справа № 462/4699/19
Провадження № 2-а/462/216/19
16 грудня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Кирилюк А.І.,
при секретарі судових засідань: Гула М.І.,
за участі
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Чернявска В.М.,
представника відповідача: Леськів Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови,
23 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову № 123 від 11.07.2019 року у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 11.07.2019 року адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради була винесена постанова № 123 про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), відносно ОСОБА_1 - голови ОСББ «Петлюри- Зоремір». Позивачка вважає прийняту постанову № 123 від 11.07.2019 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. У зв'язку із наведеним звернулась до суду із позовом, який просить задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31.07.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Голови правління ОСББ «Петлюри-Зоремір» ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови, роз'яснено сторонам їх процесуальні права та обов'язки.
Представником Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради було подано заперечення на адміністративний позов, згідно яких ЗРА ЛМР не вбачає підстав для скасування постанови адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради №123 від 11.07.2019 і закриття провадження у справі, оскільки всі твердження позивача, викладені в матеріалах позову, щодо незаконності даної постанови вважає безпідставними та просить суд, у задоволенні заявленого позову гр. ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Згідно відповіді представника позивачки на заперечення на позов, сторона позивача вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 123 від 11.07.2019 року прийнята при недоведеності встановлених обставин, невідповідності висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні сторона позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 123 від 11.07.2019 року.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, вважає такі безпідставними, оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогам, встановлених законом, у зв'язку із чим у задоволенні адміністративного позову просить відмовити. Крім того, обставини викладені у поданих запереченнях підтримує.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що 22.12.2006 року відбулась здача в експлуатацію будинку за адресою АДРЕСА_1 а, в, згідно акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від, затвердженого рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради № 44 від 09.02.2007 року, №47 від 09.02.2007 та № 955 від 26.10.2007, без порушень. Головою ОСББ «Петлюри-Зоремір»., на підставі рішення засідання членів правління, обраних загальними зборами співвласників від 15.08.2008 року, в жовтні 2008 року стала позивачка ОСОБА_1 /а.с.12-13/
Рішенням Львівської міської ради № 267 від 29.03.2019 року, яким скасовано постанову адміністративної комісії при Залізничній районній раді Львівської міської ради № 502 від 14.02. 2018 року про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП./а.с.9-10/
Вподальшому, 11.07.2019 року адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради була винесена постанова № 123 про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), відносно ОСОБА_1 - голови ОСББ «Петлюри- Зоремір»./а.с.8/
Згідно вказаної постанови, будинкова побутова каналізація підключена до місцевих львівських мереж, що є порушенням п. 20.1.1 та п. 20.17 Правил благоустрою м. Львова. За що голову ОСББ ОСОБА_2 - позивачку, притягнено до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 152 КУпАП, та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. /а.с.8/
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, статтями 149-152 цього Кодексу.
Ст. 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 149-152).
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Судом встановлено, що при винесенні постанови № 123 від 11.07.2019 року не було дотримано норм складення протоколів передбачених вище переліченими нормами закону, оскільки в оскаржуваній постанові не міститься підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не міститься відомостей, що така особа відмовилась від підпису складеної постанови, а також не містяться відомості про роз'яснення прав ОСОБА_1 , що також було підтверджено позивачкою у судових засіданнях.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Відповідно до ч. 2 статті 17 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.
Згідно ч. 2 ст. 18 цього Закону, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку; 2) утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини); 3) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; 4) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; 5) проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин); 6) у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані; 7) відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
При цьому, згідно ч. 1 статті 16 вказаного Закону, на об'єктах благоустрою категорично забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу у разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).
Суб'єкт адміністративного проступку вказаної статті являються як громадяни, так і посадові особи. З аналізу наведених норм права слідує, що суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
В протоколі про адміністративне правопорушення б/н від 27.06.2019 року зазначено, що адміністративне правопорушення здійснено при здачі в експлуатацію будинку за адресою АДРЕСА_1 а, в, г, а саме: підключення будинкової каналізації до міських лівневих інженерних мереж міста за адресою АДРЕСА_1 а, в, г ОСББ «Петлюри-Зоремір» голова ОСОБА_1
Однак в судовому засіданні було встановлено, що здача будинку за адресою АДРЕСА_1 а, в, в експлуатацію відбулась згідно акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 22.12.2006 року, затвердженого рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради № 44 від 09.02.2007 року, № 47 від 09.02.2007 та № 955 від 16.10.2007, без порушень. Головою ОСББ «Петлюри-Зоремір» ОСОБА_1 . була обрана в жовтні 2008 року на підставі рішення засідання членів правління, обраних загальними зборами співвласників від 15.08.2008 року. За таких обставин суд приходить до переконань про відсутність суб'єктивної сторони інкримінованого позивачці діяння, оскільки за наведених обставин суд позбавлений можливості встановити умисел ОСОБА_1 та її безпосереднє відношення до інкримінованого діяння.
