Справа № 362/170/18
Провадження № 2/362/236/19
09 грудня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
з участю секретаря - Шаблій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -
Позивачк ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування вимог позову зазначає, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Однак, після розірвання шлюбу відповідач жодного разу до дитини не приїздив, не цікавився її навчанням, станом здоров'я, не брав участі у забезпеченні харчування дитини, у покращенні умов її проживання, не вживав дій направлених на налагоджування контакту з дитиною, не приймав участі у фінансуванні будь-яких потреб дитини, не приймав участі у її вихованні, що й стало передумовою звернення до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подавши заяву, в якій просить проводити розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а тому в силу вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не надіслав, своїм правом подачі відзив у на позов не скористався.
Від представника Святошинської РДА30.07.2019 р. до суду надійшов лист, в якому останній просить проводити розгляд справи без його участі, підтримує висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечив проти такого вирішення справи.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позову, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно акту обстеження умов проживання від 18.07.2018 р. встановлено, що малолітня ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , для малолітньої створені належні умови проживання, виховання та повноцінного розвитку.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2013 р. шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
З довідки дошкільного навчального закладу № 682 Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 5 від 04.01.2017 р. встановлено, що відповідач за період з 24.09.2012 р. по даний час не брав участі у вихованні дитини ( не спілкувався з вихователями, не забирав дитину додому, не брав участі в батьківських зборах, не вирішував фінансових питань за перебування дитини в закладі).
В свою чергу з відповіді Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3 від 09.10.2017 р. встановлено, що супровід дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює мати дитини ОСОБА_1 та бабуся дівчинки.
Згідно характеристики на малолітню ОСОБА_3 видану 18.10.2017 р., вихованням доньки займається тільки мати, яка постійно цікавиться навчанням доньки, піклується про її зовнішній вигляд, відвідує батьківські збори. Батько дитини участі в розвитку та вихованні дитини не бере, в ліцей жодного разу не приходив, у спішністю та поведінкою дитини не цікавиться, на контакт з вчителями та адміністрацією школи жодного разу не виходив.
07.10.2017 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про надання дозволу на вивіз дитини за кордон з метою оздоровлення.
Факт надсилання вимоги підтверджується поштовим повідомленням, однак відповіді від відповідача позивач не отримала.
В свою чергу, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2017 р. з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1\4 частки всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати подачі позову 09.04.2015 р.
Відповідно до висновку Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації остання вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, зі змісту вищевказаного висновку встановлено, що згідно з довідкою-розрахунком Васильківського міськрайонного відділу ДВС Київської області від 26.07.2018 р., починаючи з 09.04.2015 р. станом на 01.07.2018 р. заборгованість громадянина ОСОБА_2 по аліментам становить 28808,75 грн.
За змістом ч. 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. ( пункт 16) "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав" встановлено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які її утримують, та ін..), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей та ні. Зазначені фактори, як кожен окремо, так в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язкам.
Отже в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ухиляється від належного виконання своїх обов'язків по вихованню, утриманню своєї доньки, не здійснює належного догляду за нею, не створює належних умов для їх проживання, фізичного та розумового розвитку, не цікавився її навчанням, станом здоров'я, а тому враховуючи дані обставини та перш за все інтереси малолітньої дитини, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, на підставі ч. 1 т. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід присудити понесені останнім і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 150,154,164,165СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривень 80 (вісімдесят) коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.
Суддя Л.М.Кравченко