Постанова від 21.12.2010 по справі 2-а-2279-10-1012

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа №2-а- 1-2190,2279 /2010р.

ПОСТАНОВА

іменем України

21 грудня 2010р. суддя Іванківського районного суду Київської області Тетервак Н.А.,розглянувши у письмовому провадженні в смт. Іванків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Іванівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до УПФУ у Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання проведення перерахунку пенсії.

Позивачі посилається на те, що є інвалідами 2 групи,постраждалими 1 категорії,захворювання яких зв'язано з впливом аварії на ЧАЕС.

Позивачі звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача перерахувати їм основну пенсію по інвалідності відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що повинна становить 8 мінімальних пенсій за віком .

- Відповідно до ст.. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено причинний зв'язок з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсія повинна бути призначена в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та як додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров'ю - в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач виплачував їм пенсію не у відповідності із Законом, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Позивачі просять визнати дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі щодо призначення їй пенсії в розмірах, що не відповідають вимогам ч.4 ст.. 54 Закону України від 28.02. 1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії на рівні,не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог ст.. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: ОСОБА_5 - починаючи з 01.04. 2010 року; ОСОБА_6 - =1.10.2009 року

В судове засідання позивачка не з'явилася.

Подали заяву, в якій позов підтримують та просить розглядати без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України, визнавши, що відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон) розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Проте, ч.3 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно із цим законом, а тому щодо пенсіонерів, яким призначена пенсія за іншими законами, він не застосовується. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Відповідач діяв у межах бюджетного законодавства, постанов КМ України, якому відповідно до ст.. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право роз'яснення порядку застосування цього закону.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивач ОСОБА_7 - є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -1 категорії(посвідчення Серії НОМЕР_1 ), інвалідом 2 групи, захворювання зв'язано з ЛНА на ЧАЕС, що підтверджено відповідною довідкою та одержує пенсію по інвалідності 2 групи в УПФ згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи».

ОСОБА_8 - є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -1 категорії посвідчення Серії НОМЕР_1 ), інвалідом 2 групи, захворювання зв'язано з ЛНА на ЧАЕС, що підтверджено відповідною довідкою та одержує пенсію по інвалідності 2 групи в УПФ згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи».

Проте,розмір їх основної пенсії не відповідає вимогам ч.4 ст. 54 Закону.

Отже, пенсія позивачки призначена та виплачувалася їй в розмірі, що не відповідає вимогам ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював цей розмір, немає, а тому посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.

Пенсія позивачці нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду.

З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз'яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі.

А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству ( № 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст.ст.50, 54 Закону, є неправомірною.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави ( ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).

Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи,змінювати обсяг прав і обов'язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Перерахунку пенсія позивачки відповідно до ч.4 ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає з 22 травня 2010р., оскільки позивачка звернулася з позовом до суду 22.11 . 2010р., а відповідно до ст.99 КАСУ встановлено шестимісячний строк звернення до суду.

Керуючись ст.ст.99,100,122,158-163 КАС України, ч.4 ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного Фонду України у Іванківському районі Київської області mono призначення пенсії ОСОБА_2 ТА ОСОБА_9 в розмірі, який не відповідає вимогам ч.4 ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,- неправомірними.

Зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_2 та ОСОБА_10 перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності 2 групи, яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - починаючи з 22 травня 2010 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає чинності на протязі 10 днів, якщо у вказаний термін на неї не буде подана апеляцій скарга до Адміністративного апеляційного суду Київської області через Іванківський райсуд.

Судця:

Попередній документ
86481031
Наступний документ
86481033
Інформація про рішення:
№ рішення: 86481032
№ справи: 2-а-2279-10-1012
Дата рішення: 21.12.2010
Дата публікації: 23.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Іванківський районний суд Київської області
Категорія справи: