС» № монітор марки «LG» № 911NDTC1А513, системний блок марки «НР» №СZС91956ТB, системний блок марки «НР» №НUВ6480С77, системний блок марки «НР» № СZС9146CBB, системний блок марки «НР» №СZС93802Z6, системний блок марки «НР» №СZС91956ТТ, системний блок марки «НР» № СZС8242R9М, системний блок марки «НР» №НUВ7431GW1, системний блок марки «НР» № СZС0040НХY, системний блок марки «FUJITSU» №YКSВ030222. системний блок марки «НР» № СZС9165WВ1, системний блок марки «LЕNОVО» № R84КЕТ7. системний блок марки «LЕNOVО» № R86RТЗК, системний блок марки «DЕLL» № C7ХWG4J, системний блок марки «DELL» №1QYQD4J, системний блок марки «DELL» № F9NВ25., сиcтемний блок марки «FUJITSUІ» №YКSВІ07016, системний блок марки «НР» № НUВ6480С89, системний блок марки «НР» №НUB7431KOZ, системний блок марки «FUJITSUІ» № YКSВ128014, системний блок марки «DELL» №59B8L4S, системний блок марки «DELL» № FYV7W2S, системний блок марки «НР» №СZС9145Р1N, системний блок марки «РRІМЕ» № К1546G4404. Слідчий вважає, що вилучені комп'ютери та системні блоки є речовими доказами, можуть містити програмне забезпечення, яке заборонене Законом України « Про заборону грального бізнесу».
Слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задоволити.
Представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про арешт майна заперечили, вважають таке є безпідставним та необгрунтованим. ОСОБА_5 подав до суду письмове заперечення.
Заслухавши пояснення слідчого, представників власника майна, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
27.11.2019 року слідчий Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 26.11.2019 року в ході проведення огляду в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивами поданого клопотання, слідчий зазначив, що у зв'язку з розслідуванням даного кримінального провадження, необхідністю доказування органом досудового розслідування фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, з метою виявлення програмного забезпечення та недопущення псування, приховання, пошкодження, втрати, передачі та відчуження майна, настання інших наслідків, які перешкоджатимуть проведенню досудовому розслідуванні, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені в ході огляду речі.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Дослідивши та проаналізувавши клопотання слідчого, не з'ясовано доказів того що вилучені під час огляду монітори та системні блоки відповідають критеріям визначеним ст.98 КПК України, а також слідчим не доведено, що вищевказані речі були знаряддям правопорушення, містять відомості, що встановлюються під час кримінального правопорушення
Відповідно до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», гральний бізнес це діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних стимуляторах у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному ( віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера. Азартна гра це будь яка гра обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику отримати виграти ( приз) у будь якому вигляді, так і не отримано його залежно від випадковості.
26.11.2019 в ході проведення огляду в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та в подальшому вилучено 23 монітори та 23 системні блоки.
Виявлене та вилучене майно не визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки слідчим слідчого відділу Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області не винесено та долучено до матеріалів кримінального провадження відповідну постанову.
Як вбачається із Ліцензії серії АВ №446756, Підприємству з 100% іноземними інвестиціями « УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЛОТЕРЕЯ» надано дозвіл на здійснення діяльності пов'язаної з випуском та проведенням лотерей і має строк дії до 30.03.2014. Однак відповідно до положень ч. 2. ст. 15 Закону «оператори лотерей, що провадили діяльність з випуску і проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, діють на підставі цих ліцензій до моменту закінчення терміну їх дії. Уразі відсутності нормативно-правових актів, необхідних для отримання нових ліцензій, оператори лотерей, що провадили діяльність з випуску і проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, продовжують свою діяльність до отримання нових ліцензій, але не більше як на три місяці з моменту набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами.»
Станом на сьогодні нормативно-правовий акт, який регулював би видачу нових ліцензій - відсутній. Таким чином, Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» має право здійснювати діяльність з проведення державних лотерей на підставі наданої ліцензії. Така сама позиція підтверджується роз'ясненнями Міністерства фінансів України №31-13040-03-2/9515 від 26.03.2013, №31-14040-03-10/20281 від 06.08.2014 та Міністерства юстиції України №8867-0-33-14/8.1 від 12.05.2014.
Абзацом 1 ч.2 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» встановлено, що організація та проведення лотерей не відносяться до грального бізнесу.
Тобто, ФОП ОСОБА_7 здійснює законну господарську діяльність в орендованому на законних підставах приміщенні. Згідно із договору оренди №12 від 10.09.2019р., ОСОБА_7 орендує в ОСОБА_8 нежитлове приміщення в АДРЕСА_1 .
На підставі договору доручення №2042/02 від 07.05.2018р. ТзОВ « СПОРТ-ЛОТТО» та Підприємство з 100% іноземними інвестиціями « УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЛОТЕРЕЯ» уклали договір на розповсюдження державних миттєвих лотерей.
Як вбачається із Додатку №1/662/1 до Договору №2042/02 від 07.05.2018р. укладеного між ТзОВ « СПОРТ-ЛОТТО» та підприємством з 100% іноземними інвестиціями « УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЛОТЕРЕЯ» про розповсюдження державних миттєвих лотерей, сторони погодилися що місцями пунктів розповсюдженням лотереї є : АДРЕСА_1 в кількості 28 лотерейних терміналів.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.168 КК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
За змістом положень КПК України обов'язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов'язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що не доводить необхідність арешту майна, з метою вказаною у клопотанні, та яке явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 131-132, 167, 170-173, 174, 175 КПК України, слідчий суддя
Ухвалив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12019140200000687 від 27.11.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1