Дата документу 20.12.2019
ЄУ № 942/1902/19
Провадження №3/942/496/19
20 грудня 2019 року смт. Новопсков
Луганська область
Новопсковський районний суд Луганської області у складі судді Стеценко О.С., розглянувши матеріал, який надійшов з сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 17.02.1998 Старобільським РВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснено його права відповідно до ст.268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №217366 від 05.11.2019, 05 листопада 2019 року о 19 год. 45 хв. в Новопсковському районі в с. Новорозсош по вул. Центральна, гр. ОСОБА_1 керував міні трактором іноземним, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови), від проходження у передбаченому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 20.12.2019 свою вину не визнав, зазначив, що не керував міні трактором в стані алкогольного сп'яніння. Пояснив, що в той вечір знаходився в барі та вживав алкогольні напої, рух на мотоблоці він не здійснював. Чекав на свого сина, для того, щоб він його забрав з бару та відвіз мотоблок, в цей час під'їхали працівники поліції та почали відносно нього складати протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідків, суд виходить з такого.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, згідно з положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_4 пояснив, що у вечері 05.11.2019 знаходився у себе в дома. На мобільний телефон йому подзвонив батько ОСОБА_1 та попрохав, щоб він забрав мотоблок, оскільки сам знаходиться в барі та вживає алкогольні напої, тому керувати транспортним засобом не може. Коли він прийшов за мотоблоком, побачив поліцейських.
Другий свідок ОСОБА_5 пояснив, що у вечері 05.11.2019 знаходився в барі та бачив там ОСОБА_1 . В той час коли він вийшов покурити на вулицю, побачив, що до ОСОБА_1 , який стояв біля мотоблоку, під'їхали поліцейські та повели його до свого службового автомобіля. ОСОБА_1 транспортним засобом не керував. Зазначає, що були і інші свідки цієї події. Коли приїхав син ОСОБА_4 то забрав мотоблок.
В судовому засіданні було досліджено DVD диск до протоколу ДПР18 № 217366 від 05.11.2019, на відеозаписі міститься дата запису «13.04.2008, 07 год. 57 хв.», тоді як подія відбулася 05.11.2019 о 19 год. 45 хв.
До протоколу надані письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , відповідно до яких він підтверджує, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в категоричній формі відмовився, але про сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом він не зазначає.
Письмові пояснення другого свідка ОСОБА_3 містять такі ж самі пояснення в яких не зазначено про керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Згідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом під час оцінки досліджених доказів, працівники поліції під'їхали до ОСОБА_1 , коли той не керував транспортним засобом, а стояв біля нього.
Таким чином судом встановлено, що суть адміністративного правопорушення та обставини справи зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають диспозиції ст. 130 КУпАП, відповідно до якої адміністративна відповідальність наступає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто відповідальність за вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає у випадку відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом.
Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України», заява № 61406/00, п. 55, ECHR 2005, зазначив, що з огляду на його усталену прецедентну практику, в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично мало кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Таким чином суду не надано доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме не доведено факту керування ним транспортного засобу.
Суд визнає неналежним доказом, диск доданий до протоколу, оскільки запис на ньому датований «13.04.2008».
Враховуючи положення Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що працівниками сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області не було зібрано та надано суду достатньо переконливих доказів, з яких можна було б зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у вiдношеннi ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку iз відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.
Суддя: О.С. Стеценко