Справа № 367/2662/19
Провадження по справі № 1-кп/367/372/2019
20 грудня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальне провадженні по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка Васильківського району Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
22.05.2007 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ст. ст.187 ч.2, 69,70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
26.12.2013 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, 75 КК України до 4 років місяців позбавлення волі з випробувальним терміном на строк 2 роки;
04.12.2014 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 4 років 5
місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
встановив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт щодо скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України разом з підписаною сторонами угодою про визнання винуватості від 26.03.2019 року.
Так, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, останній раз: 04.12.2014 року вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 185,71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 5 місяців, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин.
Так, у ОСОБА_5 19.12.2018 року приблизно о 13 год. 00 хв. (точний час не встановлений), який перебував на четвертому поверсі у будинку АДРЕСА_2 та проходив повз квартиру АДРЕСА_3 , виник умисел на повторне таємне заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням у житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, невстановленим досудовим розслідуванням предметом, проник до квартири АДРЕСА_3 вищезазначеного будинку, де перебуваючи в кімнаті розташованої праворуч від входу вказаної квартири, помітив на стіні телевізор марки «SAMSUNG» серії «UE39F5500AKXUA» вартістю 9 036 грн. 67 коп., після чого підійшов до стіни де висів вказаний телевізор, та руками зняв його, при цьому обмотавши простирадлом світлого кольору.
В подальшому, ОСОБА_5 вийшовши з приміщення квартири, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 9 036 грн. 67 коп.
Сторони узгодили покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 3 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому додав, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, вид та міру покарання, яка буде застосовано до нього у разі затвердження угоди.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди та просив її затвердити.
Потерпілий підтримав думку прокурора.
Захисник також просив затвердити угоду.
Заслухавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у ОСОБА_5 повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов до висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Так, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що винні дії ОСОБА_5 віднесено до суспільно-небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як умисні протиправні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднані з проникненням у житло, вчинені повторно.
Суд вважає таку кваліфікацію дій ОСОБА_5 правильною, оскільки він таємно викрав чуже майно, проникнувши у житло, злочин вчинив повторно.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому укладення угоди між прокурором та обвинуваченим з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, і за своїм змістом вона відповідає вимогам статті 472 вказаного Кодексу, в тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Судом, відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснено ОСОБА_5 його процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, а також роз'яснено вичерпні підстави оскарження вироку суду.
Понесені по провадженню судові витрати суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок обвинуваченого. Цивільний позов по провадженню не заявлявся.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили судом не обирається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 373, 374, 474, 475 КПК України суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26.03.2019 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 - ти (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по провадженню: фіскальний чек, DVD - R 16 x, приєднані до кримінального провадження - залишити в даному провадженні.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави за проведення судово - товарознавчої експертизи 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили судом не обирається.
На вирок до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з визначених ст.ст. 394, 473 КПК України підстав.
Суддя: ОСОБА_1