Крім того, в судовому засіданні відповідачем не доведений факт того, що при розгляді справи існував факт та докази порушення ОСОБА_1 п. 20.1.1 та п. 20.17 Правил благоустрою м. Львова (засмічення місць загального користування і самовільне скидання всіх видів відходівв у невидвених місцях). Так, суду не був наданий для огляду оригінал Акту від 30.10.18 року, який за твердженням відповідача свідчить про наявність такого факту порушення. Фотокопія вказаного документа /а.с. 64/ є нечитабельною, та враховуючи дату його винесення, суд не може врахувати цей документ, як доказ у справі.
За наведених обставин, суд приходить до переконань про відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП 11.07.2019 року, оскільки, ідентичне діяння було інкриміновано позивачці у постанові № 502 від 14.02.2018 року, яка була скасована рішенням Львівської міської ради № 267 від 29.03.2019 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення І для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, відповідачем не доведено жодних наслідків зумовлених порушенням позивачкою норм Закону України "Про благоустрій населених пунктів", з пред'явлених доказів, суд позбавлений також встановити об'єктивну та суб'єктивну сторону інкримінованого адміністративного проступку. Також судом ставиться під сумнів і належний суб'єкт вказаного правопорушення, так як стороною позивача було доведено, що момент прийняття в експлуатацію будинку по АДРЕСА_1 а, в, г, передував дню призначення позивачки головою ОСББ «Петлюри - Зоремір», що ставить під сумнів законність винесеної постанови.
За перелічених вище обставин, суд приходить до переконань про те, що позовні вимоги знайшли своє належне підтвердження, а тому підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивачки про стягнення з відповідача судових витрат, суд приходить до наступного.
Позивачкою ОСОБА_1 , згідно до ст. 104 КАС України, подано до суду висновок експерта, складений на її замовлення, а саме - Технічні висновки за результатами обстеження випусків внутрішніх каналізаційних мереж та зовнішніх каналізаційних мереж в межах відведених земельних ділянок на відповідність проекгним рішенням водовідведення від житлових будинків АДРЕСА_1 за № 18-ТВ-2019.
У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги
Технічні висновки № 18-ТВ-2019, згідно ст. 101 КАС України, прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
Технічні висновки № 18-ТВ-2019 за результатами обстеження містять докладний опис проведених експертом досліджень, висновки та обгрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, та, згідно ч. 2 ст. 73 КАС України.
У відповідності до ч. 5 ст. 137 КАС України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір оплати за проведення Технічних висновків № 18-ТВ-2019 в сумі 9000 грн. встановлений у договорі № 18-ТВ-2019 від 05.09.2019 року, акті видачі/прийняття робіт по ІТП до договору № 18-ТВ-2019 від 5 вересня 2019 р., складений 25 вересня 2019 р.
Згідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, суд приходить до переконань про необхідність стягнення з Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 оплати за виконання Технічних висновків за результатами обстеження випусків внутрішніх каналізаційних мереж та зовнішніх каналізаційних мереж в межах відведених земельних ділянок на відповідність проектним рішенням водовідведення від житлових будинків № АДРЕСА_1 за № 18-ТВ-2019 в сумі 9 000 грн.
Керуючись ст. 243 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову № 123 по справі про адміністративне правопорушення від 11.07.2019 р. винесену адміністративною комісією при Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 оплату за виконання Технічних висновків за результатами обстеження випусків внутрішніх каналізаційних мереж та зовнішніх каналізаційних мереж в межах відведених земельних ділянок на відповідність проектним рішенням водовідведення від житлових будинків № АДРЕСА_1 за № 18-ТВ-2019 в сумі 9 000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення,а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 )
Відповідач: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04056084, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 34)
Повний текст рішення виготовлено 20.12.2019 року
Суддя: (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя