415/7689/19
2/415/2074/19
22 листопада 2019 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області
у складі: головуючої судді Шевченко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Малахова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації якої за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце реєстрації якого за адресою: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася з вищезазначеним позовом до відповідача, вказуючи, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 20 травня 2014 року, зареєстрованому відділом ДРАЦС реєстраційної служби Лисичанського МУЮ у Луганській області, актовий запис № 141. Від спільного подружнього життя мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні відносини не склалися, фактичні шлюбні відносини припинені з вересня 2017 року через неможливість подальшого спільного проживання. Рішення позивача остаточне. На примирення не згодна. Вважає що сім'ю зберегти не можливо. Просила розірвати шлюб.
Позивач у судове засідання не з'явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що надала відповідну заяву.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло відзив на позовну заяву, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди позивача, cуд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 20.05.2014 відділом ДРАЦС реєстраційної служби Лисичанського МУЮ у Луганській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20.05.2014 року зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 141. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Лисичанську Луганської області народився ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 326. Його батьками зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
З позовної заяви вбачається, що фактичні взаємовідносини подружжя припинені, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, позивач не бажає примиритися і строк для примирення їй не потрібен.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Спору про поділ майна, що є спільною власністю, позивач не має.
Малолітній син залишається проживати з матір'ю.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого, позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі ст. ст. 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 206, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , місце реєстрації якої за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце реєстрації якого за адресою: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 20 травня 2014 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Лисичанського МУЮ у Луганській області, актовий запис № 141 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації якого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації якої за адресою: АДРЕСА_1 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Шевченко