Справа № 428/5506/19
Провадження № 2/428/1761/2019
28 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності. На даний час у квартирі зареєстровані 4 особи: позивач, його дружина ОСОБА_4 та відповідачі: син - ОСОБА_2 , невістка - ОСОБА_3 . Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 більше року не проживають за місцем реєстрації, виїхали за межі України та повертатись не збираються. Позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням з тих підстав, що відповідачі не проживають тривалий час у вказаній квартирі і добровільно з реєстраційного обліку не знімаються.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, до суду надіслали заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги визнали. Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно із договором купівлі-продажу серії АВН № 798785 від 20.09.2000, посвідченим приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Сердюк Н.І., зареєстрованим у реєстрі № 3029.
Згідно з довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 25.04.2019 № 9615, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності, а саме права користування та розпорядження житловим приміщенням. Вказані правовідносини регулюються нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Цивільного кодексу України.
Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.
Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачами, а також те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживають без поважних причин більше одного року, суд вважає, що досліджені судом докази свідчать про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.
Враховуючи вказану вище норму Закону, суд не має можливості задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та ухвалити рішення про зняття відповідачів з реєстрації, оскільки в даному випадку зняття їх з реєстрації може бути здійснено компетентним органом на підставі судового рішення про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується дублікатом квитанції про сплату судового збору № 0.0.1345195382.1 від 09.05.2019 у сумі 768, 40 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. в рівних долях по 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. з кожного відповідача.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 22.10.1999;
- відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_2 ;
- відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 .
Суддя І. С. Посохов