Справа № 428/13450/19
20 грудня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Бондаренка К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Матвійчука Олександра Анатолійовича про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до поліцейського роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Матвійчука Олександра Анатолійовича (місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Штейгерська, буд. 8) про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАк № 1787212 від 24.11.2019 року, складеною відповідачем поліцейським роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Матвійчуком Олександром Анатолійовичем, її незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., у зв'язку з тим, що позивач 24.11.2019 року о 15 год. 33 хв., керуючи транспортним засобом CHRYSLER 300 С, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 67, нібито, не виконала вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснила зупинку в зоні дії знаку, чим порушила п. 8.4. в Правил дорожнього руху. Зазначеного правопорушення позивач не вчиняла, оскаржувану постанову позивач вважає незаконною, тому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні представник позивача присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши письмові матеріали справи та електронні докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
24.11.2019 року поліцейським роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Матвійчуком Олександром Анатолійовичем у м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 67, було винесено постанову серії ЕАк № 1787212 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 255 грн. 00 коп. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що ОСОБА_1 24.11.2019 року о 15 год. 33 хв., керуючи транспортним засобом CHRYSLER 300 С, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Сєвєродонецьку по проспекту Гвардійському, 67, не виконала вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснила зупинку в зоні дії знаку, чим порушила п. 8.4. «в» Правил дорожнього руху.
Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 222, ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (зокрема, змісту п. 4 вказаної Інструкції).
Згідно із 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 8.4. в Правил дорожнього руху заборонені знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі, дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено».
По-перше, суд зауважує, що відеозапис, який надано відповідачем, не містить повного відображення події правопорушення. Зокрема, протягом всього часу здійснення відеозапису та розгляду справи по адміністративне правопорушення відповідач так і не зафіксував, де знаходиться місце розташування знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Із вказаного відеозапису неможливо зробити висновок про те, де саме розташовується вищевказаний знак та де розташовується автомобіль позивача відносно цього знаку, а отже неможливо і прийти до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення.
По-друге, суд погоджується з доводами, які викладені у позовній заяві стосовно того, що відповідачем не надано доказів розміщення знаку 3.34 «Зупинку заборонено» за тією адресою, де позивач була притягнута до відповідальності, із дотриманням вимог Правил дорожнього руху та відповідних державних стандартів.
Так, згідно із п. 8.2-1 Правил дорожнього руху дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Правила дорожнього руху також визначають, що дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.
Отже, знак 3.34 «Зупинку заборонено» має бути встановлений з лівого або правого боку дороги для того, щоб водії могли визначити з якого саме боку дороги зупинка забороняється.
З фотографії місця розташування знаку 3.34 «Зупинку заборонено», яка додана представником позивача до позовної заяви, вбачається, що цей знак розташований не з певного боку дороги, а над дорогою на висоті, яка є явно вищою двох метрів від проїзної частини. При цьому, аналогічний знак відсутній з правого боку дороги на відстані не більше двох метрів від краю проїзної частини, що є порушенням вимог ДСТУ 4100-2014 та що призводить до неможливості визначення водіями того боку дороги, на який розповсюджується дія знаку.
За таких обставин, відповідачем не доведено, що у діях позивача 24.11.2019 року був наявний склад адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події правопорушення та складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, в той час як інших судових витрат, які підлягають розподілу, у справі не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Матвійчука Олександра Анатолійовича про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Матвійчука Олександра Анатолійовича у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАк № 1787212 від 24.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., а відповідну справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017 року) рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Б. Баронін